До 2001 року в області працювали 112 рятувальників. Зараз їх 43

Вдень на єдиному в області паспортизованому пляжі – Дальньому - чергують щонайменше двоє людей.
На станціях першого розряду, як у Тернополі, мало би бути не менше 18-19 рятувальників, зараз залишилось восьмеро.
За кожною рятувальною станцією закріплено по 3-4 райони. Виходить, як, скажімо, в Бучачі стається нещасний випадок, Чортків залишає живих відпочивальників і їде шукати потопельника.
В службі наразі залишились 16 водолазів, це - професіонали. В 50 років вони вийдуть на пенсію. Якщо ситуація не зміниться, в цій службі не залишиться взагалі людей.
В правилах чітко прописано: місця відпочинку мають обов’язково охоронятьсь. І власники чи орендарі несуть повну відповідальність, повідомив начальник рятувально-водолазної служби в області Василь Козак.
- На Тернопільщині наразі діє єдиний паспортизований пляж – Дальній, - каже Василь Козак. – Хоча в області є 886 ставків та озер, 6 066 км – протяжність річок. І це постійно зумовлює виникнення небезпеки.
Наразі в області діє сім рятувальник станцій – в Тернополі, Ланівцях, Гусятині, Заліщиках, Борщові, Чорткові і Бережанах. Ще до 2001 р. в штаті було 112 чоловік. Зараз – 43. Все через зміни у законодавстві щодо фінансування. Коли графу видатків на рятувальників перекинули з державного на місцеві бюджети.
- На станціях першого розряду, як у Тернополі, мало би бути не менше 18-19 чоловік, залишилось восьмеро, - каже Василь Козак. - А в районах тепер по четверо-п’ятеро, хоча мало би бути по 15 чоловік. Стільки потрібно, аби забезпечити якісний рівень рятувальної роботи. Натомість людей переводять на пів ставки, на 0,25. Та ще й зарплати мінімальні. Скажіть мені, хто підле працювати на 1300 грн. в місяць?
За кожною рятувальною станцією закріплено по 3-4 райони. Виходить, як, скажімо, в Бучачі стається нещасний випадок, Чортків залишає живих відпочивальників і їде шукати потопельника, нарікає Василь Козак.
На Дальньому пляжі вдень чергує не менше двох рятувальників. Однак і вони не мають ніяких юридичних прав, аби, скажімо, стримати нетверезих людей від купання. Коштів на профілактичну роботу, наглядну агітацію, обладнання та форму не видають. Облрада виділяє лишень на зарплату працівникам.
- У нас цікавились, чи можемо ми цілодобово патрулювати наш став, - каже Василь Козак. – Так, але у нас човни 1982-83 років випуску. Двигун такий, що в годину йде 35-40 л пального. От і порахуйте. А держава, як було раніше, - про це не дбає. Я не маю за що купити рятувальне обладнання. Минулі роки на зекономлені кошти купили сім комплектів ласт і масок. Все!
Простий гідрокостюм для водолаза обійдеться тепер щонайменше в 1300 євро. Востаннє його закупили три роки тому.
- В службі наразі залишились 16 водолазів, це - професіонали, - каже Василь Козак. – В 50 років вони вийдуть на пенсію. Якщо ситуація не зміниться, в цій службі не залишиться взагалі людей.
Де розташовані пости і рятувальні станції, у 99% немає летальних випадків на водоймах, каже Василь Козак. Але рятувальна служба в даний момент наполовину розвалена. Не виключено, що невдовзі вона зовсім зникне, як така, підсумував головний рятувальник краю.
Нікого не залишила осторонь трагедія, яка сталась в Затоці, де загинули троє тернополян.
Проаналізував причини трагедії і головний тернопільський рятувальник.
- Візьмемо узбережжя Чорного моря. Рятувальних постів просто немає, - каже Василь Козак. - Нічого дивного. Хто піде працювати на мізерну зарплату, це ж яка відповідальність. Я можу порівняти роботу, яка була раніше і вимірювалась сотнями врятованих життів. Колись життя людини було безцінним, а тепер безпека нікому не потрібна.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.