Дайте фермерам каяки – польський досвід розвитку туризму

– Ми стоїмо у моїй колишній стодолі. До того, як втілити проект ресторану, я заїжджав сюди трактором – завозив сіно. Коли дощило, тут треба було ходити з парасолею через дірявий дах, – каже власник «Ранчо над Вартою» Зенон Сосновскі. – Тепер у нас святкують весілля, відзначають різні урочистості, наприклад, перше причастя

• Завдяки програмам диверсифікації сільського господарства у Польщі агротуризм – прибутковий сектор для сільських жителів і можливість добре відпочити – для міських.
• "Суть цих програм у тому, щоб не всі гроші ділити через державні структури, а щоб частину їх роздати місцевим громадам, – коментує начальник відділу освіти, культури, спорту і туризму повітового староства у Велюні Лодзького повіту Зенон Колодзєй. – Задум у тому, щоб ґміни втілили якісь проекти, адже їм із їхніх місць краще видно."

Програми диверсифікації (зміна, різноманітність — прим. ред.) сільського господарства, які успішно діють у Польщі, можуть стати хорошим прикладом для наслідування в Україні. Туризм у наших сусідів — дійсно сфера економіки, а не фольклорно-виставкові фестивалі, організовані владою. Тобто у Польщі можна повчитися того, як влада не «розвиває туризм», підмінюючи функції бізнесу і громадських організацій, а створює умови для його розвитку.

Державні програми для фермерів, які мають менше 5 га землі і бажають займатися на ній туристичною діяльністю, – реальний шанс реалізувати свій потенціал для власників таких невеликих господарств.

– Програмою для фермерів, які мають до 5 га землі, я скористався ще у 2005-му, – розповідає власник «Ранчо над Вартою» Зенон Сосновскі із Велюнського повіту Лодзького воєводства у Польщі. – Цю програму курує Агенція реструктуризації і модернізації сільського господарства. Якщо долучитися, то 50% коштів на проект дає Агенція, а 50% - фермер.

Відео дня

Одначе цю останню частку можна взяти у кредит під вигідні відсотки. До того ж, податковий уряд повертає 20% податку на додану вартість.

На що дають гроші

За словами пана Сосновського, кожен фермер, який підпадає під названі критерії, може стати учасником програми і спрямувати кошти на моторизацію сільського господарства – купівлі агротехніки для надання послуг іншим господарям, створення агросадиби тощо.

– Я дуже люблю їздити верхи і купив коней, тож у «Ранчо над Вартою» можна покататися на них. Також купив каяки для туристів, відремонтував приміщення, – продовжує ґазда. – От, приміром, наш зал, де збирається місцева громада, а в ній 5000 жителів, часто святкує різні урочистості, – моя колишня стодола. У це важко повірити (чоловік оглядає плитку на підлозі, фарбовані стіни, гардини, охайні дерев'яні столи під білими скатертинами – прим. авт.), але я сюди заїжджав трактором, складав тут сіно. Коли ж дощило, то цією стодолою треба було ходити з парасолею – дах був дірявий.

Тепер лишень бенкетний зал забезпечує роботою пана Сосновського, його дружину та двох куховарок.

Єдиною умовою подібних проектів, за словами господаря агросадиби, є те, що вони упродовж п'яти років не можуть продати створений бізнес. Агенція реструктуризації і модернізації сільського господарства стежить за цільовим використанням виділених коштів.

«Ранчо над Вартою» – популярна локація, куди приїжджають на каяки й катання верхи школярі, сім'ї, великі компанії друзів. Популярними є вечірки на свіжому повітрі.

– Я зробив проект – повернув свої гроші. Зробив другий - і теж повернув. І надалі буду робити, – підсумовує пан Сосновскі.

Додатковий ринок збуту

А от власники ранчо «За мостом» – родина Митея – в аналогійний агробізнес прийшли, уже маючи власний м'ясний цех. У них також гостюють туристи – катаються верхи, сплавляються Вартою, їдять у ресторані.

– Це сімейний бізнес. До того ж, залучення туристів дозволило нам знайти додатковий збут м'ясної продукції, – говорить Амалія Митея.

Втілення проектів через програми підтримки місцевих ініціатив – масове явище у Польщі.

– Суть цих програм у тому, щоб не всі гроші ділити через державні структури, а щоб частину їх роздати місцевим громадам, – коментує начальник відділу освіти, культури, спорту і туризму повітового староства у Велюні Лодзького повіту Зенон Колодзєй. – Задум у тому, щоб ґміни втілили якісь проекти, адже їм із їхніх місць краще видно.

ДО РЕЧІ

Написання статей про польський досвід реформ і розвитку стало можливим завдяки участі автора у проекті «Свобода політичної дискусії і доступ до інформації – підтримка незалежних ЗМІ Криму», фінансованому Фондом міжнародної солідарності в рамках польсько-канадської програми підтримки демократії, підтриманої із засобів польської допомоги для розвитку МЗС Республіки Польща і Міністерства закордонних справ, торгівлі і розвитку

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.