Музей вихідця із Тернополя діє у Києво-Могилянській Академії

Музей вихідця із Тернополя діє у Києво-Могилянській Академії
Серед книг зі збірки Омеляна Пріцака є й такі, яких збереглося кілька примірників у світі, розповідає заввідділом рідкісної книги та рукописів „Києво-Могилянської академії” Таїса Сидорчук
Музей, бібліотека та архів вихідця із Тернополя – відомого у світі вченого-сходознавця, філолога, історика Омеляна Пріцака, діють у Національному університеті „Києво-Могилянська академія” на вул. Волоській, 8/5 у Києві.

Майбутній учений народився на Самбірщині, але все дитинство і юність провів у Тернополі. У нашому місті він навчався у школі, а також в Українській гімназії протягом 1928-1936 років. Тут зацікавився вивченням мов і входив до гімназійного гуртка класичної філології. Тут же вперше закохався і написав свої перші вірші – досі неопубліковані. Згодом чоловік став професором Гьотінгенського, Гамбурзького, Кембриджського, Вашингтонського та Гарвардського університетів, а також засновником Інституту сходознавства Національної академії наук України.

Музей вихідця із Тернополя діє у Києво-Могилянській Академії, фото №1 на сайті 20minut.ua

Розбудовував сходознавство

- На початку 1990-х професор Пріцак повертається в Україну, щоби включитися у розбудову української гуманітарної науки, зокрема сходознавства. Адже за Союзу цією галуззю мали право займатися тільки у Москві й Ленінграді. В Україні сходознавчих наукових інституцій фактично не було, – розповідає заввідділом рідкісної книги та рукописів „Києво-Могилянської академії” Таїса Сидорчук. – Деякі науковці старшого віку в Україні, які світоглядно були дуже тісно пов’язані з радянським минулим, дивилися на Омеляна Пріцака, як на буржуазного націоналіста, запроданця, котрий виїхав за кордон, а не залишився в СРСР, хоча при цьому вони визнавали його науковим авторитетом. Та для вченого в умовах незалежної держави було важливо створити ті наукові напрями і установи, які були необхідні для нормального розвитку української науки та входження її у світове наукове співтовариство. Пріцак доклав багато зусиль для створення Інституту сходознавства та налагодження контактів із західними сходознавчими центрами.

Музей вихідця із Тернополя діє у Києво-Могилянській Академії, фото №2 на сайті 20minut.ua

Ще одна риса Омеляна Пріцака – відповідальне ставлення до своєї бібліотеки та архіву, до кожного писемного документа. Після їх перевезення до Києва у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» був створений Меморіальний кабінет О. Пріцака, де всі охочі – студенти, викладачі, науковці - можуть працювати з унікальними, почасти раритетними книгами, архівними документами вченого. Доступ до колекції сходознавця отримує кожен, хто запишеться до бібліотеки Києво-Могилянської академії. У читальному залі – зручні робочі місця, крісла біг-беги і невимушена атмосфера.

Матеріали викладають в Інтернет

– Загалом у бібліотеці Пріцака є близько 20 тисяч одиниць книг, написаних більш ніж 20 мовами! Це основні європейські мови, а також арабська, турецька, китайська, корейська, японська та інші східні мови. Усі книги, в тому числі іноземними мовами, ми ідентифікуємо, описуємо та  викладаємо інформацію в Інтернет одразу після опрацювання, оскільки в нашій бібліотеці функціонує електронний каталог, - розповідає пані Сидорчук. - Це дуже зручно для наших користувачів, особливо студентів і молодих дослідників, які можуть замовити книги з колекції Пріцака в онлайн-системі.

Архів Омеляна Пріцака багатий матеріалами про усе його життя. Для тернополян цікавими, звісно, будуть ті документи, які висвітлюють тернопільський період.

- А які вірші він писав, коли ще навчався у тернопільській гімназії! – веде далі Таїса Сидорчук. – Є тут і патріотичні теми, і про кохання, навіть відчуття свого покликання - наука.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

keyboard_arrow_up