Як живеться українцям у Південній Африці

Як живеться українцям у Південній Африці
Український благодійний концерт. 28 Березня 2015. Браянстон, Сендтон, Йоханнезбург.
Близько 1000 українців живуть тепер у Південно-Африканській Республіці. У цій далекій країні активно діє українська громада, але водночас тут немає жодної української церкви чи школи, а поселенці розкидані на великих просторах.

Південно-Африканська Республіка – одна з екзотичних держав для українців. Знають про неї переважно з фільмів, історій про апартеїд (політика расової дискримінації проти чорношкірого населення— прим. авт.) та Нельсона Манделу. Та водночас у ПАР живуть багато українців і вони намагаються єднатися – особливо після Майдану та початку російської агресії.

Про життя українців у ПАР для читачів «RIA плюс» розповідають активісти громади у цій країні Дзвінка Качур та Катерина Рябчій. Із ними ми зв'язалися завдяки сприянню МЗС України.

Відео дня

- Скільки українців є у ПАР?

– Дзвінка Качур. За оцінками Посольства України в ПАР, українців - близько 1000 осіб. Думаю, насправді нас як мінімум вдвічі більше.

– У яких містах переважно вони живуть?

– Дзвінка Качур. У всіх великих містах: Йоханнесбург, Преторія, Дурбан, Кейптаун.

Катерина Рябчій. Так, переважно у великих містах, але теж в деяких столицях провінцій, таких як Пітерсберг (провінція Лімпопо). Водночас, в академічних та малих містах, таких як наприклад Почефструм, Ферайнихин і так далі.

– Довкола яких організацій, осередків гуртується українська громада?

– Дзвінка Качур. У ПАР немає історичної української діаспори. Сюди українці організовано не імігрували на початку століття або після Першої та Другої світових воєн. Тому тут немає жодної української церкви, школи чи культурного центру, які традиційно є центрами гуртування українців за кордоном. Тому гуртуються здебільшого навколо посольства і консульства.

Проте події, що відбувалися в Україні в 2013 та 2014 роках, а також російська агресія щодо України стала тим чинником, який сприяв об’єднанню українців по всьому світу, у тому числі у ПАР. Українці почали об’єднуватися для проведення акцій протесту біля російського консульства та посольства, а вже у липні 2015 року було офіційно зареєстровано організацію „Українська діаспора Південної Африки” - http://ukrainiandiaspora.co.za/ (Ukrainian diaspora in South Africa). Організація має три географічні осередки: Йоханнесбург, Кейптаун і Преторія.

– Чи існує організоване культурне життя нашої громади: концерти, спільне дозвілля тощо?

– Дзвінка Качур. Зусиллями громади у Преторії і Кейтауні регулярно проводять заходи, які сприяють підтримці української культури: розмальовування писанок, український вертеп, день козацтва та інші. Ведемо роботу щодо створення дитячого театру. А у березні цього року, до Шевченківських днів, плануємо відкрити недільну українську школу у Кейптауні. Новини громади у ПАР можна читати на фейсбук-сторінці Ukrainian Community in South Africa та Ukrainians in Cape Town.

Катерина Рябчій. Зусиллями діаспори та завдяки активній підтримці й кооперації на з Посольством України в ПАР щорічно, починаючи з 2013 року, влаштовуємо такі різноманітні акції як святкування Дня Незалежності, благодійні концерти, показ фільмів, вшанування та службу на День Соборності, флешмоби щодо викрадених політв’язнів –Савченко, Сенцова, Кольченка та інших українців, щодо української літератури – зачитування віршів, та вшанування Шевченка, Франка інших письменників і поетів. Наша громада в ПАР активно кооперується та приймає участь також у заходах інших громад, де ми активно обмінюємося досвідом, щоб зробити свої акції ще більш корисними та яскравими, привернути  увагу південноафриканців до України, української культури, мови тощо.

– Коли більшість українців приїхали у ПАР?

– Дзвінка Качур. Більшість українців приїхали вже у 2000-х роках.

– Що змусило осісти саме у цій країні?

– Дзвінка Качур. Сімейні обставини. Багато жінок одружилися з південно-африканцями.

Катерина Рябчій. Додатково до сімейних обставин, більшість українців змусили осісти у ПАР пошуки роботи та професійна діяльність.

– Ким працюють українці у ПАР?

Дзвінка Качур. Знаходять себе у різних сферах. Можна сказати, що найбільше українці займаються власним бізнесом, працюють лікарями або у компаніях, які пов’язані з пострадянськими ринками.

