На Тернопільському ставі рибалять, як хочуть, і скільки хочуть

Причина такого безчинства - реорганізація Рибоохорони, безпомічність екологів у цій ситуації та байдужість власника водойми – Тернопільської міськради. 

- Телефонують рибалки і скаржаться, що на Ставі, приміром, сидять двоє чоловіків. А у них 32 жерлиці (один із найпопулярніших способів ловлі хижака взимку, так звана зимова вудочка - прим. ред.) і дві вудочки, тобто 34 одиниці лову. А норма - 5 одиниць, - розповідає член Федерації риболовного спорту, громадський активіст Андрій Потурняк. - Плюс вони мали купу риби. Ми всі ці жерлиці розібрали, викликали Рибоохорону.  Вони дуже довго їхали. На місці виявили п’ять штук вагою 1,5-2 кг, тобто 10 кг риби. І це при нормі 3 кг.

Такі випадки – ловля на численні знаряддя лову – наразі дуже поширені. Не гребують рибалки-порушники навіть риболовлею із десятками жерлиць на зимувальних ямах. Ті цьогоріч розташовані на гребному каналі. 

- Тепер заборонена будь-яка риболовля, а тут, коли не прийдеш, багато люду. Ніхто не ходить і не контролює, - скаржиться він. – А це велика проблема. Бо, приміром, був у нас чемпіонат Тернопільської області з ловлі на мормишку. Після цього буде чемпіонат світу і т. д. Так от, під час того чемпіонату, коли риба майже не клювала, за два тури спортсмен наловив 7 кг риби.  Нехай простий рибалка зможе спіймати за шість годин 4 кг. Але тут кожного дня на Ставі сидять 200 і більше чоловік, і ніхто їх не перевіряє, не контролює. То уявіть, скільки риби щодня вони витягують!

Така ж ситуація або навіть гірша — в Івачеві. Там, каже Андрій Потурняк, жерлиць – тисячі. Причому їх там навіть не знімають. 

- Одна людина на водоймі має право ловити на п’ять тих жерлиць, - додає він. – Коли ж іде додому, вона повинна змотати їх. А тут ситуація така: сидять двоє чоловіків і на двох у них - 50 жерлиць. І вони пояснюють: то кума, то свата, то брата. Далі «сідає» на телефон, із села приїжджають чоловік 20 і кажуть, що то їхні жерлиці. І не кожен свідомий рибалка прийде і спом’яне того порушника. Мовляв, чоловіче, що ти робиш?

Про аналогічні скарги рибалок  розповідає й продавець спеціалізованого магазину Тарас (прізвище ред. відоме – прим. ред.).

- Люди кажуть, що нема ніякого контролю влади, - каже він. – Ніхто не цікавиться тим, хто і на скільки снастей, гачків ловить. Влада і рибінспекція кивають одне на одного. А результату - нуль. 

Рибалки-спортсмени вважають, що контролювати водойми, і Тернопільський став зокрема, є крайня необхідність. 

- Хтось цим має займатись. Сьогодні Став – комунальна власність, - каже він. - Отож місто мало б контролювати. Воно цього не робить. Рибінспекція також. На громадських засадах кожен свідомий рибалка повинен стежити за цим.

До слова, напередодні літнього зариблення Тернопільського ставу громадські активісти порушували питання охорони цієї риби. Тоді екологи, Рибоохорона, міська влада та активісти вирішували, що можуть зробити спільно задля збереження водойми. Однак після кількох зустрічей охороною так ніхто і не зайнявся. Кому – ніколи, кому – нічим.  

Ми поцікавились у речниці міськради Катерини Калуш, чи знають там про безконтрольний вилов риби на Ставі та чи збираються вирішувати проблему. Пані Калуш сказала, що знають, і пообіцяла відповісти на питання згодом. Однак відповіді ми і за тиждень не дочекались.  

Хто ж повинен охороняти Став, чітку відповідь дають у Держекоінспекції. За їхньою інформацією, згідно з охоронними зобов’язаннями, підписаними ще у березні 2004-го, Державне управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області передало КП міськради «Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» під охорону територію міського Ставу, площею 300 га, та гребного каналу, площею 0,6 га.

Чому ж комунальне підприємство абсолютно не переймається водоймою - питання відкрите. 

Ще більше активісти непокоїть відсутність контролю у зв'язку з наближенням весняно-літньої нерестової заборони. Зважаючи на такі умови, цьогорічна кампанія має усі шанси "провалитись". 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.