Тернопільська гімназія, що дала світу геніїв

Будівля цього навчального закладу стояла на місці, де тепер пам’ятник Івану Франку. Його приміщення - триповерхову споруду, заклали у 1825 р. там, де колись пролягали міські вали. Уже в 1826 р. будівництво завершили. До того часу із 1820-го гімназисти отримували освіту у будинку Стопчинського, що стояв десь там, де пізніше з’явилася споруда “Ощадбанку”.
Гімназію заснували єзуїти
Гімназія у Тернополі з’явилася аж ніяк не завдяки реалізації якоїсь освітньої програми тодішньої імперії Габсбургів, а через те, що російський цар вигнав ченців-єзуїтів із Білорусі. Відтак монахів прихистили у Галичині і сам губернатор краю та римо-католицький архієпископ звернулися до монарха Франца ІІ, щоб той надав дозвіл єзуїтам відкрити у нашому місті навчальний заклад. Той погодився і вже 21 листопада 1821 р. у гімназії було 257 учнів. Оскільки серед основних занять єзуїтів - наукова діяльність, то згодом при закладі відкрили кабінети фізики і природознавства, заснували бібліотеку.
“Під час візиту 1833-го архікнязь Фердинанд д’Есте подарував гімназії збірку монет і медалей для шкільного кабінету, а також значну суму грошей. На ці кошти придбали землю у Гаях і побудували шкільний фільварок,” пише тернопільський краєзнавець Любомира Бойцун у книзі “Тернопіль у плині літ”.
Навчання ченці поставили на високий рівень, але гімназію у 1848 р. закрили, оскільки їхній орден ліквідували в Австрійській імперії. До речі, вихованці Тернопільської гімназії у 1846 р. вимагали скасувати панщину. Вони як підопічні єзуїтів були свідомими людьми і це цілковито суперечить деяким пострадянським словникам, в яких слово “єзуїт” у переносному значенні характеризує хитру, дволику та жорстоку людину.
Навчалися майбутні науковці

Після вигнання єзуїтів заклад, одначе, не закрили, а перетворили у державний. З часом навчання почали вести польською, але це аж ніяк не завадило вихованню свідомих українців. Навпаки, її випускник 1865 року Іван Пулюй із Гримайлова став не тільки відомим фізиком і винайшов Х-промені, а й спільно з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким переклав українською мовою Біблію. Натомість хімік-винахідник Іван Горбачевський, який народився у селі Зарубинці Збаразького району, був довголітнім ректором Українського вільного університету у Відні та Празі. Уродженець села Шляхтинці, що біля Тернополя, Олександр Барвінський навчався у гімназії у 1857-65 рр. Він був одним з ініціаторів заснування Наукового товариства імені Тараса Шевченка, засновником Християнсько-суспільної партії, секретарем, тобто міністром, освіти і віросповідань ЗУНР. Брат Олександра Володимир навчався у гімназії у 1861-67 рр. і став одним із засновників товариства “Просвіта”, засновником та першим редактором газети “Діло”, що виходила у 1880-1939 рр. Ще один наш відомий земляк, уродженець Тернополя Станіслав Дністрянський закінчив гімназію у 1888-му. У 1920 році він написав проект Конституції для ЗУНР. Дністрянський розробив основи правової держави, зокрема правління республіки, заклав основи української політології.
В одному класі - двоє знаменитостей
До випускників-митців належав композитор Денис Січинський. Цей уродженець села Клювинці на Гусятинщині, став першим професором музики у Галичині і заснував першу музичну школу у Станіславові (тепер Івано-Франківськ - прим. ред.). Але чи не найменш знаним у Тернополі залишається один із найкращих випускників Першої гімназії, видатний тюрколог та історик Омелян Пріцак. Він народився у селі Лука на Самбірщині, але дитинство провів саме у Тернополі. У гімназію вступив у 1928-му, а закінчив її у 1936-му. Уже будучи гімназистом пан Пріцак став одним із очільників гуртка класичної філології, а потім навчався у Львівському університеті, в аспірантурі у Києві та Гьотінгенському університеті. Працював він в університетах Гамбурга, штату Вашингтон та Гарварді, що у США. Зрештою Омелян Пріцак очолив Український інститут при Гарвардському університеті. Вчений мав такий авторитет серед знавців мов тюркських народів, що міг визначати межі малодосліджених діалектів та мов.
У Тернопільській гімназії Омелян Пріцак навчався в одному класі з іншим визначним у майбутньому діячем – кардиналом Владиславом Рубіном, вихідцем із села Токи Підволочиського району. Майбутній священик народився у сім’ї батька-поляка та матері-українки. З відомих польських діячів у цьому навчальному закладі навчалься також славіст і мовознавець Александр Брюкнер, поет та етнограф Вінцентій Поль де Поленбург та львівський архієпископ Євгеніюш Базяк. Імовірно, що талановитих випускників було б більше, але за часів Польщі у закладі ігнорували українців.
Із початком Другої світової війни гімназія припинила роботу. Її будівлю зруйнували під час боїв за Тернопіль у 1944-му. Довкола споруди точилися особливо затяжні сутички, бо у ній працював німецький військовий госпіталь. Тому гімназія збереглася тільки на старих світлинах.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.