Юра Юр'єв досить відомий у своєму місті кухар, якого знають як професіонала власної справи, та досить емоційного молодого чоловіка. В тому розумінні, коли що, хлопець реверанси не розводить, а рубає з плеча прямою мовою... А в минулому році Юрко навіть потрапив до Книги рекордів України з карвінгу (художнє вирізання овочів та фруктів). Саме карвінг і привів його на "Тернопіль". Цієї зими у Києві проходив чемпіонат по цьому виду художньо-овочевої майстерності, хлопця помітили та запросили працювати у Крим до ресторану, перспективи гарні, чом би й ні. Все змінила зустріч у Севастополі зі старими товаришами по службі (раніше хлопець служив на корветі "Вінниця"), серед яких був присутній командир корвета "Тернопіль". Останньому дуже сподобалось, як хлопчина готує і той запропонував послужити коком. Ура! Хлопець прийняв присягу. Зняв квартиру для сім’ї і почав служити Україні - балуючи моряцькі шлунки вишуканою їжею.
Не так сталося...
А потом всі очманіли від тупого морозу, на який впав російський очільник, а ще від "зелених чоловічків", які озброєні, наче самим Камероном. Капець, я у захваті від "Самоборони Криму"! Якщо вони і справді представляють собою партизанські загони, хочу, щоб показали той чарівний ліс, де видають такі класні штуки (снайперські гвинтівки, кулемети...)
За словами чоловіка, "зелені хлопці" випали в осад, коли українські моряки відмовилися здатися.
- А наш капітан просто красень, я від нього у захваті, - каже Юрко. - Звісно,
усі чули, як на вимогу російського віце-адмірала Олександра Вітко здати зброю і корабель, командир корвета "Тернопіль", капітан Максим Ємельяненко сказав: "Русские не сдаются!" Чувак у ступорі, команда в кайфі. Ми тепер не тільки Crazy Submarine, як нарекли команду натовці під час навчань – ми суперукраїнский Crazy, та суперпатріотичний.
Трохи потрясіння
Початок березня ознаменувався тривожними повідомленнями - в інтернеті з'являлися новини про те, що українські кораблі у Севастополі заблоковані російськими. Що моряки потерпають від нестачі їжі, води, та неможливості хоч на мить зійти на берег. А ще від постійних послів "доброї волі", які то гроші пропонували, то зброєю погрожували.
- Уявляєш ситуацію - в бронежилеті спиш, бронежилетом вкриваєшся, повна бойова готовність, - каже Юрій, якого, окрім камбуза назначили відповідальним за зброю, ту саму, що моряки демонстративно для російських моряків здали в трюм (мовляв, ми за мирне вирішення конфлікту). - Від такої відповідальності нерви, звісно, на межі. З моїм темпераментом “дайте в руки гранату, я ворога порву на дрантя” така відповідальність. Та всі хлопці тримаються на національній ідеї, а всіх навколо надрочують проти України. До речі, слід розуміти, що на кораблях служать в основному контрактники. Взагалі, на корветі "Тернопіль" всі моряки по контракту, а в нас кажуть: "як платять так і працюють", цим, власне, і хотіли скористатися посли на чолі з адміралом Вітко. Пропонували морякам в кілька разів збільшити зарплатню, тільки перейдіть на "сторону триколора". І ніхто не ворухнувся. Вражає? Мене теж.
Війна неприпустима
- У нас на кораблі, наче збірна по футболу, хлопці з різних областей служать, від сходу до заходу України, - розповідає Юрій. - І всіх хочуть опустити на коліна. Ніфіга. Хоча, правду кажучи, з нашим озброєнням можна тільки на полювання ходити, а не на війну.
Від розуміння цього, в перші дні облоги в команди була тиха істерика, всі молилися, щоб не було війни, тому що в кожного сім’я, близькі люди. І все це на фоні повної готовності йти на смерть - “коктейль Молотова” відпочиває. Перший шок минув, оговтались, з Києва чути тільки про перемовини, всі розуміють, якщо почнеться війна, то ця маленька куля на ім'я Земля розколеться навпіл. Після 8 березня хлопцям дозволили сходити на берег, адже в Криму тихо, всі чекають на референдум 16 березня.
- Вийти з бухти ми не можемо, російські вояки затопили фарватер, - розповідає чоловік. - Їжу привозять, вода є, команда чекає... Всі розуміють, що стріляти один в одного, це недопустимо.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер