У Дністрі водиться риба – сучасник динозаврів

Стерлядь – унікальна риба, яка водиться у Дністрі, може зникнути через зведення ГЕС

– Ми провели генетичні дослідження і за попередніми результатами певними своїми показниками дністровська популяція стерляді суттєво відрізняється від популяцій цієї риби у Дніпрі чи Дунаї, – розповідає доцент Чернівецького національного університету Олексій Худий. – Осетрові – риби надзвичайно давні, вони плавали ріками уже в часи розквіту динозаврів.

Дністровська популяція перебуває у небезпеці передусім через відсутність державних програм з відтворення цього виду, занесеного до Червоної книги України. У світі такі програми діють і їх потрібно створити у нас. Адже прийнятним у наш час є тренд, що коли постає питання заселення водойми, перевагу слід надати виду, який з цієї водойми походить. Стерлядь – один з таких видів для Дністра.

Ця унікальна риба виростає до 5-8 кілограмів, але найчастіше трапляються особини від 300 грамів до 3-4 кілограмів, продовжує біолог.

– Проблема стерляді, як і всіх осетрових, у тому, що вона пізно дозріває для розмноження – у 6-8 років. Тоді як споживчого інтересу вона досягає у два роки, – каже пан Худий.

Чернівецькі дослідники з дозволу Міністерства екології у 2012-му відловили декілька дорослих особин стерляді з Дністра і створили перший в Україні розплідник.

– Уже отримали потомство і раз зарибнювали Дністер – випустили 1200 особин. – Тепер доростає нове потомство, – каже вчений.

Але старання активістів з відтворення цього давнього виду можуть зазнати невдачі через ГЕС, якими ПАТ “Укргідроенерго” за підтримки декого з політиків прагне перегородити Дністер.

– До зведення у 1950-х роках ГЕС у Дубосарах у Дністрі було більше осетрових. Так, білуга доходила до Могилева-Подільського, осетр – до Хотина, севрюга – до Заліщиків, – говорить вчений із Чернівецького національного університету. – Стерлядь залишилася у нашій частині Дністра, бо цей вид не здійснює значних міграцій. Але на початку 1980-х він постраждав через аварію на хімічному виробництві у Калуші. Уже думали, що стерлядь вимерла, але вона вижила у частинах ріки та її приток вище місця аварії і поступово знову заселила Дністер. Якщо зведуть нові ГЕС, то це звісно не покращить умови життя цього червонокнижного виду. Русло можуть розбити на ізольовані водосховища і стерлядь збережеться тільки вище тієї греблі, котра буде найближчою до витоку ріки.

Стерлядь любить глибокі місця з проточною водою, а в час нересту шукає швидку течію, додає біолог.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.