Благодійність у тернопільських лікарнях: хто, що, скільки

Сім терміналів для благодійних внесків встановили у медзакладах міста у жовтні 2014 року. Станом на лютий медустанови отримали 830 тисяч гривень. Лікарням ці гроші дійсно потрібні, але давати чи ні – добровільний вибір людини.

Чи добровільно люди платять, через яку організацію проходять гроші, чи заробляє хтось на благодійності, ми з'ясовували під час розслідування.

Не всі платять добровільно

Запровадження системи благодійних внесків чимало тернополян сприйняли позитивно. Бо ж сплата коштів на рахунок – крок до прозорості: все обліковано і зафіксовано. Три гривні - на вату, дві - за спирт, 10 - на відділ, 20 - за прийом аналізів, 50 - на миючі засоби, стільки ж - на ремонт чи ще якусь потребу. Такі прохання чув чи не кожен відвідувач поліклініки чи пацієнт лікарні. Людей дратувало те, що обліку коштів немає. Після впровадження терміналів прийшло сподівання: вимагатимуть менше, гроші йтимуть на конкретні потреби. Та після старту новації просять ще більше. На нашому сайті ми опитали читачів.

„У лікарнях є розцінки за кожну операцію, - написав чоловік, який назвався Василем. - Найдешевша - від 1500 гривень. То для хірурга, а ще від 500 - для анастезіолога. Все в руки. А до терміналу посилають рідних заплатити 200 гривень. Ліки і все необхідне – за свої кошти...”.

Інший читач у лікарню не потрапляв, але проходив медогляд для отримання водійських прав.

- У поліклініці №1, що на вул.Острозького, за довідку на права водія у мене вимагали 100 гривень, - розповідає Андрій (прізвище редакції відоме – прим. авт.). - Варіантів два: або в руки, або в термінал. Маю аудіозапис, де я чітко питаю, чи це обов'язково, бо ж якщо добровільно, то я не хочу платити. Медик запевнила, що обов’язково. Я не полінувався, сходив у першу лікарню і з'ясував, що оплата - добровільна. Це підтвердила головний бухгалтер. Тож я не платив.

Багато звернень ми отримали від жінок щодо ситуації в жіночій консультації.

- Стою на обліку в жіночій консультації, що на Купчинського, не за пропискою - розповідає пані Леся (прізвище редакції відоме – прим. авт.). - Через це мені сказали вписати в заяву, що я добровільно погоджуюсь здати 100 грн у благодійний фонд. Я погодилась. Потім у кабінеті, в якому мене ведуть, вимагали 100 гривень "на кабінет" або ж купити сміттєві пакети, сухі рушники, засоби для миття умивальника. Я дала 100 грн.

"Пригоди" тернополянки продовжились у лікарні №2.

- За здачу сечі в кабінеті №1 попросили заплатити 10 гривень у благодійний фонд, - каже жінка. - Вимагали квитанцію з прізвищем про оплату.

"Добровільна" благодійність іншої нашої читачки також пов'язана з жіночою консультацією.

- Я ставала на облік у жіночу консультацію другої лікарні, - пригадує тернополянка Олена (прізвище відоме – прим. авт.). - Коли писала заяву, дільничний лікар сказала, що потрібно внести 200 гривень благодійного внеску. У зразку заяви, яку мені дали, так і написано: "Зобов'язуюся сплатити 200 гривень". Потім я пішла забирати заяву, підписану головним лікарем. Виявляється, її вам не віддадуть, поки не принесете чек про сплату "благодійного" внеску.

Відвідувачі консультації, як переконана жінка, беззахисні перед цими вимаганнями. Вагітні жінки, які хвилюються за здоров’я майбутніх дітей, не хочуть витрачати нерви на суперечки з медиками.

- На мою думку, треба зробити офіційну фіксовану плату в лікарні, а не запевняти, що внески - лише добровільні і медицина у нас - безкоштовна, - каже співрозмовниця.

Інша тернополянка, Ольга (прізвище відоме – прим. авт.), також скаржиться на жіночу консультацію. Там у жінки працюють знайомі, які розповіли, що медиків вимагати "добровільні" пожертви змушує керівництво.

Людям слід пам'ятати: благодійні внески – справа добровільна. Вимога грошей чи то за "прописку", чи то за аналізи можна розцінювати як вимагання. А за це є кримінальна відповідальність. У випадку вимагання телефонуйте на 102 або на довідково-інформаційну службу міської ради 15-80. Але варто пам'ятати: справи у медицині погані і благодійні пожертви не завадять – можете, то допоможіть!

