Покинути пити – це лише початок, пояснюють на заняттях у групах Анонімних Алкоголіків

“Хочете продовжувати пити — це ваша справа. Хочете зупинитися — звертайтеся до нас,” — листівки із такими словами роздають учасники групи Анонімних Алкоголіків (АА). Вони запрошують до себе тих, хто має проблеми із вживанням спиртного.
Про свій досвід роботи в групі АА розповідає один із її учасників - 36-річний тернополянин Сергій (прізвища не називаємо з етичних міркувань, — прим. ред.). Алкоголем чоловік зловживав більше десятка років. У наркологічному диспансері вже став постійним пацієнтом.
У групі відчув, що він – серед своїх
— Зазвичай за допомогою звертаються тоді, коли пити не можеш і не пити вже також не можеш, — розповідає Сергій. — На момент, коли мені запропонували приєднатися до групи АА, я вже не мав чого втрачати. Міг лише знайти. Бо лікувався у наркології не раз, але врешті зрозумів, що самого лише очищення організму — замало. Хвороба — тут (показує на голову, — прим. ред.).
Утім, йдучи на перше заняття у групі, чоловік був налаштований дуже скептично.
 — Думав: “Ну-ну! Це вони мені будуть щось втирати! Подивимося-подивимося, що вони мені скажуть такого, чого я не знаю", — зізнається чоловік. — Але моє ставлення різко змінилося у перший же день. 
 Варто було одному з учасників розповісти про себе, як Сергієві видалося, що йдеться саме про нього. Він дивувався, звідки чужа людина може настільки добре його знати. 
— Я відчув, що я — серед своїх, — продовжує чоловік. — Там усі розуміють, чому ти прийшов. Бо самі — такі ж. Це дає дуже велику свободу в спілкуванні. Ми можемо вільно обговорювати все, пов’язане з алкоголем. Ніхто нікого не вчить. Але такі заняття допомагають зрозуміти, що ж насправді з тобою відбувається.
“Зрив” для алкоголіка – це лише питання часу
Навіть лікуючись у наркології, не кожен усвідомлює, на що хворіє, продовжує психолог Тернопільського наркодиспансеру, координатор тернопільської групи АА Тетяна Кравець.
— Від алкоголізму остаточно вилікуватися неможливо, — пояснює фахівець. — І в групі АА людині розповідають, чим є ця хвороба. Що більше людина знає про недугу, то краще може віднайти інструменти для її лікування.
На таких заняттях розповідають не лише життєві історії. Говорять у групі і про набуті під впливом алкоголю риси характеру.
— Є таке поняття, як алкогольний характер, — пояснює психолог. — І навіть якщо людина відмовляється від випивки, той характер із нею залишається. Жити з ним без чарки неможливо. Коли людина зірветься — лише питання часу. Після лікування у наркології 90% пацієнтів щиро хочуть покинути пити. Адже після запою добре пам’ятають про те, як їм було погано, про витрачені гроші та свої неконтрольовані вчинки. Мають сильне почуття провини. Але цього недостатньо. Бачення світу у них не змінилося. Вони залишаються зі своєю мораллю, своєю духовною деградацією.
Вважав себе пияком-професіоналом
Аби навчитися жити без алкоголю, у групі АА пропонують шлях “12 кроків”. Перший з них — визнати своє безсилля перед чаркою та той факт, що втратили контроль над своїм життям.
— Не можна сказати, що минулі десять років я пив безпробудно, — розповідає Сергій. — Бувало по-різному. Я пив, лікувався, кидав пити. Потім — кидав кидати. Знову лікувався. Але після кожного курсу в наркології я вперто не визнавав себе алкоголіком. Вважав себе пияком-професіоналом. Деякий час після повернення з лікарні тримався. Потім на пробу випивав 50 грам. Чую — нормально. Можу! Як всі! Йду працювати. За якийсь час чую — “бензин” закінчується. Знову до пляшки. І так — невеличка п’янка в ніч із понеділка на п’ятницю...
Тож безсилля перед алкоголем чоловік розуміє нині так: скільки ти із ним не боровся б — він переможе. Бо без підтримки і допомоги алкоголік — нуль.
