Що бачили тернополяни у Криму

Із ворожістю та підозрами у шпигунстві зустрічають україномовних у Криму. Сваряться навіть сусіди, які роками жили поряд. А приїжджі з материкової України для декого — справжні вороги-“бендеровци”. Багато місцевих уже виїжджають за межі півострова

- У нас поки що все спокійно, але пахне смаленим... - намагається жартувати екс-тернополянка Оксана Кушнір, яка зараз мешкає у Севастополі. - Кримчани дуже боялися, що до них на півострів приїде "Правий сектор". Можливо, це й спровокувало початок конфлікту. А далі вже підключилася Росія зі своїми військами. Загалом ситуація із блокуванням росіянами українських військових частин виглядає абсурдною. Адже у Севастополі є сім’ї, де, наприклад, батько служить у російському флоті, а син - в українському.

Ще наприкінці минулого тижня колишня тернополянка разом з чоловіком Михайлом спокійно ставилися до тих подій. Вони були переконані, що Крим залишиться у складі України. Вважали, що всі ці питання, пов’язані з Кримом, будуть вирішені шляхом політичних переговорів. Екс-тернополяни ще навіть дискутували, за кого голосувати під час дострокових президентських виборів. Стверджували, що Партія регіонів уже втратила свій авторитет у Криму і багато жителів півострова можуть проголосувати за Петра Порошенка.

Однак тепер у Криму уже явно не до президентських виборів. У понеділок Оксана повідомила, що у них відключили всі українські телеканали.

А з 12 березня у держустановах Севастополя переходять на російську мову. Не чекаючи на результат референдуму, який запланований на 16 березня, усю ділову документацію уже будуть вести не українською, а російською.

- Загалом у місті ніби спокійно, - розповідає Оксана Кушнір. - Насправді у нас все не так страшно, як це виглядає по телевізору в новинах. Діти ходять у школу, студенти навчаються у вузах, усі установи працюють. Але напруга все-таки відчувається.

В Оксани на Тернопільщині є багато родичів, у тому числі батьки. Тож повертатися є куди, але виїжджати з Криму жінка з сім’єю поки не збирається.

- Дехто все ж таки поїхав із Севастополя, - розповідає вона. - Відчувається, що людей стало менше. Але ми ще не збираємося. Адже тут у нас хороша робота, житло. Сподіваємось, що все вирішиться мирно і війни не буде. Але морально важко переживати ці дні, коли усвідомлюєш, що від тебе, по суті, майже нічого не залежить.

Із свіжими враженнями з Криму повернулися і двоє тернополян — фотокор Віктор Гурняк і журналіст Сергій Гуменюк.

"Поки евакуювалися. Зараз в Києві. У Криму дуже небезпечно", - пише 10 березня на своїй сторінці у Facebook Віктор Гурняк.

Він з Сергієм Гуменюком був на войовничому півострові ще з вівторка, 4 березня. Хлопці спілкувалися з місцевими жителями та моряками з корвету "Тернопіль", спостерігали за діями військових, мали конфлікт із беркутівцями.

- До Севастополя ми добиралися з Києва, - розповідає Віктор Гурняк. – Вагон був напівпорожнім. Було трохи страшно, бо ми не розуміли, як налаштоване місцеве населення до приїжджих. Ми говорили російською, аби уникнути конфліктів. Адже помітили, що справді на українську мову тут реагують вороже.

Тернополян обзивали шпигунами

Віктор каже, що через українську мову в Криму тепер ворогують навіть свої зі своїми. Тут живе багато людей, які роками розмовляли українською. А тепер їх обзивають "бандьоровцами".

- У ті дні в Криму було не так страшно, як писали в Інтернеті, - каже фотограф. - Коли ми приїхали, то пішли у міськраду, де поспілкувалися з проросійськими активістами. Це переважно старші люди із совковим мисленням.

Вони роздратовані, бачать себе в складі Росії, думають, що вона їм допоможе і дасть права, додає юнак. Молодші – адекватніші і краще розуміють ситуацію.

- Ми плавали на поромі і просто знімали морські краєвиди та чайок, то місцеві жінки до нас кричали: "Смотри, шпионы, уматуйте отсюда", - говорить Віктор.

Також тернополяни вирішили добратися до корвету "Тернопіль". Адже ходило багато чуток про те, що корвет відрізаний від суші, причал заблокований, а журналістів туди не впускають. Але хлопці потрапили на причал, сфотографували корвет, поспілкувались з моряками.

- Вони розповіли, що мають доступ до Інтернету і знають, як їх підтримують. Вони дякували всім! – каже Віктор Гурняк. - Говорили, що їхня поведінка - це не щось надзвичайне. Вони просто виконують свій обов’язок, адже давали присягу на вірність Україні.

Біля корвету Віктор спілкувався і з журналістами з Росії. Враження залишились приємні. Ось що він написав про них у соцмережі: "Тут ми із Сергієм зустріли журналістів з Москви і Пітера. І ви не повірите, але почути від них "Слава Україні!" - це неймовірно. І це справді щиро!"

Перевіряли беркутівці з автоматами

Тернополяни були і на штурмах наших військових частин росіянами. Втім, до радикальних дій там ніхто не вдавався.

- Зазвичай штурм виглядав спокійно – стоїть вантажівка і біля неї двоє військових, - каже Віктор Гурняк. - Російські військові мало говорять, просто стоять і чекають команди. Наші теж не стріляють, бо не хочуть жертв. Помічав навіть, як одні з одними перекидались словом.

Севастополь – місто відверто проросійське, продовжує Віктор Гурняк. Всюди російські прапори, люди агресивно налаштовані проти україномовних.

- Росія поводиться тут так, як господар, вже навіть на кордоні з Херсонською областю закопують стовпці, - каже фотограф. - Можна зрозуміти, що референдум буде просто формальністю.

Окрім того, у Криму заблоковані всі КПП, перевіряють всі в'їзди та виїзди на півострів. У тернополян через це виникли проблеми.

- З Криму ми поверталися з активістами кількома екіпажами. Машину, в якій я їхав, зупиняли беркутівці з автоматами, вони були агресивні, перевіряли документи. На щастя, ми проїхали нормально. А от авто, в якому їхав мій колега, перевіряли дуже прискіпливо.

У журналіста Сергія Гуменюка намагалися відібрати камеру та порвали посвідчення.

- Нас зупинили беркутівці і одразу запитали, чи я журналіст, - розповідає Сергій. - У мене в кишені було посвідчення, тож я сказав правду. Реакція була одразу неадекватною та агресивною. Сказали показати камеру та фото. Мене обшукували з голови до ніг, погрожували, казали, що не дадуть виїхати на материк, декілька разів відбирали камеру. Вони залякували мене і морально тиснули. Це справді страшні люди, які робили жахливі речі у Києві.

До слова, їхати зараз до Криму хлопці не радять. Особливо, якщо ви журналіст чи фотограф. До таких там ставляться особливо вороже, варто лише показати камеру.

Фото: Сергій Гуменюк

 

 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google