Катерина Рябчій. Українська Діаспора в ПАР об’єднує людей з дуже різноманітних професійних сфер: підприємців, бізнесменів, вчених, лікарів, інженерів, перекладачів, артистів, діячів культури, викладачів тощо.

– Які професії престижні?

– Дзвінка Качур. У ПАР загалом цінують освіту, тому багато організацій потребують викладачів, дослідників та спеціалістів, які в Україні низько оплачувані. Певний час у Південно-Африканській Республіці працювала система робочих віз для людей з «особливими навиками» - тобто для спеціалістів, які потрібні компаніям/організаціям, але їх немає. Проте з квітня 2013 року візові правила змінилися, тому отримати робочу візу тепер надзвичайно складно. Окрім того, більшість компаній, які працюють із державними замовленнями або потребують державних ліцензій, підпадають під вимоги Black Economic Empowerment, що передбачає расові квоти – на всіх рівнях від робітника до власника має бути щонайменше 30% чорношкірих працівників. Тому є значна кількість позицій, на які, навіть якщо у вас вища кваліфікація та більший досвід, ви не потрапите.

Через жорсткі візові правила, тривалий і складний процес обробки даних Home Affairs (орган, що видає візи та дозволи на проживання), навіть ті українці, які ведуть власний успішний бізнес, інколи стикаються з проблемами продовження візи.

Катерина Рябчій. Найпрестижнішими у ПАР вважають професії інженерів (з будь якими спеціалізаціями), лікарів, адвокатів, юристів, суддів, та також аккаунтантів, актуаріїв, фінансових та політ-ризик аналітиків.

– Чи наші люди планують там залишитися назавжди?

– Дзвінка Качур. У ПАР надзвичайна природа, фантастичний клімат, є хороші школи та відносно високий рівень життя для людей, які мають відповідну освіту і роботу. Тому тим, хто живе у змішаних сім’ях, мабуть, складно знайти іншу країну, яка запропонувала б кращі можливості. Проте політична ситуація (як і в Україні) тут залишається нестабільною. Тому складно спрогнозувати, як усе буде розвиватися у майбутньому.

Катерина Рябчій. У ПАР досить сприятливі умови. Відповідь на питання про повернення залежить від того, що спонукало українців переїхати до Південної Африки. Я не вважаю що потрібні якісь пояснення щодо тих, хто пов’язаний цз ПАР за сімейними обставинами. Щодо тих, хто знайшов роботу в ПАР, то вони, скоріше за все, повернуться додому тоді, коли відчують хоча б близько такий же рівень цінування їх професійних здібностей, як у ПАР. Визнання та повага до професіоналізму, зацікавленість та можливості самореалізації займають найважливіше місце в житті кожного.

– А культурне середовище зумовлює асиміляцію українців?

– Дзвінка Качур. Тут є декілька аспектів. Українцям складно гуртуватися через розкиданість на великих відстанях. Окрім того, у ПАР 11 офіційних мов. Тому сім’ям, де батько говорить на африканс коса (Xhosa) чи зулу, англійська – мова спілкування батьків між собою. Для такої дитини українська буде третьою мовою. Якщо така дитина чи мама не мають друзів, які теж спілкуються українською, то вивчити і зберегти мову дуже складно. Одночасно, ПАР - мультикультурна, тут відбувається процес внутрішньої самоідентифікації. Тож тут легко сприймають етнічні та культурні відмінності.

Катерина Рябчій. Безумовно, культурне середовище та мультикультуральна середа ПАР сприяють можливостям асиміляції. У ПАР існують, безперечно деякі особливості, але якщо ви поважаєте культуру країни, в котрій ви живете, та її громадян, якщо активно вивчаєте їхню мову (англійську, африкаанс, чи хоча б знаєте декілька слів із сото, кхоза, зулу і т. д.), дотримуєтеся усіх правил та законів, ви не будете мати жодних проблем із асиміляцією в ПАР. Суспільство в ПАР досить дружелюбне, незалежно від походженя. Не дивлячись на те, що Українська діаспора в ПАР (УДПА) досить розкидана по провінціях, є багато можливостей для гуртування з метою ще більшого об'еднання, поширення, підтримки та відновлення української культури та мови. ПАР досить фертильний ґрунт для можливостей асиміляції українців.

– Діти ходять до англомовних шкіл?

– Дзвінка Качур. Через офіційну багатомовність у більшості шкіл вивчають щонайменше три мови (англійську, африканс і ще одну, яка переважає у цьому регіоні). Серед найпопулярніших шкіл - англо- або африканомовні, проте є початкові школи, у яких викладають іншими мовами: коса, зулу та ін. Також у великих містах є німецько- та франкомовні школи.

