Наші у Перу: українська діаспора в країні інків

Члени української громади Перу із надзвичайним і повноважним послом України у цій державі Олександром Михальчуком. Виставка-ярмарок посольств у березні 2014 р.

Трохи більше ніж 200 українців проживають у Перу, згідно з офіційною статистикою. Утім, перуанські українці стверджують, що їх щонайменше півтисячі.

Республіка Перу за площею удвічі більша за Україну, а кількість населення - 27,2 млн осіб. Посольство України діє там із 2003 року, і ця південноамериканська країна видається нам екзотичною. Насправді ж і для перуанців українці – далекий і малознаний народ. Про життя української громади в Перу розмовляємо із її активістом Іриною Кравченко. Утім, говорити про організовану діаспору у Перу рано: там немає ані громадських об'єднань українців, ані шкіл і церков.

– То скільки ж українців є у Перу?

– Для більшості перуанців українець – екзотика. Якщо візьмемо інформацію Посольства України в Перу, то офіційна цифра ледь перевищить 200 осіб. Але насправді нас, гадаю, можна нарахувати десь 500. Багато з тих, хто не зареєстрований у посольстві, живе у віддалених районах Ліми або провінціях. Хоча, звичайно, більшість мешкає у Лімі. Це — столиця і найбільше місто в країні. Тут живе третина населення Перу. Також українці є в інших великих містах, таких, як Арекіпа, Трухильо, Чіклайо.

– Чи існує організоване культурне життя українців?

– На жаль, культурне життя українців в Перу обмежується зустрічами у посольстві з приводу якихось урочистостей або поминальних заходів. Немає ані української школи, ані церкви. Якби при посольстві заснували якийсь культурний заклад, який заохочував би до вивчення української мови, культури, історії, пісень, танців, було б багато охочих його відвідувати.

– Чому і коли більшість українців виїхали у Перу?

– Більшість українців у Перу – жінки, які одружилися з перуанцями. Хтось познайомився в Україні, хтось - в інших країнах, а хтось – в Інтернеті. У кожної з нас своя історія. Останнім часом сюди приїжджає і багато чоловіків з України. У Перу існує декілька українських фірм або місцевих компаній, що співпрацюють з Україною. Більшість з них – у сфері авіації.

– Чи важко адаптуватися у цій країні?

– Якщо прийняв рішення тут залишитися, дуже важливо володіти мовою на нормальному рівні. Якщо не розмовляєш іспанською, можливості інтегруватися у суспільство дуже обмежені. Також важливо бути відкритим до сприйняття культури, звичок і ритму тутешнього життя.

– Як місцеві жителі ставляться до українців? Чи існують стереотипи?

– Перуанці дуже люблять іноземців, тому ставляться добре до всіх, у тому числі до українців. Коли кажеш, що ти з України, перша їхня асоціація – це Росія, Радянський Союз. У них взагалі якась нездорова зацікавленість і обожнювання СРСР та Росії. Тому щоразу, як чую запитання «Україна була частиною Росії і намагається відокремитись?», вимушена прочитати коротку, наскільки це можливо, лекцію про історію Київської Русі та України. Ще перуанці знають, що наші жінки - найгарніші у світі.

– Ким працюють українці в Перу?

– Тут є люди різноманітних професій: лікарі, вчителі, перекладачі, туристичні гіди, брокери з нерухомості, менеджери, дизайнери, музиканти, співаки, моделі.

– Які професії у цій країні престижні?

– Тут немає такого поняття, як престижна професія. Є престижні компанії і посади. А щодо професій, то важлива затребуваність. Наприклад, вважають, що престижно бути адвокатом. Але зараз у Перу дуже багато випускників-адвокатів, які не можуть працевлаштуватися. Ринок адвокатури заповнений до країв. У Перу дуже розвинена видобувна промисловість мідної руди та коштовних металів, а також нафти та газу. Тому найбільш затребуваними є інженери, геологи тощо. Мають попит IT-менеджери, технічні спеціалісти, як-от зварювальники. Суспільство потребує висококваліфікованих фахівців оздоровчого сегменту.

– Чи наші люди планують там залишатися назавжди?

– Більшість українців, які тут прижилися, скоріш за все, залишаться. Їхнє життя вже влаштоване, і вони дуже звикли до всього. Тут весь рік є свіжі овочі та фрукти, морська риба та морепродукти, м’який клімат, поруч - океан і багато інших факторів, що роблять життя приємним.

– У чому найбільші досягнення/проблеми українців у цій країні?

- Найбільше досягнення, мабуть, те, що ми завжди гідно представляємо нашу рідну країну. А головна проблема - це дистанція між Україною і Перу. Переліт тривалий і важкий. Квитки дуже дорогі. Я впевнена, що перуанські українці частіше відвідували б Батьківщину і родичів, якби не ці фактори.

– Чим особлива кухня цієї країни?

