Коли бульвар Шевченка у Тернополі був вулицею Панською
Ця, тепер центральна, вулиця виникла як одна з периферійних і спершу нічим особливим не вирізнялася - хіба заможними будинками. Так, саме на Панській збудували палац Чосновських - будинок, на якому тепер є меморіальна дошка Ярославі Стецько. Його колишній адресний номер - 3.
Стецько - на місці святої
Панською вулиця була до 1890 р. З давніх будинків, окрім згаданого палацу початку ХІХ ст., на її стороні з непарними номерами будинків до наших днів збереглися і вілла адвоката Стахевича - теперішня обласна бібліотека для дорослих, і готель “Подільський” (колишня адреса - вул. Міцкевича, 27 - прим. ред.) - вже також екс-готель “Україна”.
Але якщо вигляд адвокатського помешкання особливо не змінився, то, як можна переконатися зі старих світлин, готель мав трохи іншу за конструкцією покрівлю. До того ж поблизу нього не можна було пройти до сучасних приміщень популярних тепер “Кози” і піцерії. Переходу заважав великий двоповерховий будинок магістрату, що мав спільну з готелем стіну.
На жаль, магістрату вже немає, як також встаноленої у 1882 р. фігури св. Теклі. Ця скульптура стояла приблизно на тому ж місці, що й пам'ятник Ярославові Стецьку. Але погруддя героя визвольного руху встановили на невеличкому майдані після того, як там вже встигли постояти і Йосип Сталін, і Карл Маркс.
З важливих колись будинків на вул. Міцкевича була також розташована повітова комендатура поліції - будинок №5.
Суду немає, аптека - там же
Дуже значних руйнувань під час боїв за Тернопіль зазнала сторона сучасного бульв. Шевченка, що ближча до Центру. Більшість її будинків взагалі залишились цілими тільки на світлинах, а про точне розташування деяких можна тільки здогадуватися.
Так, до війни на вул. Міцкевича діяли готель Polonіa - будинок №8, повітове староство - будинок №14, прокуратура - будинок №20, окружний та міський суди - будинок №22. Орієнтири для визначення місць розташування цих домів збережені. Так, на поштівці із видом вулиці, фото для якої робили у 1917 р., можна впізнати будівлю сучасної школи №4 - Другу гімназію. Стає зрозуміло, що у будинку на куті тодішніх вул. Міцкевича та Конарського - теперішніх бульв. Шевченка та вул. Грушевського - діяла аптека. Тобто за ліками тернополяни у часи Першої світової ходили приблизно у те ж місце, що й тепер. Але майдану тоді взагалі не існувало - здавна зеленів сквер з алеями, а поряд стояв ще й пам'ятник польському поетові Адаму Міцкевичу.
Його встановили у 1895 р. У часи ЗУНР хтось поцілив в обличчя монумента кулею. Тому у 1923 р. Міцкевича замінили. Вдруге його знищили уже за часів фашистської окупації. Радянська влада вшановувати поета не стала - натомість наказала встановити пам'ятник Олександру Пушкіну.
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
