Яким банкам зараз можна довіряти?
- Мої гроші, це ті гроші, які у мене в кишені, - розповідає тернополянин Микола Мартинів. - А якщо на банківську картку надходять якісь кошти, намагаюся одразу їх зняти. У наш час нестабільності хтозна, що буде з банком завтра чи післязавтра. Тим паче, що банки дають підстави для хвилювання. Наприклад, платежі, які колись здійснювали за три години, тепер надходять до адресата за добу, а то й більше. Часом приходиш у банкомат, а там готівки немає.
Перший місяць осені виявився вкрай невдалим відразу для кількох комерційних банків. У вересні тимчасову адміністрацію ввели у шість із них: «Експобанк», «Грінбанк», «Акта Банк», «Актив Банк», «Порто-Франко» та «Демарк».
Загалом, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в Україні станом на 10 жовтня налічувалося 30 проблемних комерційних банків. У 15-ти з них ввели тимчасову адміністрацію. Ще стільки ж перебувають у стані ліквідації. Щоправда, деякі із них перебувають на цій стадії ще з попереднього року. Однак цьогорічний БАНКОпад просто вражає.
Найгірше те, що неприємності у банківському секторі на цьому ще не завершуються. 9 жовтня Нацбанк прийняв рішення про зарахування банків "Аксіома", ПАТ "Меліор банк" та "Інтеркредитбанк" до категорії неплатоспроможних із метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів. Це означає, що з часом, якщо проблеми у цих установах не будуть вирішені, там можуть ввести тимчасову адміністрацію. А далі, якщо не вдасться знайти інвесторів для проблемних банків, може розпочатися і процес ліквідації.
Із тих 30-тих фінустанов, які перебувають у стані ліквідації або у яких працює тимчасова адміністрація, лише декілька мали свої філіали у Тернополі. Це «Терра Банк», «Банк ФОРУМ», «Західінкомбанк», «Єврогазбанк» тощо.
- Ніколи не мала депозитів у банку, - каже тернополянка Надія Демчук (прізвище змінене). - І не тому, що не довіряю нашим фінансовим установам. Просто мої доходи не настільки високі, щоб відкладати кошти на депозиті. Та навіть за таких умов я стала жертвою нестабільності банківської системи. В одному з комерційних банків, який зараз перебуває у стані ліквідації, у мене на картці зависло більше 1500 гривень. Для мене це значна сума. Тож подала заяву, щоб мені повернули кошти. Сказали чекати – спочатку мають погасити борги перед державою, потім — за депозитними вкладами, судовими рішеннями. І десь там аж у кінці черги — за поточними картковими рахунками.
В Україні станом на 1 січня цього року було 180 комерційних банків. Проте серед них є багато “дутих” установ, які не можуть пережити найменших стресових ситуацій у житті країни.
Причину банківських негараздів найпростіше пояснити «складною фінансовою ситуацією в країні». Однак проблема не в цьому. Чи, точніше, не тільки у цьому.
Перша причина – перерозподіл сфер впливу, в тому числі фінансових потоків, у зв’язку зі зміною влади. Окремі дрібні банки просто виконують роль конвертаційних центрів для відмивання грошей. Тому при кардинальній зміні влади вони відразу ж “тріскають”.
Друга причина — крадіжка банківських активів представниками старої влади. Саме тому серед збанкрутілих банків є кілька тих, які належали Януковичу та “сім'ї”. А ті з них, що досі залишилися, перебувають у групі ризику.
Та негаразди у багатьох дрібних банках – це ще не привід для паніки. Як стверджують експерти, для належного обслуговування фінансової системи країни достатньо і 10 потужних банків. Тож якщо 30 із 180 банків ліквідують, це не повинно стати нездоланною проблемою. Тим паче, що клієнтів у проблемних фінустановах було не так багато, як у решті.
