Донбасу важко в умовах російської пропаганди, - письменник із Макіївки
Про героїв своїх книг та ситуацію в країні розповів на своєму літературному вечорі макіївський письменник Олексій Чупа. Окремо автор, одягнений у реглан із надписом DONBASS, розповів про ситуацію на своїй малій Батьківщині та його погляд на події, що там відбуваються.
- Я завжди намагався вигородити Донбас, бо там непросте життя - розповідає пан Чупа. - Казав, що там живуть прості люди без ідеологічних “загонів”. Але в один момент усе змінилося. Це було 16 січня.
Саме в той день були прийняті диктаторські закони, уточнив пан Чупа. Ця новина застала автора на роботі — він тоді працював на металургійному заводі.
- І тоді я почув, як мої співробітники зраділи, що нарешті той Майдан розженуть, - каже Олексій. - Це був день, коли я поставив на всіх своїх земляках хрест.
Виправдовувати таких людей — це себе обманювати, розповів автор.
- Те, що я бачив, не дозволяє мені захищати Донбас, - каже Олексій. - Хоча там є маса чудових людей, я сам таких знаю десятки. Але вони виїжджають звідти. Їм важко жити в умовах російської пропаганди.
Окрім теми Донбасу розповідав письменник також і про свої книги. Остання із них, “Казки мого бомбосховища” - це збірка оповідок про людей, із якими автор прожив все своє життя.
- Це історії про кожного із моїх сусідів, - розповідає пан Чупа. - Я жив в Макіївці у “сталінці” на чотири поверхи, на кожному з них — три квартири. Тому й історій — дванадцять.
Останню із них автор дописав в той день, коли його рідне місто почали бомбити.
- Ми з усіма тими людьми із книги просиділи кілька днів у бомбосховищі, - згадує автор.
Довідка:
Олексій Чупа народився в Макіївці в 1986 році. Навчався філології в Донецькому університеті та на спеціальності хіміка-технолога в Макіївському металургійному технікумі. Працював машиністом на Макіївському металургійному заводі.
Автор книг:
2011 — «Українсько-російський словник» та «69», «Акваріум»
2012 — «Homo Profugos»
2013 — «Вишня і Я»
2014 — «10 слів про Вітчизну», «Бомжі Донбасу» та "Казки мого бомбосховища".
Книги Олексія Чупи “Бомжі Донбасу” та “10 слів про Вітчизну” ввійшли до довгого списку премії “Книга року BBC” 2014р.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Анонім
взяли к себе беженцев. Пять человек
приехали из Донецка. Муж с женой, их
сын и две бабушки. Через день в нашей
квартире появился некий Сергей, их
родственник. Мы приняли их как родных.
Потеснились в «двушке». Отдали семье
комнату. Приготовили им кроватку, вещи
для ребенка. Люди дали коляску, которую
они выкинули — она им не понравилась.
Мы на свои деньги купили продуктов, хотя
в семье один кормилец и пятеро детей.
Когда деньги стали заканчиваться,
волонтеры привезли продукты и 2000
грн, Забили холодильник, купили
крупы, макароны, яйца. Через три дня все
продукты закончились.
А когда мои дети съели бананы наших
поселенцев, беженцы все продукты
забрали в свою комнату, дверь которой
стали запирать на замок. Мы оказались в
собственной квартире как в гостях.
Прожили они у нас почти три недели. Мы
пытались устроить женщину на работу
уборщицей. Она не согласилась. Никто из
них не рвался работать. На днях они
съехали со скандалом. Нас обвинили в
воровстве. Вот как после этого верить
людям? Больше мы никаких беженцев
принимать не станем».
Ярослав Мищук : «Приютили беженцев. И
однажды тесть услышал, как женщина —
мать тех, кого приютили, по телефону
сказала, что нашла лохушку, у которой при
желании можно легко отжать квартиру.
Это было как ножом по горлу…»
Анонім
едьте поднимайте свой донбасс , /вы же професиональные и умные,
как вы пишите/
послать бы вас на х,,, но видно, вы уже отуда,,,, что вы за люди
не благодарные , привыкли жить на халяву!
qq
Некацап Леха
Мне их не жаль!