Сім'ю з дітьми вигнали з хати через кредит

— Терміново потрібні були гроші для сина. Тому я, не вагаючись, позичила у кредитній спілці «Альянс­Україна» 120 тисяч гривень, — розповідає Ярослава Стоянова з Чорткова. — А коли потім почитала умови договору — аж за голову взялася.
Жінка розповідає, що її син мав поле, співпрацював із корейцями: садили і збирали овочі. Йому терміново потрібні були гроші на бізнес. Тож вона позичила у спілці.
— Спочатку переплата мала бути 80 тисяч, — каже вона. — Перших два місяці я справно сплачувала. А потім сіла читати кредитний договір. Виявилось, що ми маємо заплатити 235 тисяч гривень!

Хату опечатали

Ярослава Стоянова пішла до адвоката. Їй порадили звернутись у суд. Мовляв, відсотки за кредитом їй нарахували надто великі.
— Ну, було рішення суду. Але я нічого не добилась, — пояснює жінка. — Вони мені просто дали на чотири роки реструктуризацію боргу… Ось так я із 2009 року суджуся, але результату нема.
Співрозмовниця додає, що отримує 940 грн пенсії. Тож виплачувати борг не має за що.
— Взагалі я не маю за що жити. Мушу ходити на роботу, щоб хоч якісь гроші були, — продовжує вона. — От вчора (23 липня — прим. ред.), поки я була на роботі, дзвонить мені невістка, що виганяють із хати. А в нас двоє малолітніх діточок, і скоро має третє народитись. 
Як виявилось, до Стоянових приїхали 11 людей. Це — державні судові виконавці, а також вкладники кредитної спілки. Останні тримали у тій кредитній спілці мільйонні депозити. Оскільки структура збанкрутувала, будинок боржниці віддали вкладникам спілки як заставу.
Вони перелізли через паркан, виламали замок у дверях. Після всіх цих подій, як каже пані Стоянова, її внук почав заїкатися.

— Невістка з дітьми сиділа тоді в хаті, — пригадує жінка. — Адвокат по телефону порадив їм не відчиняти двері. Тоді та група людей взялася виламувати замок. Діти почали пищати. Тож невістка відчинила двері. А вони, як зайшли, то розгромили у хаті все — поламали кухонний гарнітур, все позабирали. Газ і світло вимкнули. Невістка попросила лишити хоча б холодильник, бо ж нема де харчі для дітей тримати. То його винесли в літню кухню.
А саму хату, за словами пані Стоянової, опечатали.

— Я просила тих вкладників мирно вирішити справу. Бо вони вже не раз приходили. Пропонувала продати хату і щоб забрали собі частину грошей, а частину — я. Бо ж я за той кредит вже виплатила 70 тисяч. Тобто у мене вже не дуже великий борг залишився. Але вони не погодились. Сказали, щоб я віддавала їм усі гроші…

Судиться кілька років
Судова тяганина за цією справою триває з 2009 року, розповідає керівник регіонального представництва Асоціації «Ваша надія» у Тернопільській області Василь Вербіцький.
— Відомо, що кредитна спілка передала право вимоги боргу трьом вкладникам, — пояснює він. — Хоча вони цього не могли робити на законних підставах. Бо кредитна спілка — це не прибуткова організація. Також є відповідна позиція Конституційного Суду України. Вона звучить так: кредитна спілка не може уступати право вимоги зобов’язання. Правонаступників за цією спілкою бути не могло.

— У ситуації з Ярославою Стояновою, закон — на її боці. Бо хата, з якої сім’ю виселяли, не куплена у кредит, — додає правозахисник Федір Олексюк. — Взагалі дивно, чому така велика зацікавленість до цієї жінки. Відколи це на виселення боржників приходять не тільки судові виконавці, а й їхній начальник?
Як додає пан Вербіцький, жінка звернулася до них по допомогу у 2013 році. Відтак їхні адвокати скасували рішення суду про правонаступництво цієї КС.

— Наразі ми чекаємо рішення вищого суду. Бо хоча справа перебуває у провадженні, судді почали процес виселення: спочатку прийняли відповідне рішення, а потім підтримали і апеляцію, — пояснює Василь Вербіцький. — Щоб вирішити цю проблему з правової точки зору, нам насамперед треба подати касацію, оскаржити у суді дії державної виконавчої служби. Також плануємо подати заяву про порушення кримінальної справи проти шахраїв, які виселяли. І подати скаргу до кваліфікаційної комісії на суддів, які приймали ті рішення про виселення, а також написати заяву до прокуратури про кримінальне правопорушення.

Коли можуть забрати житло за борг
Виселяти людей із хати за борги судові виконавці не завжди мають право, кажуть юристи.
– Якщо кредит взяли під іпотечне майно, куплене не за кредитні кошти, то з такого приміщення боржників не можна виселяти, – пояснює правозахисник, голова Координаційної ради антиколекторів та правозахисників України «Ваша надія» Федір Олексюк. – Це чітка позиція Верховного суду, який посилається на ст. 109 Житлового кодексу.
А якщо житло куплене за рахунок коштів із кредиту, то виселяти мешканців можна, продовжує він. Але є винятки — інваліди і діти.
–Зокрема не можна виселяти дітей віком до 12 років, місцем народження або проживання яких є це житло, – каже пан Олексюк. – Тобто навіть якщо дитина не прописана у помешканні, але там живе, то виселяти за борги не можна.

Також при виселенні боржників судові виконавці повинні пред’явити рішення суду.
– Якщо такого немає, не впускайте нікого. Закон дозволяє держвиконавцям зайти скрізь, крім житлового приміщення. Хіба якщо самі впустите їх у житло, — говорить пан Олексюк. — Часто буває, на виселення з судвиконавцями приходить дільничний інспектор. І на це люди «клюють» – відчиняють двері. Приміром, я раджу людям дзвонити на 102, а вони кажуть: «Та тут уже є міліція». Але дільничний інспектор у цьому випадку – не та міліція, яку потрібно викликати.

Треба, за його словами, викликати оперативну групу і писати заяву про порушення кримінальної справи за фактом свавілля або іншими діями, наприклад, ст. 355 або ст. 189. Якою саме – кваліфікують правоохоронці.
– Коли під дверима стоїть дільничний інспектор, але вам не показали ухвалу суду про примусовий вхід у ваше житло — не відчиняйте їм, — підсумовує він. — А швидко викликайте оперативну групу на 102.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.