Катерина Рябчій. Переважно діти ходять до англомовних шкіл, деякі вивчають ще африкаанс. Англійська та африкаанс – основні мови для отримання вищої освіти. Ті, хто мають французьке чи німецьке походження, або плани на продовження навчання в країнах Європи, обирають інколи німецькі школи чи школи з вивчанням французької. На жаль, на сьогоднішній момент української школи в ПАР немає. Але частина УДПА у Преторії, та, зокрема пані Качур у Кейптауні, зараз активно працюють над цією, ініціативою. У Кейптауні тепер зосереджена більшість дітлахів нашої громади.

– Яких українських продуктів найбільше бракує у ПАР? Там є, з чого зварити борщ, і якщо так, то у скільки це може обійтися?

– Дзвінка Качур. Ціни в різних містах відрізняються. А вартість борщу в Кейптауні буде приблизно такою ж, як у Києві.

Катерина Рябчій. Взагалі У ПАР все можна створити та приготувати  на місці – можливості та ресурси досить великі. Але можна сказати, що такого різноманіття молочної продукції та солодощів, як в Україні, бракує. Зрештою, з усіх інших країн, де я бувала, м’ясні вироби та продукція в ПАР – одні з найкращих в світі. Якщо порівнювати з Україною, нам є чому повчитися від ПАР у плані здорової їжі.

– Чим особлива південноафриканська кухня?

– Дзвінка Качур. Страви різноманітні. Тут співіснують малайзійські, індійські, африканські, бурські, британські та португальські впливи. Тут споживають багато м’яса. Традиційним вважається «брай» – м’ясо, смажене на вогні. Це щось на зразок ковбасок – бураворс, боботі, пап.

Катерина Рябчій. Кухню Південної Африки іноді називають "райдужною кухнею”. Безліч мультикультурних джерел можна узагальнити в такі як: кухня корінних народів Африки, які розмовляють на сото та нгуні. Також кулінарія ПАР розвинулася з кількох хвиль колонізації та імміграції європейців: голландців (з 1652 р.), німців, французів, португальців, італійців, греків та англійців (з 1805 ~ 1820 р.). Великий внесок до кухні ПАР внесли індо-азіати, індійці, малайці, індонезійці, китайці та араби. Специфічними стравамиа, окрім вже названих, південноафриканської кухні вважають: чакалака (схоже на рагу), чатнєй чи блетьєнг (соус), також фрикаделі, хойндерпастай (традиційний африканерський курячий пиріг), ісідуд (кабаковий пап – як кабакова товчена каша), куйксистерс (смажені переплетені пончики), мальва пудинг (голландський пудинг), мелктарт чи мелккос (молочний десерт), страусине філе, пампоенкойкіз (кабакові пончики), пойкікос (семі рагу семі український борщ з м’ясом), самбузи, умунгкушу (блюдо Кхоза), фєткук (пончик з м’ясом або джемом в середині), амасі ( як кефір) тощо.

– Якими є соціальні стандарти у цій країні?

– Дзвінка Качур. ПАР - одна з лідерів за розривом між найбіднішими та найбагатшими верствами. Мінімальна зарплата (визначається за секторами, але одна з найнижчих у сфері прибирання) становить R2390 (приблизно 4000 грн станом на лютий 2016), але рівень безробіття - від 25%. Також ця країна — світовий лідер за кількістю ВІЛ-позитивних осіб, що також впливає на стандарти життя і рівень смертності.

Катерина Рябчій. Південна Африка – країна з середнім рівнем доходу, з гігантським запасом природних ресурсів; з добре розвиненими фінансовою, юридичною, енергетичною, транспортною та комунікативною сферами. Фондова біржі ПАР – найбільша в Африці та серед перших 20 країн в світі. Економічне зростання ПАР прискорилося в останні роки, але рівень бідності, нерівності та злочинності – серед найвищих в світі. Проте ПАР теж має структурні обмеження, які також гальмують економічне зростання. Це брак навичок, зниження глобальної конкурентоспроможності та зупинки роботи через протести. За репортом Квартальної Статистики Зайнятості (QES) Південної Африки, станом на березень 2016 (офіційно вийде у червні 2016 року): середня заробітна плата у формальному не-аграрному секторі становить R17517 (приблизно 29717 грн). Середня заробітна плата у виробничому секторі – R15841 (приблизно 26873 грн). Середня заробітна плата низькокваліфікованих – R3000 (приблизно 5089 грн). Середня заробітна плата висококваліфікованих – R18700 (приблизно 31722 грн).

