Жодна диво-таблетка не зробить цигарку безпечною, наголошує тернопільський лікар-пульмонолог

Чудодійного засобу, вживаючи який, курець міг би продовжувати палити, не ризикуючи здоров’ям, немає. Такої думки — тернопільський лікар-пульмонолог і фтизіатр Надія Лопушанська.

— Усі ліки усувають лише наслідки паління, — розповідає лікар. — Так, у хворого можна на якийсь час добитися покращення стану. Але продовжуючи палити, людина зводить цей результат нанівець.
Тож АТМА, за словами лікаря, може допомогти при загостренні бронхіту. Але прогресуванню недуги препарат не завадить.
— Набагато важливіше впливати на свідомість курців. Вони повинні зрозуміти, що спершу за свої ж гроші отруюють себе цигарковим димом, а потім ще й витрачають кошти на лікування наслідків, — продовжує Надія Лопушанська. — Тож іншого виходу, як повна відмова від паління, — немає.
Тютюновий дим містить близько 4 тисяч хімічних компонентів. Серед них, нагадує лікар, — нікотин, смоли, монооксид вуглецю і подразнюючі речовини.
— Паління діє на організм і відразу, і довгостроково, — каже пані Лопушанська. — Відразу проявляються спазми судин, збільшення рівня адреналіну в крові. Через це частішає пульс, підвищується артеріальний тиск, уповільнюється периферичний кровообіг. Це сприяє утворенню тромбів. Знижується й температура рук і ніг. Довгостроковий вплив диму пов’язаний зі смолами, що містять 43 канцерогени і спричиняють злоякісні захворювання, а також окисом вуглецю та окисними газами. Вони сприяють розвитку серцево-судинних захворювань. Подразнює легені ціанистий водень. Він зумовлює виникнення бронхіту та емфіземи.
Найпоширеніша недуга серед курців — хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Це повільно прогресуюче звуження дихальних шляхів і руйнування легеневої тканини.
— ХОЗЛ розвивається повільно, протягом 10-15 років, — пояснює пані Лопушанська. — Починається все з хронічного кашлю з невеликою кількістю мокротиння, що турбує переважно вранці. Його ще називають кашлем курця. Часто людина не звертає на нього уваги.
Через деякий час у курця з’являється задишка, продовжує лікар. Спершу — на п’ятому поверсі, потім — на третьому, згодом — навіть при підйомі на дві сходинки. Тоді будь-яке фізичне зусилля утруднює дихання.
— Навіть якщо людина палить по 10-20 пачок цигарок на рік, лікарі говорять про те, що в неї є ризик виникнення ХОЗЛ, — наголошує Надія Лопушанська. — Втім, зазвичай курець палить набагато більше.
Врешті ХОЗЛ призводить до емфіземи (збільшення площі легень за рахунок роздуття альвеол, — прим. ред.) та дихальної недостатності, застерігають лікарі. Крім того, запальні процеси знищують війчастий епітелій, який забезпечує виділення мокроти. Він теж не відновлюється. Відтак мокрота накопичується у легенях і нагноюється. А через шкідливий вплив смол, що утворюються під час згоряння тютюну, виникає загроза розвитку раку.
Підступність діагнозу ХОЗЛ у тому, що тоді, коли більшість пацієнтів звертаються до лікаря, у них вже діагностують незворотні патологічні зміни. Вилікувати їх важко.
— Дієвим є вплив на ранніх стадіях недуги, — стверджує Надія Лопушанська. — Тож чим швидше хворий прийде до медиків, тим ефективнішим буде його лікування. Якщо ви курите багато років, якщо вас турбує кашель вранці, якщо кашель посилюється після застуди, якщо традиційне самостійне лікування не допомагає, якщо посилюється задишка, стає важко ходити чи говорити, якщо синіють губи чи кінчики пальців, — не раджу зволікати з візитом до лікаря.
Лікують таких хворих за певними стандартами. Але найголовніше, як і при будь-якій недузі, — ліквідувати її причину, підсумовує медик. Тому перше, що слід зробити, — відмовитися від паління. Іншого шляху немає.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.