Від забудов місто має біля 3 мільйонів у рік

Три відсотки від кошторисної вартості житлової та шість від вартості нежитлової забудови повинні "капати" місту з 2011 року.

В 2007 році міська рада прийняла рішення "Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку Тернополя", а в 2009 році проголосувала зміни до нього. Рішенням та змінами встановили розміри обов'язкових пайових внесків забудовників: 2% від вартості будівництва для житлових будинків та 4% від вартості нежитлових будівель. Від сплати звільнялись лише будівлі закладів культури, освіти, медичного та оздоровчого призначення. Вже в 2009 році на рахунок цільового фонду соціально-економічного розвитку, почали надходити кошти (деталі в інфографіці). Така система й "тарифікація" трималась до 2011 року, до затвердження міськими депутатами "Положення про порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернополя". Згідно з ним зросли розміри внесків для житлової і нежитлової забудови (три та шість відсотків відповідно – авт.). Сама процедура проста – той, хто будує, заключає з містом окрему угоду про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Сплатити відсотки повинні до здачі об'єкта в експлуатацію, а також подати відповідні розрахунки щодо вартості будівництва.

– У Положенні прописані ті категорії, які не залучаються до пайової участі, – каже тернополянин Вадим Савка, який і запропонував поцікавитись надходженнями від забудови. – Пунктів "амністованих" аж десять. Тут у рази розширено список тих, хто може не відраховувати місту на розвиток, хоча зрозуміло, що будь-яка забудова – шкода дорогам та комунікаціям. Підозрюю, що при великій кількості забудов реальних надходжень буде небагато.

Положення дійсно позбавляє необхідності плати чимало забудовників (див. дод.). Та підозри читача перебільшені. Судячи з даних міської ради, щороку укладають сотні угод про пайову участь, прописані суми в яких, загалом, в 2012 та 2013 роках, перейшли за 10 мільйонів. Щоправда, реальні щорічні надходження значно менші. Пов'язане це з тим, що забудовники вносять плату після завершення будівництва. А з тим бувають проблеми. Варто згадати міські довгобуди, які роками "прикрашають" місто, чи будинки Щепановського.

Очевидним мінусом пайової участі є відсутність реального використання усіх коштів лише на розвиток інженерно-транспортної мережі чи соціальної інфраструктури міста.

– Окремого обліку використання бюджетних коштів у розрізі джерел надходження не ведеться, – зазначає заступник міського голови Володимир Камінський. – Це відноситься і до коштів пайової участі замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури Тернополя. Згідно з Бюджетним кодексом України, вказані кошти є складовою частиною спеціального фонду міського бюджету, які акумулювалися на єдиному рахунку та використовувались згідно з рішенням міської ради...

Побачили ми в переліку пунктів Положення й доволі сумнівний виняток. Мова йде про звільнення від сплати "об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів". Нещодавно міська рада проанонсувала забудову нового "6-го мікрорайону". Будувати будуть за допомогою інвенсторів. Тобто забудовники, які візьмуться за зведення мікрорайону 3-6%, вочевидь, платити не будуть. Сподіваємось, вони не забудуть збудувати там садочок, школу та приміщення для амбулаторії.

До пайової участі не залучаються у разі будівництва:

1) об'єктів на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків площею до 300 квадратних метрів;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за кошти інвесторів.

9) об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства;

10) об’єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення таких парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.