Простим громадянам слід бути обачними у питанні, кому довіряти свої гроші. Насамперед, не варто спокушатися на високі ставки за депозитами. Особливо, коли такі ставки пропонує якийсь дрібний маловідомий банк. Досить часто, щоб приховати негаразди і залучити додаткові кошти, банки вдаються до підвищення ставок за депозитами.
Один із тернопільських фінансових експертів на правах анонімності погодився розповісти, які банки у нинішній час є найнадійнішими та яким не варто довіряти.
- Найнадійнішими зараз є державні банки «Ощадбанк» та «Укрексімбанк», - каже експерт. - У найскрутнішу хвилину вони завжди можуть розраховувати на підтримку держави. Надійними є великі банки з іноземним капіталом, такі, як «Райффайзен», «Укрсоцбанк» та «Укрсиббанк». Також надійним є «Приватбанк», якому не можна впасти через велику кількість клієнтів. Натомість триматися осторонь треба фінустанов, які пов'язують із “сім'єю” Януковича, а також тих, стосовно яких триває розслідування на предмет підтримки сепаратизму. Через загрозу урядових санкцій деякою мірою є ризикованими і банки з російським капіталом.
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
Та немає в жодній країні Європи таких умов кредитування, як в багатостраждальній Україні. Маю точну інформацію з Німеччини — кредит на купівлю житла надали сім’ї під 3%. Перевірили доходи (в сім’ї працює лише чоловік, жінка та діти на соціальній допомозі) і видали кредит тільки у валюті заробітку чоловіка, у відповідності з доходами і потребами сім’ї, регулярно від банку ходить кредитний інспектор і перевіряє добробут сім’ї, існує програма повернення сплачених за кредитом відсотків. Сім’я щаслива, виплачує кредит і цілує німецьку землю.
В нашій рідній країні, людей, які побудували собі житло (сплативши за власний рахунок на піку цін авансовий платіж від 30% вартості нерухомості), звільнили чергу нужденних, нагодували «бідних» забудовників, оплатили будівництво інфраструктури (школи, дитячі садочки, дороги, комунікації), наповнили офіційні і неофіційні бюджети, відремонтували здані їм без оздоблення квадратні метри пограбували і зараз оббріхують. Всі знають, як люди будували собі житло до початку кризи за рахунок кредитів. Банки-монополісти, часто, у змові з забудовниками, нав’язували людям так званні «дешеві кредити» в доларах під трохи нижчі, ніж гривневі проценти. Якщо не нав’язували долари, то вигадували різні «одіни», комісії, складні формули розрахунку та інші виверти щодо заманювання людей в боргове рабство. Проценти в банках України були і є дуже високі і весь час в банках криза, яка, за заявами банків, не дозволяє їм запровадити пільгові умови кредитування. Банки штучно створюють напругу між боржниками та вкладниками банків. Майже всі кредитні боржники, до кризи 2008, належно виплачували кредити, а з початком кризи майже всі банки зволікали повертати вклади і не надали жодних компенсацій власникам гривневих депозитів, у зв’язку з їх знеціненням у доларовому еквіваленті.
Неправомірні звинувачення позичальників кредитів у так званій спекуляції на ринку нерухомості. Більшість людей така «спекуляція» тільки поховала, адже більшість сімей вирішували свої квартирні питання і не були так званими «інвесторами» по суті, як би їх не називали банки. На український «бум нерухомості» приїжджали «підзаробити» гості з усіх країн. Шахраї, якщо і брали кредити, то так, щоб долари заповнили цілу валізу або кімнату. Часто така видача не обходилася без хабарів працівникам банку. Коли все рухнуло у 2008 році, українців залишили пограбованими, сам на сам з банківським свавіллям. Невже це новина, що українці не заробляли і не заробляють у доларах та інших іноземних валютах? Невже це новина, що багато українців втратили роботу і наразі позбавлені можливості диктувати свої умови роботодавцеві? Невже це новина, що українців змушують отримувати зарплату «у конвертах»? Банки виштовхують людей на вулицю, примушуючи шукати долі за кордоном або жебрати.
