Про життя польської громади у Тернополі “RIА плюс” поспілкувалася з головою Польського культурно-освітнього товариства Петром Фризом.
- Хто входить до вашого товариства у Тернополі?
- Громада залишилася з різних причин після Другої світової війни, адже не всі поляки виїхали. Ще у 1960-х збиралися по домівках. Наприкінці 1980-х, коли тривала “відлига” і дозволили створювати громадські організації, постало питання об'єднання і перед нами. Директор будинку культури “Текстильник” Віктор Афанасов запропонував нам приміщення. Першим головою товариства обрали Генрика Стронського, який тепер є заступником ректора Ольштинського університету. Наразі тих, хто регулярно приходить і платить членські внески, є десь 560-580. Списки оновлюємо щопівроку. Ми так постановили, що до товариства може входити тільки той, у кого є польське коріння. Місячний внесок — 2 грн.
Якщо брати громаду загалом, то у Тернополі, думаю, є приблизно 2000-2500 людей з польським корінням. Багато є у Чорткові, Кременці, Підволочиську. Загалом в області — десь 10 тисяч. Активних старожилів у місті є осіб 20.
- Чим живе місцева польська громада?
- День зборів у нас — друга неділя місяця о 15.00. Кожен місяць має особливості. Так, 1 січня відзначаємо Сильвестра у костелі. У другій половині січня починається друге півріччя нашої школи. Березневі збори присвячуємо Жіночому дню. Діти роблять концерт, можемо накрити стіл, випити кави, чаю. У квітні відзначаємо сумну дату 10.04.2010 року трагедії під Смоленськом. А ще на квітень переважно припадає Великдень. Цього року додалося святкування канонізації Івана Павла ІІ. Травень — місяць Дня солідарності 1.05, Дня прапора 2.05 і Дня Конституції 3.05. До Дня Конституції винаймаємо зал у п'ятій школі чи звертаємося до міськради щодо залу в Українському домі. А ще кінець травня — це завершення навчання у нашій школі. У липні-серпні робимо ремонт у школі і бібліотеці. У в минулі роки влітку до нас приїжджали гості з Польщі — у Кракові є “Клуб колишніх тернополян”. У серпні формуємо шкільні групи на вересень. 1 листопада — День пам'яті померих, а 11 — День Незалежності. 6 грудня — свято Миколая, до якого робимо акції, даруємо подарунки і ставимо ялинку. Багато років ми не могли на початку грудня ніде офіційно купити живу ялинку і змушені були ставити штучну. Аж знайшли підприємство у Козівському районі. У грудні проводимо “оплаткове споткання” - зустріч, під час якої за давнім польським звичаєм ділимося оплатками і бажаємо веселих свят, всіх земних благ на майбутній рік. А далі — Різдво.
- Які з побутових питань особливо гострі для товариства?
- Наразі збираємося у приміщеннях, які орендуємо у міськради. Вони залалі для нас. Тож так хочеться мати окрему садибу товариства! Стоїть питання переоформлення у Центр польської культури і європейського діалогу імені Мечислава Альберта Кромпєца. На порядку денному — проблема Микулинецького цвинтаря, де є багато польських поховань. Ми дивимося за могилами, збираємося, воюємо з бур'янами: перемогли ромашку, кинулися лопухи; перемогли лопухи — кинулися бур'яни... На могилах ксьондзів-єзуїтів змушені були знімати верхній шар ґрунту, вкривати захисноюю плівкою, упорядковувати.
- Як підтримуєте зв'язок із батьківщиною?
- За зв'язки з Польщею відповідає заступник голови товариства. Це Генріх Стронський. На зібрання “Клубу колишніх тернополяе” може 4-5 наших членів поїхати до Польщі. Протягом 12 років наші діти, групами 18-25 осіб, відпочивали у місті Жари за сприяння Мірослава Земгеля і тамтешньої громади. Також до нас приїжджають представники навчальних закладів Польщі, запрошують на навчання.
