У Монастирку живе монах, який виганяє з людей нечисту силу

У Монастирку живе монах, який виганяє з людей нечисту силу
Отець Феодосій відмовляється фотографуватися й говорити на камеру. Він намагається уникати всіляких мирських справ, аби не спокушатися
Уже понад 13 років настоятелем Хрестовоздвиженського храму в селі Монастирок Тернопільської області є ієромонах отець Феодосій.

Своїми щирими молитвами він допомагає людям зцілюватися і духовно, і фізично. Про отця Феодосія також говорять, що він - монах-екзорцист, тобто має дар виганяти нечисту силу з одержимої людини. Тому не міліє в Монастирок потік людей, які потребують допомоги та знаходять її в цих благословенних Богом місцях.

Служби у храмі проводять тільки двічі на тиждень. Місцеві, яких ми зустріли неподалік від святині, кажуть, що отець Феодосій живе якраз навпроти церкви. Про те, як він облаштував свій побут у Монастирку, через які випробування мусить пройти людина у житті та як боротися з нечистою силою, - в інтерв'ю “RIA плюс”.

  • Отче, коли саме ви прийшли служити в Монастирок?
  • Мені тоді було двадцять. Спочатку я закінчив Тернопільську духовну семінарію, потім - Львівську духовну академію та Чернівецький педагогічний університет.
  • Як думаєте, то була Божа воля, аби ви стали настоятелем Хрестовоздвиженського храму?
  • Тринадцять років тому перед Пасхою мені приснився сон: Богородиця стоїть на Печерному храмі з двома апостолами - Петром і Павлом. Я бачив себе старим, а позаду мене йшло багато дітей. Зайшовши у Печерний храм, побачив, як затворники моляться, а я їм подаю святу воду. Наступного ранку мені зателефонував владика з Тернополя і сказав, що ми їдемо в Монастирок подивитися на місцеву церкву. Коли я побачив Печерний храм і жертовний камінь, такі ж, як у моєму сні, одразу вирішив, що хочу тут служити.
  • Церква начебто забороняє вірити у сни...
  • Господь ніколи не гнівається на ту людину, яка, побачивши сон, пробує його потрактувати. Не можна сліпо вірити у щось, не вивчаючи це, аби не піддатися омані лукавого.
  • Наскільки нам відомо, тривалий час у Монастирку не було священика. Настоятелі інших парафій приїжджали сюди лише на свята або місцеві люди їздили до храму у сусідні села. Чи важко було вам адаптуватися тут, відновлювати храм?
  • Важко щось робити, коли ти це робиш самотужки. А коли служиш Богові, на нього покладаєшся, то будь-яка праця - під силу. Якщо усе віддаєш Всевишньому - і радощі, і печалі, і все приймаєш з любов'ю, то всі справи обов'язково будуть благословенні.  Ми, люди, найбільше повинні дбати про мир у душі: щоб не було сварок, панувало взаєморозуміння, любов, щоб була віра в Бога - не фанатична, а твереза. Тому потрібно в храм ходити, молитися. Адже ми живемо для того, щоб пізнати себе.
  • За роки служіння, на ваш погляд, віра людей зміцніла чи, навпаки, стала слабшою?
  • Кожна доросла людина - як дитина. Як батьки виховують своїх чад, так і Господь наставляє і виховує своїх дітей. Бувають різні ситуації: іноді потрібно насварити, а часом і похвалити, і добре слово сказати, і стерпіти, і змовчати. Перед тим, як із дерева зірвати плід, необхідно, щоб він дозрів. Так само і кожна людина повинна духовно дозріти до того, щоб прийняти Бога. Але для того їй необхідно пройти через різні спокуси і випробування. Згадаємо історію, коли обраний Богом народ 40 років ходив по пустелі. Господь його випробовував зсередини. З досвіду можу сказати, що хтось раніше, а хтось пізніше все одно приходить до Бога, відкриває перед ним свою душу. Насправді, як лукавий не може забрати духовне єство людини, так і Бог не може ввійти в людську душу без її бажання. Велику роль у цьому відіграють священики та батьки.
  • Вас знають на Тернопільщині як монаха-екзорциста. Розкажіть, як відбувається ритуал вигнання нечистого?
  • Я не можу назвати це екзорцизмом. То складна процедура вигнання бісів та інших темних істот з одержимої ними людини за допомогою певних ритуалів. Я молюся за здоров'я людей, прошу Бога, щоб він не дав людям зійти з дороги, яку він їм підготував, давав мудрість і терпіння, аби пройти всі життєві випробування. Не вважаю себе якимось обраним.
  • Але, якщо говорити саме про екзорцизм...
  • Я не дотримуюсь якогось певного ритуалу. Просто молюся за здоров'я конкретної людини. А кожен, у силу свого розуміння чи певних забобонів, називає це по-своєму - екзорцизмом чи якось інакше. 
  • Як допомогти людині викоренити з неї нечисту силу? Молитися?