- Уже два роки поспіль Ліму вважають кулінарною столицею світу. Різноманітність та вишуканість місцевих страв не має аналогів. Тому одна з модних професій тут – шеф-кухар. З цього приводу навіть жартують: раніше, коли запитували у хлопчиків, ким вони хочуть бути, коли виростуть, казали, що футболістами, а тепер усі хочуть бути кухарями. У Лімі є три найкращі ресторани світу. Це „Сентраль”, який у 2015 році посів четверту сходинку у рейтингу The World’s 50 Best Restaurants, найвідоміший „Астрід і Гастон” - на 14-му місці і „Майдо” – на 44-му. Перуанці дуже пишаються своєю кухнею, і їжа є однією із улюблених тем для розмов. Страва, яку перуанці вважають своєю візитною карткою, – це севіче: порізане невеликими кубиками філе свіжої сирої риби (зазвичай океанської), яке збризкують соком перуанського лимона (маленький, зелений і дуже кислий), додають сіль і гострий перчик – ахі. Подають страву холодною відразу ж після приготування. Також гордістю Перу є піско – дистильований з виноградного соку спиртовий напій, що має 42-44 градуси. Є багато видів піско, залежно від того, з якого сорту винограду він зроблений. Напій споживають без домішок чи додають ук коктейль. Кожен турист просто зобов’язаний скуштувати севіче і піско-сауер.

– Чи достатньо тут продуктів, щоб зварити, приміром, борщ і скільки це коштує?

– У Перу є все необхідне для того, щоб зварити спражній український борщ. Я багато разів варила за бабусиним рецептом, і завжди виходив дуже смачний. Єдине, що сметану тут не використовують у національних стравах чи для приготування солодощів. Це імпортний делікатес. 150-грамова баночка коштує три долари, що робить борщ дорогою стравою. Якщо враховувати вартість сметани, то велика каструля борщу коштує 8-10 доларів. На двох цієї каструлі вистачає на 4 дні.

– Якими є соціальні стандарти зарплати у Перу? Скільки можна зекономити щомісяця? Скільки коштує оренда житла?

– Перу – країна контрастів. Дуже складно узагальнити і назвати якусь цифру. Наприклад, у Лімі вартість житла або його оренда напряму залежить від зони, де воно розташоване. На периферії або в небезпечному районі можна винайняти однокімнатну квартиру за 100 доларів на місяць, а в елітній або просто хорошій зоні це обійдеться у 500-1200 доларів. Зарплату можна вважати пристойною, якщо вона не нижча ніж 1000 доларів, хоча більшість заробляє набагато менше. Що стосується життя у віддалених частинах Перу – у гірських селах, то там люди весь рік живуть на 100 доларів. І кожен відкладає, скільки може.

– Чим Перу може бути цікавим українському бізнесу і українцям?

– Перу – дуже приваблива країна для туризму. Більшість приїжджає, щоб відвідати Мачу Пікчу, але насправді тут стільки цікавих місць, що можна мандрувати півроку. Що стосується бізнесу, то тепер дуже актуально все, що пов’язане з комплектуючими до літаків  заводу ім. Антонова і співробітництво у сфері військового обладнання та озброєння. Ще 6-7 років тому тут можна було у супермаркеті купити цукерки Roshen та горілку Nemiroff, але це тут не прижилося.

– Скільки коштує віза у Перу і чи важко туди дістатися?

– Українцям не потрібна туристична віза для поїздки в Перу терміном до 90 днів. При в’їзді можуть попросити показати зворотній квиток. Існують різні маршрути та авіалінії, якими можна дістатися до Перу з України. Найшвидший і, на мою думку, найзручніший – це KLM транзитом через Амстердам. Якщо є віза, можна летіти через інші країни Європи чи США.

– Що знають у Перу про теперішні події в Україні і як їх тлумачать?

– Не всі цікавляться політичним життям інших країн. Але ті, хто щось чув про Україну, знають, що «у нас зараз якісь проблеми». Деякі гадають, що у нас громадянська війна, інші знають про російську агресію й окупацію. Є такі, що бачили фільм «Зима у вогні» на каналі Netflix, і їх дуже вразила сила та воля українського народу. На жаль, багато перуанців читають чи дивляться RT, тож можете собі уявити, якою інформацією вони володіють. Під час подій на Майдані ми (група активістів) провели дві акції солідарності, під час яких поширювали інформацію про Україну та події на Майдані. Пізніше, через два місяці після початку окупації Криму, у Перу приїжджав Лавров з офіційним візитом. Тоді ми направили відкритий лист із протестом міністру закордонних справ Перу і поширили його у ЗМІ. Одна щотижнева аналітична газета навіть взяла у нас інтерв’ю. Таким чином ми намагаємося донести правдиву інформацію до місцевого населення.

Перуанська страва кауса (causa)

Складники:

• 1 кг картоплі
• 1/2 кг курячого вареного м’яса, розділеного на волокна
• 1 середня цибуля, дрібно порізана
• 1/2 банки майонезу
• 1 лимон (перуанський)
• 3 ст. л. гострого перцю (ахі)
• 2-3 ст. л. олії
• сіль і чорний перець за смаком

Приготування:

• Зварити картоплю у „мундирах”, почистити, розім'яти (можна пропустити через м’ясорубку) та охолодити. Додати мелений перчик (ахі), олію, сік лимона, сіль та перець.
• Добре вимішати, розім’яти, і розділити на дві частини.
• Курку змішати з майонезом, цибулею, посолити.
• Одну частину картопляної маси викласти у невисоку форму. Наступним шаром – курячий фарш.
• Накрити курячий фарш картопляною масою, що залишилася.
• Зверху змастити майонезом і прикрасити болгарським перцем, нарізаним соломкою, і кружечками яєць.

Якщо є авокадо, можна зробити один шар - з курки, другий - з авокадо. Загалом начинку можна зробити з будь-чого: рибної консерви, крабових паличок... Цю тсраву можна подавати як рулет або як окрему порцію.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.