- Чим гордяться тернопільські поляки?
А чим можемо гордитися у Тернополі, якщо навіть вулиці засновника міста Яна Тарновського немає!? Дякувати Богу, що ім'я Івана Павла ІІ надали скверику на “Східному”. Плануємо встановити там пам'ятну таблицю. А ще могли б гордитися, якби у замковому палаці був музей, а не спортшкола. Якби там була кімната, куди міг би приїхати консул — адже у тернополян багато візових і консульських питань. Є багато охочих отримати карту поляка. Там можна було б зорганізувати наш центр.
Календар національних свят
Різдво — 25 грудня
Пасха — переноситься
День Конституції — 3 травня
День пам'яті померлих — 1 листопада
День незалежності — 11 грудня
Країна і люди
Польща в 1,93 раза менша за Україну. У Польщі — 38,19 млн поляків, а загалом у світі їх 53 млн. Найбільше поза Батьківщиною поляків є в США — 9,38 млн; Бразилії — 1,98 млн; Канаді — 0,984 млн.
Поляки в Україні
Згідно з переписом 2001 року, в Україні проживало 144130 поляків, у 2009 році — 112000. Це 0,2% від населення країни. Чисельність поляків зщменшується у зв'язку з еміграцією на Батьківщину. У Тернопільській області, за результатами згаданого перепису, 0,34% поляків — 3856 осіб.
Віра
Значна більшість поляків — римо-католики. Польща прийняла християнство у 966 році. Також серед поляків є греко-католики (приблизно 200 тис.) і вірмено-католики, протестанти.
Школа польської мови
“Суботня і недільна” школа при Польському культурному товарситві у Тернополі діє на бульв. Шевченка, 21. Заняття для дорослих проводять у пн-пт з 16.00 до 20.00, для дітей — у сб з 9.00 до 17.00. Запис проводять у серпні. Навчання безплатне. Перше півріччя у школі — вересень-грудень, друге — січень-травень. Вчитель — з Польщі.
Польська бібліотека
Бібліотека Польського культурного товариства у Тернополі на бульв. Шевченка, 21 діє у сб з 14.00 до 16.00 і в нд з 15.00 до 16.00. У фондах бібліотеки — понад 5000 книг. Переважно це художня література, історичні книги, є підручники, релігійні видання, розповідає керівник товарства Петро Фриз.
Особливості кухні
- Польська кухня близька до української, але особлива стравами, як от флячки, копитка, журик, бігос, білий борщ, “зупа помідорова” та ширшим використанням приправ — базиліку, кропу, часнику, — розповідає тернопільська господиня та членя Польського культурно-освітнього товариства Марія Ткач.
За словами тернополянки, польська кухня славиться завудженим, печеним і вареним м'ясом. З м'ясних страв популярне запечене свинне коліно - рулька. Із рибних страв популяний на Вігілію (Святий вечір — прим. ред.) заливний короп, а на Великдень — паски-бабки. Характерним є використання селери у салатах.
Блаженний і Тернопіль
У Кракові, у базиліці Найсвятішого Серця Господа Ісуса, зберігають мощі блаженного Яна Бейзима (1850-1912), який протягом 1877-1879 і 1881-1887 років жив і працював у Тернополі як вихователь молоді при єзуїтському конвікті. Сам конвікт діяв у приміщеннях колишнього домініканського монастиря — тепер обласний архів.
Базиліка розташована на вул. Миколая Коперніка, 36. Також у храмі є різьблена композиція із зображенням блаженного, роботи Чеслава Двігая.
Копитка
Рецепт національної страви від Марії Ткач
1 кг звареної і добре пом'ятої картоплі, 150 г муки, 150 г крохмалю, 1 яйце, сіль. Замісити тісто, розкачати у валик і порізати. Скачати шматочки у кульки і натиснути пальцем у середину кожної — сформувати “копитка”. Варити 5-7 хв. Подавати зі сметаною, грибними чи м'ясними соусами, м'ясними стравами.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Зінаїда