Замість садочка мешканці матимуть церкву

Працівники почали заливати фундамент майбутньої церкви у серпні

- Галицький коледж таки будує церкву на Лепкого, 12, - каже тернопільська активістка Ірина Жигунова. - Уже роблять фундамент. І це при тому, що в усіх структурах дали відповідь — дозволів на зведення храму не видавали.

Якщо на цій території таки збудують церкву, дитячий садок туди вже не повернуть — цього не дозволять санітарні норми.

Нагадаємо, частина тернополян виступає проти будівництва церкви на території Галицького коледжу на вул. Лепкого,12. Адже у 90-х там був дитсадок. Зважаючи на постійне збільшення кількості діток і брак місця у дитсадках, люди сподівались, що влада зможе повернути цю територію — землю та приміщення під дитсадок. Утім, восени 2013 року на території дитмайданчиків з’явився дерев’яний хрест. На свято Покрови його освятили і повідомили, що невдовзі з’явиться студентська церква.
У міськраді жителів заспокоювали, що дозволів і землі під храм не давали. Утім, керівництво закладу стверджувало, що храм таки буде. Про це йшлось у статті “На “БАМі на кожен садок — по два храми” від 30 грудня 2013.

- Є відповідь від Міністерства освіти, яке підтримує ініціативу повернення у приміщення дитсадка, - каже Ірина Жигунова. - Є відповідь від Ради Церков, яка не давала дозволу. Міськрада стверджувала, що вихідні дані для проектування – містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видавала. Але як бачимо — будується!

«На місці жодних робіт...»
Побоюючись, що будуватимуть без дозволів, Ірина Жигунова ще на початку 2014 року звернулась до правоохоронців. Тернополянка отримала відповідь, що її звернення внесли в «Журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інші події». Але про результат — ані слова. То чи з’ясовували це питання, ми поцікавились у прес-службі обласної міліції. Як виявилось, під час зимових подій матеріали згоріли. Утім, ми таки змогли дещо дізнатися.

- Подавали запит у коледж, звідкіля отримали відповідь, що земля надана йому на підставі державного акта на право постійного користування, - повідомили у міліції. - Також на той момент жодного вилучення не відбувалось. А на місці ніяких будівельних робіт не проводили.

Тож виходить, що тернополянці знову треба звертатись у правоохоронні органи. Адже на момент перевірки жодних робіт не було. Тож жінка збирається знову писати, уже до нового міністра освіти.

- Я не кажу, що храми не потрібні, - каже Ірина Жигунова. – Але тільки поблизу наших будинків їх аж вісім! А дитячих садочків у нашому кутку – лише чотири. Дитсадки переповнені. А місто ще розбудовується. Поблизу нас виростають нові будинки. Якщо тут зведуть храм, то, відповідно, і мови про садочок не може бути. Адже до церков - відкритий доступ. А для садочків таке не дозволяють.
«Церква необхідна дітям»
За коментарем щодо цієї ситуації ми звернулись до прес-служби міськради. Утім, речниця міськради Катерина Калуш переадресувала до директора Галицького коледжу, депутатки-свободівки Марії Баб’юк. Та нагадала, що від міськради була відповідь ативістці про те, що землю ніхто нікуди не передавав. Мовляв, будується заклад для себе.

- Церква будується для навчального закладу. Вона невеличка, - каже Марія Баб’юк. -У нас 1500 студентів. У багатьох навчальних закладах, починаючи з Києво-Могилянки, давним-давно є невеличкі церковки. Таку саму будуємо ми. Не за гроші бюджету – є спонсор, громада з Катедри допомагає, не буду приховувати. Свої кошти ми не вкладаємо, але це будуємо для викладачів та студентів, усіх, хто захоче помолитись. Будинку, як дехто говорять, не буде. Ніхто не планував. Там саме почали лити фундамент для церкви.

Передали без вікон і дверей
Церкву, за словами пані Баб’юк, будують для дітей, для їхнього духовного виховання.

- Я думаю, що церква ніколи не зашкодить людям, які проживають недалеко від нашого корпусу, - каже вона. -Усі необхідні документи заклад має, землю він нікому не передав. Ми нічого не порушили.

Також директор наголошує на тому, що у 90-х Галицький коледж отримав цей корпус у зруйнованому вигляді, тобто без вікон, дверей, опалення... За свої кошти, починаючи від 1996 року, відбудував усе з нуля, переробив під навчальний заклад.
- Навіть для того, щоби переробити під садок, треба мільйони. І це не були садки міськради, а «Текстерно”, які у 1996-1997 році нікому не були потрібні, - каже пані Баб’юк. - Їх передали в страшному, антисанітарному, аварійному стані. І все з нуля довелося робити.

Тож якби мова зайшла про повернення у приміщення дитсадка, заклад навіть би судився. Адже, як каже пані Баб’юк, коледж вклав туди величезні гроші.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.