Сергій каже, що тепер він добре розуміє: від того алкоголіка, котрий лежить на вулиці під парканом, його відділяє всього лише 50 грамів.
— Хвороба ця нікуди не зникає, навіть якщо я залишаюся тверезим, — додає чоловік. — Я роблюся старшим, вона — хитрішою.
 Така недуга “росте” разом із людиною, додає Тетяна Кравець. Є випадки, коли алкоголік міг утримуватися від спиртного навіть 20 років. Однак якщо така людина зривається після такого терміну тверезості, вона питиме набагато більше і набагато частіше. Зазвичай подібні випадки закінчуються дуже погано. Тому всі, хто працює з узалежненими від алкоголю, повторюють: єдиний вихід для алкоголіка — покинути пити зовсім.
Перестає боліти лише тоді, коли усунуть причину болю
На групі АА алкоголіку дають зрозуміти, що спиртне йому не можна вживати у будь-якому вигляді та навіть у найменших кількостях. Контрольовано пити, як здоровим людям, йому вже не вдасться.
— Робота зі своїм алкогольним характером сам-на-сам неможлива, — пояснює Тетяна Кравець. — Коли у нас болить зуб і ми йдемо до стоматолога, нам не легшає від того, що лікар пояснює, чому з’явився біль. Перестає боліти лише тоді, коли усувають причину болю. В алкоголізмі така причина те, що ти п’єш. Болю не буде, якщо вдасться перестати пити.
Алкоголізм уже традиційно називають хворобою розуму, душі і тіла. Якщо брати до уваги всі три фактори, можна сподіватися на успіх, додає психолог. Якщо лише один — ефект тимчасовий.
— У той день, коли були заняття в групі, до вечора, як кажуть хлопці, уже точно ніхто не нап’ється, — підсумовує Тетяна Кравець.
Так, Сергій — один із постійних учасників групи — не п’є вже півроку. Щоправда, зізнається, — нагоди зірватися траплялися не раз.
— Нещодавно гуляв із дітьми. Зустрівся зі знайомим, — пригадує чоловік. — Сіли випити кави. А я завжди любив каву з коньяком. Зробив ковток — ну скільки ж там того коньяку, пару крапель! Але одразу відчув, що мені — добре. Отже, захочу ще. Відчув, що дійсно хочу випити. Проте вже добре знав, що мені не можна. Тому навіть тієї кави не допив.
Все, що допомагає, - має право на життя
До речі, учасники занять у групах АА погоджуються зі всіма іншими видами допомоги залежним. Вони говорять: скільки є випадків видужування — стільки й способів, як це сталося.
— Комусь допоможе кодування, — додає Сергій. — Іншому — церква. Мені підходить робота в групі. Це допомагає. А все, що помічне, має право на життя.
Тетяна Кравець на завершення цитує слова польського психолога Єви Войдило: “Найперша з переваг занять у групі перед іншими методами в тому, що ці заняття — безкоштовні. По-друге, до братів по групі ти можеш звернутися в будь-який момент, чого не можеш зробити з іншими. По-третє — ти не маєш при цьому на собі клейма неповноцінності. У групі тебе сприймають як людину, котра захворіла. Так само, як хтось інший — має недугу серця”.
Довідка
- Рух АА виник у 1935 р. Згодом у Канаді з’явилася наука про узалежнення, у медичних вузах — окрема спеціальність — лікар-нарколог. На факультетах психології починають навчати консультантів, які працювали б із узалежненими людьми.
- Нині в Україні діють близько 70 груп АА. В усьому світі близько 3 млн людей залишаються тверезими лише завдяки заняттям у подібних групах.
- Група АА у Тернополі працює з 13 червня 2010 р. За цей час її відвідали більше двадцяти учасників. Серед них — одна жінка.
Зустрічі Анонімних Алкоголіків відбуваються у Тернополі щонеділі о 14.30 в навчальній кімнаті церкви Св. Йосафата, що на вул. Лучаківського. Участь у них - безкоштовна.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.