Фірми та «фірмульки», заборгувавши мільярди, змогли сховатися у банкрутстві, звільнивши своїх працівників і залишивши у складі майна неліквідне майно, але гроші безслідно зникли. Та чого там, деякі обставини змушують заявити про спланованість так званої кризи, до якої деякі особи увійшли підготовлені і напевно зараз активно спекулюють на продажах валют.
Згадаємо початок кризи 2008 року, коли саме перед її початком:
— був знижений курс американського долару до гривні,
— мовби між іншим в новинах пройшла інформація про кризу в Америці без повідомлення про її наслідки для України за принципом – це десь там в них,
— десь за півроку до кризи банки ускладнили процедуру видачі кредитів,
— дві відомі політичні особи продали свої відомі банки,
— тодішній голова НБУ почав активно рекламувати гривню, повідомляючи про її стабільність, хоча таке питання тривалий час не виникало.
А тепер згадаємо ще дещо:
1. Напередодні кризи 2008, урядовці згадали про вкладників Ощадбанку СРСР. Цьому була присвячена ціла передача С.Шустера. Можновладці: «Як це нам не ай-ай-ай!». Почали виплачувати 1000 грн., а з початком кризи банки цинічно пограбували людей на гривневих депозитах, коли люди-щасливці, ледь отримали половину гривневого вкладу у перерахунку у долари. Такі люди не тільки мали повагу до українського прапору та вишиванок, але й поважали українську валюту, їх жорстоко покарали.
2. Юлія Володимирівна Тимошенко, за часів прем’єрства (курс долара стабілізувався на рівні від 7 до 8 грн.), обіцяла, що ніколи не дозволить, щоб валютні кредити стали зашморгом на шиї українців і тільки відсутність в неї повноважень щодо зміни керівництва Нац.Банку не дозволяє їй послабити цей зашморг. Чув особисто!
3. Микола Азаров, у своїх проповідях у того ж С.Шустера, Є.Кисельова на «каналі «Інтер», розкручуючи В.Януковича на президентство, читав українцям лекції по економіці і казав у своїй звичній манері: «Доллар по 8 –это, разве, хорошо?». «Погано!»,– відповіли глядачі. Нічого не змінилося, а деякі банки за правління Януковича остаточно знахабніли, відчувши підтримку всіх гілок влади, завдяки чому їх посадовці не соромилися висловлювати відверте презирство до бід клієнтів.
4. Опозиція Януковичу в складі всіх відомих партій критикувала уряд Азарова, заявляючи про штучну підтримку курсу гривні та пограбування країни. Реальний курс А.Яценюк прогнозував на рівні не вищому 10 гривень, хоча при курсі 8 багато українців переживали голодомор. Більшість банків нічого не зробили для того, щоб реструктуризувати валютні кредити українців у гривню за пільговою ставкою, напевно, знаючи, що через зв’язки у владі завжди примусять українців платити, за будь яким курсом при будь-якій владі.
5. Пройшла Революція гідності. Падіння гривни досягло чергового максимуму. Депутат Нестор Шуфрич, в новинах на каналі «ICTV», провокаційно заявив про помітну закономірність, що з приходом до влади Петра Олексійовича Порошенка завжди девальвується гривня. Стосовно такої закономірності він може і помилятися, але як пояснити замовчування проблеми кредитного рабства, валютну спекуляцію та незмінність позиції більшості банків щодо примушування українців платити за поточним неймовірним курсом.
УКРАЇНЦІ МОЖУТЬ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ХЛІБА, АЛЕ ДОЛАРИ ЗМУШЕНІ КУПУВАТИ, ЩОБ НЕ ЗАЛИШИТИ БЕЗ ДАХУ НАД ГОЛОВОЮ СВОЇХ ДІТЕЙ!