Тернопіль у газетах XVII століття

Бій за турецький прапор – картина Юзефа Брандта

Уже у XVII-XVIII століттях активно писали про Тернопіль та його околиці європейські газети. Один перелік назв чого вартий: La Gazette із Парижа, Oprechte Haerlemse courante та Friesche courant із голандських Гарлема й Лєувардена відповідно, Wiener Zeitung із Відня...

Причому на сторінках повідомлень старовинної преси про наше місто постають як визначні діячі, так і прості тернополяни.

Газета з Гарлему про ясир

“Тарнопель, 5 вересня. Повідомляють, що цього року татари не нападали. Також деякі тернопільські міщани, котрі торік були забрані татарами у рабство, тепер назад повертаються”, – писала популярна у ті часи Oprechte Haerlemse courante в номері за 20 жовтня 1673 року.

Видання повідомляло, що тернополяни відбули з ясиру на Батьківщину 16 серпня, і пов'язане це все з успішною кампанією отамана Сірка, який напав на Крим, переміг татар,

зрівняв Крим із землею і спалив багато місцевостей. Згадала газета і про те, що “у цих подіях його син був втрачений”.

Справді, під час кримської кампанії 1673 року загинув син Івана Сірка Петро Сірченко. Існує навіть народна дума “Вдова Івана Сірка і Сірченки”, за якою це сталося через зраду джури Голуба Волошина. Згідно з повідомленням від 20 вересня 1673 року, опублікованим у книзі “Ojczyste spominki w pismach do dziejów dawnéj Polski...”, Сірко звільнив декілька тисяч полонених. З них 15 тернополян вийшли тоді з півострова. Якщо в Oprechte Haerlemse courante подали, що вони вийшли 16 серпня, то в цьому повідомленні – 19.

До слова цитоване видання із Нідерландів заснував ще у 1656 році Авраам Целестин. Перша його назва – Weeckelycke Courante van Europa, тобто Тижнева газета Європи. Нову назву ЗМІ отримало у 1664 році, причому перше слово у ній – Oprechte – означало “дійсна, непідроблена”. Це мало засвідчувати, що публікують “тільки перевірені факти”.

La Gazette про Дорошенка

Одначе звістки у голандській пресі від 1673 року – не найдавніші подібні про Тернопіль і тернополян. Лідерство у цьому випадку, за результатами нашого моніторингу відкритих архівів старих газет, належало знаменитій французькій Gazette de France або ж La Gazette. Її перший номер вийшов ще 30 травня 1631 року з ініціативи добре відомого багатьом з творів Дюма могутнього кардинала Рішельє.

Так от La Gazette згадала вперше про наше місто ще 2 серпня 1671 року! У Франції це були часи Людовіка XIV та його міністра Жана-Батиста Кольбера, часи реформ і колонізації, зокрема Мадагаскару. Тобто писати французам і так було про що. Але їх цікавили й наші землі. Причина цього – постійні війни з турками. Як не як, а Османська імперія заволоділа значною частиною Європи і загрожувала навіть Відню. А зупиняли східних окупантів саме в наших землях. Сприяло обізнаності французів і те, що коронний гетьман Ян Собеський представляв так звану “французьку партію” і був одружений з француженкою Марією Казимирою Луїзою де Лагранж Аркен.

“... у місцях, де ворожі війська отримували значні втрати, де вони зовсім не прогресували, де не рухалися вперед до заповітної мрії, вони намагалися діяти інакше: шукали тил на околицях невеликих міст. Позаду татарських військ – армія Польщі, яка розпочала сприятливо кампанію в Тарнополі. Але навіть тут вона не могла здобути перевагу...” – читаємо у Nouvelles Ordinaires від La Gazette за 29 серпня 1671 року.

Йдеться про події, що безпосередньо передували польсько-турецькій війні 1672-1676 років. Тодішній гетьман Петро Дорошенко прагнув створити Українську державу від Перемишля до Путивля в союзі з Туреччиною. Події 1671 року розгорталися в основному на Правобережній Україні та Брацлавщині – Тернопіль був тилом.

“Гетьман Собеський брав гарнізони у Леополі, Тарнополі, інших маленьких містах, після чого, поповнивши свою армію, рухався до Кам'янця-Подільського разом з інженерами, щоб працювати над укріпленням цього важливого та стратегічного для нього міста”, – повідомляла La Gazette за 9 серпня 1671 року.

Турки у Тернополі

Наступна згадка, від 25 вересня 1671-го, стосувалася уже йшлося про татар та їхнє завдання перешкоджати польській армії біля Тернополя. Маємо і повідомлення з 1672-го, коли туркам вдалося зайняти наше місто.

“Військо рухалося назустріч тисячам татар, козакам Дорошенка і туркам та ледь не потрапило в лігво ворогів... великий візир з вояками осіли в Тернополі”, – писали 14 жовтня 1672 року.

Тернопільський замок був зруйнований, турки та їхні союзники зайняли Правобережну Україну, Поділля і частину Галичини. Річ Посполита змушена була укласти 28 жовтня 1672 року Бучацький мир, який закріплював ці завоювання. Польські історики згодом назвали цю угоду найганебнішою в історії їхньої країни. Так само сприймали її і сучасники – війна продовжилася і тривала доти, доки турки не відступили.

“Турки записали в деклараціях на Поділлі, що вони підкорили та збираються підкорити собі Теребовлю, Бучач, Підгайці, Галич, Бережани, Тарнополь, Вишнівець, Збараж, Золочів і Рогатин, а також все Покуття”, – знаходимо в La Gazette від 1 вересня 1680 року.

Але фортуна відвернулася від завойовників і наприкінці XVII століття для Тернополя почалося мирне життя. Європейські газети відтоді продовжували писати про наше місто. От тільки теми змінилися відповідно до часу на спокійніші, не фронтові.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.