  • Перш за все потрібно знайти причину душевної недуги, як лікар знаходить те, що саме спровокувало хворобу пацієнта. Важливо пояснити людині, чому Господь дав їй це випробування, для чого воно їй, вказати на її добрі і шкідливі звички. Не секрет, що кого Бог любить, того він випробовує, наставляє, вчить. Але сам з неба не сходить. Якщо ми з любов'ю зустрічаємо всі життєві незгоди, то, зрештою, знайдемо у собі сили впоратися з ними.
  • Багато людей не вірять в те, що у когось можуть вселятися якісь нечисті сили...
  • Більшість просто тримають забобони у своїх головах. Невірно думати, що є більша сила, аніж Господь. Повірте, Всевишній знає, як викоренити з людини насіння лукавого. Тому він допускає те, що нам заважає: щоб насіння проросло, а ми, побачивши його, могли це викинути із серця свого.
  • А якщо людина не може самостійно з цим впоратися?
  • Для цього і потрібен священик. Він є провідником між небом і землею. Він повинен настановити людину, показати, куди вона має йти, як пронести по життю свій хрест. “Ярмо моє, тобі даю його у власність. Воно є легким, коли ти покладаєшся на мене”, - недаремно говорить Господь. Можна скинути із себе цей хрест, але тоді втратиш розуміння того, що Бог приготував для тебе.
  • Скажіть, чому ви обрали для себе шлях монаха?
  • У дитинстві ходив у церкву, як і всі інші. Але ніколи не думав, що стану ченцем. Просто любив усамітнення, щоб нікого не було, щоб панувала тиша, побути на самоті із собою та Богом. У 14 років я пішов у монастир, пробув там два роки. Там знайшов сам себе і сенс життя, тому вирішив продовжити свій духовний шлях.
  • Мирське життя зовсім не приваблювало?
  • Дуже важко в миру бути смиренним. Випробувань і спокус є надзвичайно багато. Окрім того, стикаєшся із нерозумінням оточуючих. Спочатку думаєш: підростуть, зміниться ставлення до того, що ти - такий як є. Але нічого не змінюється. Тому чернече життя допомагає мені бути самим собою.
  • Із ким ви живете у Монастирку?
  • З бабусею.
  • Бачу, що навпроти Хрестовоздвиженського храму зводять дерев'яну церкву. Коли плануєте закінчити будівництво?
  • Думаю, до вересня впораємося. Тут буде не тільки храм, а й келії для інших монахів, які приїдуть служити у Монастирок. Також хотів би зробити сиротинець, у якому б виховували дітей.
  • Деякі ченці уникають спілкування з жінками. Чому так категорично?
  • Так і має бути. Ченці колись були дуже усамітнені, молилися, берегли своє тіло, як храм духа святого. Адже духовна боротьба - складна. Є монахи, які уникають не тільки спілкування з жінками, а взагалі розмов. Кожен береже себе, щоб не спокуситися, бо з маленького насіння виростає велике дерево. Деколи можна не помітити, як воно засіється, згодом його вже важко викоренити. Хоча всі ми діти Божі - як чоловіки, так і жінки.
  • Скажіть відверто: вам ніколи не хотілося мати сім'ю, дітей?
  • Думки всякі бувають. Духовна боротьба присутня в житті кожної людини. Але ти повинен боротися, набиратися досвіду, мудрості. Особисто я побачив, що більше знаходжу спокою і радості у духовному, аніж у плотському.
  • Чи вбачаєте ви у подіях, які зараз розгортаються в нашій країні, духовний підтекст?
  • Усі звикли перекладати вину з одного на іншого. Але ніхто не хоче запитати себе: чим ми прогрішили? Український народ, безумовно, обраний Богом. Україна - як другий Єрусалим. Здавна Господь виховував свій народ: якщо люди прогрішили, він посилав на них війни та інші біди, коли каялися - захищав їх своїм небесним військом. Так і ми. Прогрішили - Бог допустив нам таку ситуацію. Покаємося - усе відійде. Якби люди молилися, були чесними, стриманими у своїх думках та вчинках, такого б не було. Гордість, ненависть, образи - риси, які змінили справжні людські чесноти. На нас напали лінь та неосвіченість.
  • У чому ж порятунок?
  • Поки люди будуть мати за Бога багатство, доти  між нами пануватимуть хаос і розбіжності. Але Господь настільки нас любить, що він не попускає, щоб ми в гріху потопали. Він нас навертає. Іскра віри, патріотизму тільки загорілася. Потрібно каятися та молитися - і все буде гаразд.

ДОВІДКА

Відео дня

Служби в Хрестовоздвиженському храмі:

  • Четвер - початок о 23.00 - нічна
  • Неділя - початок о 9.00

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (14)
  • Yurii Shtets

    Як з Вами зв'язатись?Мій телефон:+420777511028.Маю вайбер.Я проживаю в Чехії.
  • Yurii Shtets

    Як з Вами зв'язатись?
  • Читач68

    Хочу з вами зв'язатися
  • Читач67

    Хочу з вами зв'язатися

keyboard_arrow_up