На потреби – п’ять відсотків

Рішення про встановлення терміналів у жовтні 2014-го прийняв виконком міськради.

- Тернополяни часто нарікали на благодійні внески, які збирав медперсонал. Відтепер жодних готівкових зборів ні медсестри, ні лікарі проводити не будуть. Прийняли рішення зробити так, як у європейських країнах: встановити термінали самообслуговування, - розповів після встановлення терміналів мер Сергій Надал. – Якщо пацієнт матиме бажання внести добровільні пожертви, він зможе це зробити через термінал.

Міський голова запевнив, що буде суворий облік та звітування за кошти, які надійшли.

- Сьогодні діє благодійний фонд, куди входять представники кожного медзакладу, - додає пан Надал. – Залежно від благодійних надходжень, заклади будуть отримувати пропорційні суми. Їх зможуть витрачати на придбання ліків, обладнання чи інших потрібних речей.

Між платником та кінцевим отримувачем є проміжна ланка – благодійний фонд. Нас зацікавила ця обставина, адже, згідно з законом, благодійні організації можуть витрачати до 20% від надходжень на свої адмінвитрати і управління фондом.

Ми надіслали у міськраду інфозапит з питанням про фонд.

"Відповідно до наданих інформацій – профілактичні заклади діють на підставі угод про співпрацю з благодійним фондом "Фундація добра", засновником якого є Петро Степанович Бабій", - йдеться в листі за підписом заступниці міського голови Вікторії Остапчук. Написав лист начальник управління охорони здоров'я міськради Ростислав Левчук. Чиновники, схоже, обманули. І просто "підсунули" нам співзвучну назву. Кошти, як ми дізнались, зробивши декілька благодійних пожертв, отримує не "Фундація добра", а благодійний фонд "Фонд добра". Зареєстрована організація у вересні 2014-го. Засновник і керівник організації – заступник мера Іван Хімейчук.

У міськуправлінні юстиції ми запитом намагались отримати копію статуту "Фонду добра", але там відмовили з посиланням на закони. У статуті можна знайти інформацію щодо фінансів. Не змогли ми дізнатися і те, який відсоток від пожертв фонд залишає собі і мерії. Там кажуть, що не володіють цією інформацією... Зрештою, ми поспілкувались із паном Хімейчуком.

- У медзакладах належного обліку благодійних пожертв, які давали громадяни, не було, - розповідає голова "Фонду добра" Іван Хімейчук. - Виникла необхідність формування мережі терміналів, з допомогою яких можна отримувати ці пожертви і вести прозорий облік. Це ініціатива міського голови. Я створив пробний формат такого фонду зі співпрацею з банком. Життя показало, що ініціатива працює і є розуміння громади. Зараз я відійшов від цієї роботи. Буде інший фонд - "Фонд добра-2015", який і працюватиме. Повірте, потреба у тих коштах у медзакладах - величезна, і всі це розуміють.

"Фонд добра" залишав 5% від отриманих коштів на адмінпотреби. Новий фонд залишатиме, як розповів пан Хімейчук, 3%. Гроші йдуть на оплату послуг банку, зарплату бухгалтера, витратні матеріали. За чотири місяці медзаклади отримали 830 тисяч гривень. Ця сума – 95% від того, що пожертвували тернополяни. П'ять відсотків на адмінпотреби – 43 тисячі. Припустімо, що банк брав за перекази відсоток (комісія за подібні операції - до 1%), тоді у фонді на зарплати й інші потреби залишалось 34 тисячі. Річні прибутки нового фонду з 3% можуть перевалювати за 75 тисяч. Суми не космічні, але й не мізер. Разом з тим, треба визнати, що збір коштів дійсно став прозорішим.

Чи справді новий фонд обмежиться 3%, хто його засновники, які суми збиратимуть – усе це ми простежимо. Умови встановлення банківських терміналів у лікувальних закладах - також важливе питання. Благодійні внески - це лише одна з багатьох опцій нарівні з поповненням рахунку, переказом коштів, оплатою компослуг та іншим. За операції установа бере комісію. Тож чи платить банк за присутність у медустановах та чи зменшив він комісію за опрацювання благодійних коштів – актуальні питання. Наразі відповіді на ці запитання очікуємо від "Приватбанку". 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.