Польський досвід реформ: чого українці можуть навчитися у сусідів

Чимало ідей втілюємо завдяки Євросоюзу, каже бурмістр ґміни Бичина Роберт Швєрчек

Йдеться не стільки про те, що автор програми польських реформ Лешек Бальцерович консультуватиме наш уряд – польська сторона закликає українців переймати успішні приклади того, як громади на місцях заробляють гроші, залучаючи мільйонні інвестиції. Польські ґміни – аналоги наших об’єднаних громад створюють успішні комунальні підприємства, будують школи та дитсадки, без відкатів сприяють жителям у створенні бізнесу, навіть будують «середньовічні» замки та стають їхніми власниками, не спускаючи ці інвестиційні проекти підозрілим дядечкам. Для цього активно залучають гроші від Євросоюзу.

– У Польщі європроектами займається місцеве самоврядування, а не держава, – пояснює начальник відділу освіти, культури, спорту і туризму повітового староства у Велюні Лодзького повіту Зенон Колодзєй. – Суть у тому, щоб не всі кошти розходилися через держструктури, а щоб на частину суми місцеві громади створили власні проекти. Адже на місцях люди краще знають, що їм потрібно.

Отож автор цієї статті тиждень провів у Польщі завдяки проекту підтримки ЗМІ Гельсінської фундації прав людини та фонду АХАЛАР у рамках польсько-канадського проекту підтримки демократії МЗС Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі і розвитку Канади. Ми зустрілися із людьми, які роблять реформи на місцях, працюють у самоврядуванні, на підприємствах у Лодзькому й Опольському воєводствах. У цій і наступних статтях викладемо їхні рецепти успіху.

– Справами України я цікавлюся давно і щороку раз чи двічі буваю у вашій державі, – розповідає заступник голови правління Фонду розвитку локальної демократії, колишній голова Конституційного суду Польщі Єжи Стемпень. – Чи можна ваші проблеми вирішити без децентралізації? Не можна. Це ваш останній шанс. Для України важливо, щоб політики розуміли цінність децентралізації. Коли ми говоримо про місцеве самоврядування, то йдеться про державу. Адже самоврядування - це не якась позадержавна структура, це структура держави. Звичним є розуміння, що держава - це апарат примусу. Але невиправдано обмежувати її функції тільки до цієї однієї.

Влада - це також не установа, що роздає рибу, тобто соцвиплати й пільги, продовжує пан Стемпень. Влада віддає людям вудки, щоб вони могли ловити рибу. Є різні моделі діяльності влади, каже він. За деспотичної правитель визначає, як жити людям, які не мають на нього впливу. За західною - люди самі визначають, як жити, і впливають на владу.

– Ми у Польщі також колись прокидалися вранці і дізнавалися, що маємо нового першого секретаря, якого невідомо хто обрав, – говорить фахівець. – Те, що діялося унизу, визначали зверху. Проблеми України з самоврядуванням криються саме у цій спадщині.

Основна частина країни дуже довго була під впливом деспотизму, у той час як розуміння цінностей самоврядування на Західну Україну принесла Австро-Угорщина.

– Жителі Західної України добре розуміють різницю обох моделей, – зазначає екс-голова Конституційного суду.

Громади мають право самі облаштовувати своє життя, каже він. Рішення повинні приймати місцеві жителі.

Слабкі мають об’єднатися

– Самоуправні громади є найважливішим елементом децентралізації держави, – каже Єжи Стемпень. – У Польщі ґміна є юридичною особою, має окремий бюджет, є власником комунального майна, законно визначені завдання своєї діяльності. Контроль за її діяльністю здійснюється виключно відповідно до законодавства, вона демократично обирає свою владу, має власний управлінський апарат і право на об’єднання з іншими громадами.

Про об’єднання громад пан Стемпень говорить тому, що для Польщі, як і для України, це питання на часі.

– У 1972-му в нас було 8000 громад, їх об’єднали у 2800. Я підтримую утворення більших ґмін, бо малі неефективні. Такі питання, як водопостачання, очищення стоків, організація дошкільних закладів та шкільництва просто потребують консолідації.

Тож польські громади, які не можуть самотужки вирішувати нагальні проблеми облаштування умов життя своїх мешканців, повинні єднатися з іншими. Триває процес укрупнення громад і в Україні. Тернопільщина у ньому передова.

Як із цим на Тернопіллі

– Сьогодні найбільше об'єднаних громад створили на Тернопіллі – 26 із 159 утворених в Україні – каже голова обладміністрації Степан Барна. – Таким чином об’єдналася і створила нову територіальну організацію влади майже третина усіх громад в області, в якій налічується 597 рад базового рівня, що представляють 1050 населених пунктів.

Директор Офісу реформ у Тернопільській області Віктор Литвинчук вважає, що, об'єднуючись, громади переходять від системи адміністрування до рівня організації влади - самоврядування.

– Відбулася реальна бюджетна децентралізація. Громади вийшли на прямі міжбюджетні стосунки з державою. У господарській діяльності вони вже не підпорядковані районним чи обласним державним адміністраціям. Таким чином, частково вирішується ще одне болюче питання для України – усувається одна з корупційних складових. Адже між ними і державою вже немає чиновника, який розподіляє кошти, – каже пан Литвинчук. – Зростання місцевого бюджету – це тільки один із позитивів об'єднання. У середньому місцеві бюджети об’єднаних громад за показниками першого кварталу виросли на 42%. Можливості громад різні. Відтак відбувається ріст від 10-ти до 90%. Об’єднані громади області на відміну від тих, що не об’єдналися, цьогоріч отримали додаткове фінансування з Державної субвенції на розвиток інфраструктури у розмірі 142 млн грн. Це досить великі кошти – від 2,5 млн грн до 16 млн грн на громаду.

Відтак об'єднані територіальні громади працюватимуть, як самоурядні структури влади, яка показала себе ефективно в усіх західноєвропейських країнах і Сполучених Штатах Америки.

Обов’язки громад

– Органом громади є рада ґміни. На рівні ґміни немає держпосадовців, а тільки місцеві. Раніше рада формувала виконавчий орган, а тепер таким є одна людина – війт, бурмістр або президент великого міста, – говорить пан Колодзєй. – До компетенції ґмін належить, зокрема, зонування територій, благоустрій, дошкільні заклади і початкова та середня освіта.

А от професійна освіта, освіта дітей з особливими потребами, система охорони здоров'я, місцева безпека та соціальне забезпечення – турбота повітів (аналоги районів – прим. авт.). Дотації на ці галузі, за словами Зенона Колодзєя, надає держава.

– Та знову-таки, оте питання, що потрібно громаді, завжди було головним під час реформ самоврядування, – говорить він. – У громаді, повторю, краще знають, що і де будувати – школу чи спортивний майданчик.

З іншого боку, контроль за діями місцевої влади у Польщі дуже суворий. У цій країні за нецільове використання коштів чи підробку документів, як-от генплану, можуть дати реальні терміни.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.