– Чим ця країна взагалі може бути цікавою українцям і Україні?

– Дзвінка Качур. Це фантастична країна з надзвичайною природою та кліматом. Окрім того, в ПАР тривалий час діють програми примирення, які мають позитивний досвід у подоланні наслідків сутичок різних груп населення. Такий досвід може бути корисним і для примирення українців, які у лютому 2013-го і тепер, під час війни, опинилися по різні сторони барикад.

Катерина Рябчій. Звичайно, ПАР може бути цікава українцям не тільки в напрямках обміни досвідом в політичних, соціальних та культурних сферах, але також можливостями обміну досвіду та співпраці в економічній сфері. Потенційними можливостями співпраці у розвитку бізнесу, антикорупційній боротьбі та заходах; досвідом у розвитку та покращенні антрепренерства, співпрацею особливо в сільськогосподарській галузі (африканери – одні з найкращих фермерів в світі), у сферах імпорту та експорту. Взагалі через деяку схожість України та ПАР, подальше покращення, укріплення відносин та розвитку інтересу як і в українців до ПАР та навпаки – ПАР та Україна, не дивлячись на відстань, можуть дуже гармонічно доповнювати одне одного в різних напрямках.

– У ПАР знають про Україну? Як до неї ставляться?

– Дзвінка Качур. Україна здебільшого асоціюється з Радянським Союзом і підтримкою руху Мандели. Саме Союз підтримував навчання членів Африканського національного конгресу у вузах і тренував їх. Тому є прихильність до пострадянських країн. Водночас серед місцевого населення є популярним видання Russia Today, яке висвітлює викривлену інформацію про сучасну російсько-українську війну.

Катерина Рябчій. На жаль, Україна справді ще до сих пір асоціюється частіше за всього з Радянським Союзом або з Росією. Також існує проблема неінформованості південноафриканців про наш регіон. В ПАР, на жаль, немає альтернативних російським українських ЗМІ. Існує елемент пропаганди. Але, не дивлячись на існуючу пропаганду та співпрацю з Російською Федерацією в реалізації проектів у різних сферах, все таки південноафриканці люди дуже самостійні та непідлеглі. І дуже часто, як то кажуть, have a mind of one’s own – не дуже то керуються думкою або вибором інших. Тому ставлення до українців у більшості випадків хороше, ми находимо спільну мову. Як приклад, нещодавно я спілкувалася з працівниками з місцевої адміністрації щодо потенційної співпраці та підтримки у влаштуванні різних заходів. Отримані були тільки добрі відгуки та щирі співчуття щодо війни й викрадених, незаконно арештованих Українців на території РФ. Наша громада робить все можливе для того, щоб ці ставлення до українців та України покращилося. Щоб авторитет нашої нації тільки зростав.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (1)
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
11:25 Масована атака росії: удару зазнали об'єкти критичної інфраструктури України 11:01 На Тернопільщині через негоду перебої з електропостачанням є у 39 населених пунктах 10:25 У Мінекономіки назвали причини переходу на літній час 09:35 Помер військовослужбовець із Кременецької громади Від читача 12:17 Пів мільйона грн компенсацій отримали цьогоріч роботодавці Тернопільщини, які працевлаштували переселенців 09:00 29 березня без світла буде одна вулиця в Тернополі 08:00 У Тернополі відновлюють футбольні матчі з вболівальниками 22:20 Поліція розшукує 15-річного хлопця з Чорткова Олександра Мороза 22:00 Дитячу травматологію змінив на артбригаду: історія молодого лікаря-науковця 21:00 У Тернополі прощатимуться із військовослужбовцем Іваном Грицком 20:00 Перетворили пустир на модульне містечко: як переселенці стали стимулом для відбудови Малашівців play_circle_filled 19:00 «На щиті» повернувся додому сапер із Теребовлянської громади 18:00 У замку на Тернопільщині організовують толоку 17:00 26-річний тернополянин за 4500 доларів став «батьком» трьох литовських дітей 15:30 Причетному до організації вибухів у Тернополі повідомили про ще одну підозру 15:07 «Афілійований міні-EdCamp Ternopil»: що зібрало у 19 школі майже дві сотні освітян? 14:00 На Тернопільщині мотоцикліст врізався в кам'яну огорожу — є постраждалі 13:30 Патріотична організація «Центурія» проводить набір активної молоді 13:00 На п’ятьох вулицях Тернополя триває поточний ремонт дорожнього покриття 12:33 Кременчанину, який торгував зброєю, повідомили підозру
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up