Вежа зруйнувалася. Хто винен?

В обладміністрації кажуть, що винна сільська та районна ради, адже вони не віддали землю, де розташовані вежі, їхньому власнику – церкві. Відтак остання не мала права проводити реставрацію. Сільський голова запевняє, що власником цим земель є обладміністрація

Одна з веж Червоногородського палацу XІХ ст. обвалилася у селі Нирків Заліщицького району на Тернопільщині. Напівзруйнована пам'ятка не витримала цьогорічної негоди.

Багатьох тернопільських туристів така новина дуже засмутила. Адже дивитися на цю родзинку краю щороку їздять тисячі людей.

- Тепер ці вежі можна буде бачити лише на фотографіях, - каже тернополянка Оксана Стецина. - Я декілька разів приїжджала в Нирків. Вежі були окрасою цієї місцини. Хоча обвал однієї з них - очікуваний. Адже вежа була в аварійному стані. Сумно, що реставрацією ніхто так і не зайнявся.

Відео дня

Про руйнування споруди сільраду повідомила працівниця, з подвір’я якої видно палац, розповів сільський голова Ниркова Іван Безушко.

- Ця новина схвилювала все село, - каже він. – Хочемо, щоб все відновили. Ці вежі мені нагадують Ластівчине гніздо в Криму чи вежі з фільму "Володар перснів". Вони нейморівно красиві!

Вежа мала тріщини, внизу на 10 см, а вгорі - 30. Через цьогорічні сніги та дощі просіла земля, тому вона розкололася, додає сільський голова.

- Власником веж є Тернопільська єпархія УАПЦ, - каже він. – Церква і мала б подбати про них. Усі ці роки вони нічого не робили. Я не раз порушував це питання в районній та обласній радах. Говорив, що це все треба у них відібрати. Адже власник - неефективний.

На думку Івана Безушка, винуватця треба суворо покарати.

- Потрібно вилучити у церкви вежі і передати їх державі або шукати інвестора, - каже він. - До речі, інвестори цікавилися цією територією неодноразово. Адже там можна звести відпочинковий комплекс таких масштабів, як "Буковель". Уявіть: територія - 82 гектари. Поблизу є Джуринський водоспад, ліси. Тільки за одні літні вихідні там буває до 2000 людей. Їдуть люди не лише з України, а й привозять своїх знайомих із Польщі, Італії, США.

За в'їзд на територію палацу та водоспаду у розпал сезону брали плату, розповіли "RIA плюс" туристи. Проте сільрада до цього стосунку не має, запевняє сільський голова. Цим займалося комунальне підприємство райради. Отримані кошти витрачали на прибирання території, адже там страшенно смітили.

Не могли поділити землю

У тому, що УАПЦ не проводила жодних робіт, є певні причини, розповів начальник містобудування та архітектури обладміністрації Ярослав Пелехатий.

- Розпорядженням голови обладміністрації від 10 серпня 2001 року руїни палацу, костелу та ГЕС передали у власність Тернопільської єпархії УАПЦ для облаштування Петропавлівського чоловічого монастиря, - каже він. - Єпархіальне управління виготовило документи права власності та інвентарної справи. Для визначення розмірів земельної ділянки, необхідної для облаштування монастиря і обслуговування цих пам'яток, єпархіальне управління у 2005 році виготовило містобудівне обґрунтування та схему генплану. Але далі справа не пішла. У сільраді та райраді блокували відведення земельної ділянки, що гальмувало роботу з консервації та реставрації. А відсутність державного акта на право користування землею не дає прав на реставрацію.

У 2003 р. Кабмін передбачив 1 млн грн на реставрацію. Але ці кошти не могли використати, адже на реставрацію не було відповідних документів. Проводити роботи самовільно церква не мала права, інакше сплатила б штраф.

- Ми проводимо переговори з церквою, райрадою, сільрадою, аби дійти згоди, - каже пан Пелехатий. - Поїдемо на місце, щоб усе з'ясувати. Хочемо відбудувати цю пам'ятку. Насамперед потрібно зупинити процес руйнування палацу – провести його консервацію. Слід домурувати та скріпити стіни, зробити тимчасове перекриття. Це - перехідний момент перед реставрацією. На ці всі роботи потрібні мільйони.

До речі, сільський голова Ниркова каже, що до передачі землі церкві сільрада не має жодного стосунку. Мовляв, розпорядником земель поза межами населеного пункту є обладміністрація.

Треба писати до Кабміну

Аби відновити вежу, що впала, потрібно буде набагато більше коштів, аніж на те, щоб її реставрувати, додає директор обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури Марина Ягодинська.

- Проблему треба вирішувати на державному рівні – писати в Кабмін, аби фінансування передбачили у кошторисі, - каже вона. – Не потрібно було віддавати ці вежі нікому. Тоді можна було б відреставрувати їх за державні кошти. Якщо вже віддали церкві - слід оформити земельну ділянку, аби церква могла опікуватись ними. Звісно, цей процес треба було пришвидшити. Тоді таке не сталося б.

Щодо того, хто винен, то ситуація - дуже неоднозначна, додає пані Ягодинська.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.