Як на Тернопільщині воїни УПА Великдень святкували

Крім традиційних паски і бабки, ковбаси, крашанок, хрону, масла, солі, для наших вояків у лісах господині обов’язково клали до великодніх кошиків ще й банку меду.

На Великдень не можна було бути не висповіданим, вважали вояки армії УПА, тому за будь-яку ціну намагалися провести в свій стан священника. А ще чоловіки старалися перед святами потрапити до чиїхось хат, аби помитися, переодягнути чисту сорочку і постригтися, розповідає старший науковий співробітник історико-меморіального музею політв’язнів – відділу обласного краєзнавчого музею, заслужений діяч мистецтв Орест Савка.

Усі мали висповідатися

Священники обов’язково ходили в ліси, бо навіть відважні воїни не могли відкрито прийти в церкву висповідатися, тому священники сповідали вояків у лісах.

- Уявіть собі, як жили ці люди, - каже пан Савка, показуючи книгу з архівними фотографіями. – Ліс, священник, хлопці стоять на колінах і моляться Богу. Мій вуйко, який був ієромонахом, розповідав, що перед цими святами всі упівці обов’язково сповідалися. Вся армія постійно не перебувала разом на певній території. Армія сходилася докупи, коли треба було проводити великі акції. Тому всі були по лісах у нашій області, а тим більше – у Карпатах. Священники мали потрапити до всіх. Зустрічали отця в якомусь домовленому місці, там йому зав’язували очі й далі вели, щоб він не знав дороги і на випадок катувань не міг виказати інформації про розташування загонів.

У ті часи священнослужителі мали колосальний вплив на українську молодь, виховували її у любові до Бога й України.

- Чому радянська влада знищила сотні священників? - питає науковець. - Здавалося, що радянська Конституція давала право на вільне віросповідання, але яке? У Радянському Союзі визнавали лише московський патріархат, який служив Сталіну, а зараз служить Путіну. Тому Греко-католицьку церкву, яка служила Україні і людям, яка вчила любові до Бога і України, знищували.

Головну роль відіграли жінки

Колись пан Савка влаштовував театралізовані дійства до 50-річчя УПА у Копичинцях, Гусятині, Підгайцях, інших райцентрах. Сценки святкування Великодня він зображав під час цього дійства. У його постановках був відтворений побут солдатів, до яких приходили дівчата з великодніми кошиками.

- Тодішні упівці мало чим відрізнялися від добровольчих батальйонів теперішньої війни, - каже пан Савка. – Як тепер жінки передають на фронт паски, вареники і голубці, так і тоді на Великдень пекли у ліс для хлопців паски, готували ковбаси, масло, робили крашанки. Здається, що це так було давно, адже останні бої відбулися у 1962 році.

Чоловік пригадує, що кожного Великодня його мати і сусідські жінки пекли паски і бабки, фарбували яйця цибулевим лушпинням. Його хата була під лісом, тож через сім’ю пана Ореста кошики з продуктами передавали хлопцям.

- Я добре все пам’ятаю, - розповідає Орест Савка. - У нашій хаті вояки були досить часто. Коли приходили хлопці з лісу, мене клали на ліжко, під ікони, я там дивився на все, мовчав і часто там засинав, а вони ще довго розмовляли в хаті. Ці люди, які були в лісах, криївках, умов не мали ніяких. І такі жінки, як моя мати, прали їм одяг, зашивали порване, годували їх, підстригали, бо по-людськи треба було допомогти.

Дівчата зіграли дуже велику роль у часи УПА, зазначає пан Савка. Вони несли на собі дуже важкий тягар, готували їсти, прали, лікували поранених, забезпечували продуктами на свята.

- Тим жінкам, які ходили у ліс, треба було бути фізично міцними, треба було вміти сховатися або втекти, бо небезпека чигала за кожним кущиком, - каже пан Савка. – Бувало, що коли все було приготовлено, хтось із воїнів з побратимами забирали продукти. Але переважно харчі в ліс носили жінки, дівчата. Прихід дівчат був особливою подією. Навіть від їхнього вигляду хлопцям світліше на душі ставало.

