Як профосвіті пережити кризу: підказки з Польщі

– Студенти у нас стажуються за всіма напрямками виробництва, – каже керівник одного з підрозділів фірми Wielton Міхал Бартеля. – Це чудова нагода розпочати свою трудову практику

Брак грошей для професійної освіти через переведення її на фінансування з місцевих бюджетів – велика проблема в Україні. Для покращення стану справ у цій галузі можна використати польський досвід. Адже наші сусіди пройшли через подібні проблеми і можуть навчити нас дечого.

У Польщі, як і в Україні, гроші йдуть за учнем – держава виділяє певну суму коштів на кожного школяра. Водночас як і в нас, у сусідній країні професійна освіта перебуває – у сфері відповідальності місцевого самоврядування – повітових староств. Тож природа проблем профосвіти у Польщі та Україні очікувано аналогічна, з поправками на місцеві реалії та ефективність держуправлінців. Але все ж, поляки уміло виходять із ситуації.

Без роботи були 26% молоді

Комплекс шкіл № 2 імені Яна Длуґоша у місті Велюнь Лодзького воєводства вирішує свої труднощі через співпрацю з майбутніми працедавцями своїх випускників – виробником причепів фірмою Wielton та Центром Elektryczne Ania. Тобто, навчальний заклад готує робітників, а фірми допомагають обладнанням для навчання і стажуванням.

– Уже з другого курсу наші учні проходять (оплачувану – прим. ред.) практику. Контракти підписують батьки, оскільки учні неповнолітні, – розповідає директор школи Даріуш Ковальчик. – Фірми мали зацікавленість у влаштуванні шкільної молоді. Ми – теж, адже у 2010-му, коли ми розпочали проект, 26% молоді 25-річного віку були безробітними.

Раніше у Польщі умови на місцевому ринку праці, за словами пана Ковальчика, диктували роботодавці. Як і в Україні. Але як тільки для сусідів відкрили можливості працевлаштуватися на Заході, ситуація кардинально змінилася.

– Тепер у підприємств є проблеми із пошуком працівників, бо багато нашої молоді виїжджає за кордон, – продовжує директор.

Устаткування – на $60.000

Тож інтереси освітян і працедавців нарешті пересіклися. Обидві сторони обговорюють вдосконалення навчальної програми, Wielton та Центр Elektryczne Ania допомагають покращувати матеріально-технічну базу. Завдяки такому поєднанню школа ім. Длуґоша має сучасні майстерні, її школярі та викладачі можуть проводити діагностику авто, зварювання, обробіток металу, техогляд – останнє коштує 100 злотих, говорить майстер Влодзімєж Каміньскі. Навчальний клас Ania має устаткування на 60.000 доларів і в ньому навчаються ті, хто у муйбутньому буде обслуговувати метрополітени, трамваї.

– Акцентую, що ми у цьому випадку говоримо не просто про дві названі фірми, а по те, що освітнім закладам потрібно шукати партнерів, – пояснює начальник відділу освіти, культури, спорту і туризму повітового староства у Велюні Лодзького повіту Зенон Колодзєй. – У нас школи співпрацюють загалом із 95 підприємствами.

Із правом працювати в Європі

Партнерство дозволяє освітянам із оптимізмом планувати наступну роботу, не чекаючи виключно на бюджетні надходження.

– Плануємо відкрити технікум для випуску середнього технічного персоналу, якого надзвичайно бракує, – говорить Даріуш Ковальчик. – Можу похвалитися, що наш випускник – президент правління фірми Wielton, яка динамічно розвивається і придбала двох виробників напівпричепів: у Франції та Італії. Фірма Wielton встановила зв'язки із Сілезьким технічним університетом – щоб її працівники, наші випускники, могли там продовжувати навчання за фахом.

Але основне для випускників, закладу і фірм-партнерів – те, що учні можуть набувати практичних навичок уже під час навчання.

– Ми готуємо фахівців за спеціальностями техніка-інформатика, цифрові технології, графічні технології, автотехніка, техніка туристичного обслуговування. Маємо 850 учнів і практичні заняття проводимо у школі. 300 учнів проходять практику на підприємствах, – каже пан Ковальчик. – Вони отримують сертифікат професійної освіти, сертифікат Europass, що дає право роботи в Європі.

Причепи Wielton багатопрофільні – є для аграріїв, є для будівельників, логістики тощо. Витримують 20-30 тон.

– У нас загалом 1300 працівників, з яких 750 – робітничих професій, – говорить працівник Wielton Ришард Рамус. – Маємо повний цикл виробництва, співпрацюємо із Volvo, які доставляють нам свої машини для подовження корпусу, також маємо співробітництво з іншими фірмами.

Як каже керівник підрозділу Wielton, де роблять причепи, Міхал Бартеля, виробничі потужності дозволяють щодня здавати по 40 напівпричепів, у рік – до 8000.

– Студенти у нас є на всіх напрямках, – продовжує пан Бартеля. – Стажування у нас – дуже хороша нагода для початку практики, адже саме тут можна вивчити всі деталі нашої продукції.

Наразі Wielton найбільше потребує зварювальників. Тож випускники школи ім. Длуґоша за цією спеціальністю мають пріоритет. Якщо, звісно, не оберуть роботу за кордоном. Але факт, що партнерство освітян і працедавців – шанс для усіх реалізувати свої плани.

До речі

Написання статей про польський досвід реформ і розвитку стало можливим завдяки участі автора у проекті «Свобода політичної дискусії і доступ до інформації – підтримка незалежних ЗМІ Криму», фінансованому Фондом міжнародної солідарності в рамках польсько-канадської програми підтримки демократії, підтриманої із засобів польської допомоги для розвитку МЗС Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі і розвитку

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.