Проща на Бережанщині зібрала тисячі людей

Цього дня тисячі паломників із Тернопільщини та Львівщини зібралися у василіанському монастирі з чудотворною іконою Богородиці.

— Ісус сказав: “Я милосердя хочу, а не жертви”. Ми можемо ходити на довготривалі прощі у Зарваницю, Краснопущу, але все оте ходіння, читання релігійних книг марне, якщо воно не змінює наших сердець, — нагадував зранку своїм парафіянам під час Богослужіння у селі Кальне на Зборівщині о. Іван Гавдяк.

Священик закликає вірних вдосконалюватися. Жителі Кального, як і Поморян, що у Золочівському районі на Львівщині, та багатьох інших сіл, ішли у Краснопущу пішки. Дорогою люди молилися, сповідалися і співали релігійних пісень. Не злякали паломників, як переконався кореспондент “20 хвилин”, ані спека, ані погана дорога, ані те, що частину василіанського монастиря досі займає психоневрологічний будинок-інтернат. Влада області щороку обіцяє переселити заклад і не робить цього. Але відпустове місце відроджується, кількість паломників на свято Різдва Івана Хрестителя зростає, каже ігумен обителі отець Степан Романик.

Цьогоріч у Краснопущі на відпусті гостював Луцький екзарх УГКЦ Йосафат Говера. І поміж усім іншим владика зачепив питання, про які тернополяни зараз часто говорять навіть у громадському транспорті. Так, їдучи о шостій ранку на відпуст, наш журналіст став свідком того, як в автобусі маршруту №20 літня жінка зробила зауваження російськомовному чоловікові, який відмовлявся платити за проїзд, що розмовляти потрібно українською.

— Наскільки нам важко іноді прийняти те, коли нас очорнюють, ображають. Як легко сказати: “Оце — та людина… ” Як важко вбачати у цьому волю Божу! Коли ми бачимо у суспільстві багато корупції, безчинства, все це — прояви людської волі, — говорив уже у Краснопущі владика Йосафат. — Іноді випробування Бог нам приймає за очищення. Бо чи може людина здобути досвід без випробувань? Звісно, що ні,”
Єпископ закликав паломників не складати руки і не чекати, що хтось щось робитиме за них. Потрібно, за його словами, активно обстоювати правду і шанувати свою рідну мову, передусім у родинному спілкуванні.

Проща завершилася освяченням води і мируванням.