Ніхто не був п’яним

Паски не такі були, як тепер - вони були великі, також було багато крашанок, ковбаси, хрону і сиру з маслом. А особливість тогочасних кошиків, що в них був ще й слоїк меду.

- От бачите, документальне фото великоднього частування, - продовжує науковець. - Пляшки горілки там немає. Все несли хлопцям в ліс, крім горілки. Можливо, десь пляшка і була, але ніхто не напивався. На такі великі релігійні свята чи весілля пляшки горілки вистачало на багато людей. Я пригадую, як був у селі матері – в Колиндянах на празнику. Чого пам'ятаю  - бо родина була велика, то було подією, коли родички давали гостинці, якогось рогалика. Я цілував їх у руки, мене гладили по голові і питали, чи я знаю „Отче наш”. А на столі були різні страви, а горілки була малесенька пляшка і малесенький келішичок стояв. І тих п’ять грамів вистачало усім. П’яних не було.

Гучних святкувань у лісах не було. Це ж не біля церкви гаївки водити, зазначає Орест Савка.

- У лісі лише молитва була, - каже співрозмовник. – Коли дівчата з хлопцями приходили до вояків, спочатку всіх цікавили місцеві новини, були балачки про те, як там батьки чи інші родичі, а потім хтось - сотник або священик - запрошував до молитви. Далі споживали освячену їжу, насамперед - свячене яєчко, а потім вже паску, ковбаску, все, що приносили. У той час дякували всім, хто приносив святкову їжу, підтримував вояків. Говорили й за Україну, були заклики вступати у військо. Не забувайте, що Повстанська армія постійно поповнювалася. Не було такого, що сьогодні армія створилася і 11 років діяла. Скільки людей загинуло в боях! Треба було постійного поповнення, тому проводили роботу з молодими хлопцями, які підходили по віку, закликали молодь до боротьби за українську незалежність.

Агітки з духовним змістом

До Великодня традиційно випускали спеціальні вітальні листівки, які були ще й агітками Української Повстанської армії.

- Діяла підпільна друкарня УПА, - розповідає Орест Савка. - І такий знаменитий художник, як Ніл Хасевич, і інші графіки малювали ці листівки. Вони були переважно духовного змісту. Акцентую, що це були дуже віруючі люди. Політики там було менше, а більше духовності, хоча зміст листівок був присвячений боротьбі за Україну.

Такі вітальні листівки робили і до Великодня, і до інших свят, розповідає  науковець. Їх дарували, розповсюджували. Крім малюнка і вітання зі святом, тут була й інформація про фактичну обстановку. Їх переписували від руки. Багато листівок роздавали й дітям.

- Коли дитині давали таку листівочку з Ісусиком чи Вознесінням, це мало велике значення, - каже Орест Савка. – Ідеологічна робота важлива для кожної держави. Ви ж пам’ятаєте, якою була радянська агітація: навіть завдяки листівкам до 8 Березня, 1 і 9 травня, 7 листопада, 23 лютого ця пропаганда мимоволі входить „під шкіру”. Так само і ті листівки УПА. Вони мали духовний зміст, з зображенням українця, який захищав рідну землю. Вони, звичайно, впливали на психологічний стан людей, виховували мужність і впертість, щоб протистояти ворогу.

Довідка

У Історико-меморіальному музеї політв’язнів філії Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини до Великодніх свят відкрили виставку «Христос Воскрес – Воскресне Україна», де представлено копії великодніх листівок УПА, фото, літературу про те як повстанці святкували Великдень, писанки ручної роботи. Особливо цікава і унікальна є писанка з дерева, яку зробив політв’язень з Норильського ГУЛАГу, в 1998 році у Чернівцях. Виставку вже відвідали представники Територіальної оборони Тернополя.

Виставку можна відвідати до 3 травня 2022 року за адресою м. Тернопіль, вул. Коперника 1, з 10.00 до 17.00 год. кожного дня крім понеділка і середи.

Стежте за новинами Тернополя у: Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.