Навушники псують слух молодим, застерігає тернопільський лікар

- Без навушників надвір не виходжу! - каже 22-річний тернополянин Ігор Тепличко. - Краще слухати музику чи радіо, ніж шум машин. А батьки “дістають”, що через це я оглухну.
Природно слух суттєво погіршується після 70-ти років, пояснює професор, завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського Олександр Яшан. Однак це може статися й набагато раніше. Залежить усе від зовнішніх факторів.
- Серед них - і навушники, якими дуже часто зловживає нинішня молодь, - наводить приклад лікар. - Насамперед наголошую - музику потрібно слухати якісну. Чим якісніший звук — тим менше у ньому побічних шумів, а отже - шкоди.
Слух “посадити” легко
Головне, продовжує професор, - інтенсивність звуку, який людина слухає. Тож пан Яшан радить виставляти рівень гучності на щонайменший.
- Якщо з часом ви помітили, що доводиться збільшувати рівень гучності — це означає, що перші ознаки погіршення слуху у вас вже є. Ваші вуха вже “підсіли”. А такі зміни — незворотні, - наголошує лікар. - Тож користуватися навушниками, а особливо тими, які вкладають усередину вуха, я не радив би.
Часто користуватися навушниками в теплу пору року медик теж не радить. Бо через сторонній предмет у слуховому ході шкіра вуха потіє та подразнюється власним потом через недостатнє осушування. Може з'явитися запалення та звуження просвіту.
- Звісно, не кажу відмовлятися від навушників зовсім, - продовжує Олександр Яшан. - Але принаймні - зведіть це користування до мінімуму. Краще слухати музику з якісних динаміків і негучно. Молоді люди, на жаль, не звертають уваги на такі застереження. Проблема дає про себе знати аж після 50-ти. Тоді, звісно, можна спробувати тривалу стимулюючу терапію — у вигляді ін'єкцій, що покращує кровопостачання вуха. Але на жаль, таке лікування досить коштовне і не в кожному випадку є ефективним.
Шкодять надмірні звуки та солі важких металів
Ризикують втратити слух і ті, хто працює у постійному шумі, біля потужних джерел звуку — у цехах, при роботі з металом, навіть в автомобілі чи на тракторі, перелічує медик. Шкодить слухові і важкі метали (чи їх солі), а також - інсектицидів, котрі використовують у сільському господарстві. Що можуть потрапити в організм випадково чи з питною водою.
- Солі важких металів впливають на нервовий апарат людини, - пояснює лікар. - А отже — і на слух. Найбільший ризик виникає тоді, коли на людину тривалий час діють кілька чинників одночасно — і гучний звук, і токсичні впливи. Серед інших факторів — віруси, гіпертонія. Усе це повільно вбиває ті сенсорні клітини, що дозволяють нам розрізняти звуки.
Здебільшого ж на поганий слух починають скаржитися пацієнти після 70-ти років, . Саме тоді відбуваються вікові зміни слухового аналізатора.
Зазвичай на прийом до лікаря батьків приводять діти, - продовжує професор. - Адже поганий слух — це проблема в сім'ї, один із приводів для сварок через нерозуміння.
Якщо ж погіршення слуху стає помітним до 70-ти років, отже, за висновками лікарів, на людину впливали інші шкідливі чинники і пришвидшили цей процес.
Апарат ретельно підбирають
Людям зрілого та літнього віку у таких випадках лікарі радять слухопротезування - використання слухових апаратів. Асортимент — доволі широкий.
- Знімний слуховий апарат пацієнтові підбирають індивідуально, - розповідає професор. - Трапляється, діти привозять батькам з-за кордону дорогий апарат, а він не підходить. Адже це — дуже індивідуальна річ. Лікар має підібрати потрібні технічні характеристики — частоти, потужність та інше. Далі для апарата виготовляють силіконову чи гумову вкладку, що повністю відповідає розмірам зовнішнього слухового проходу конкретного пацієнта.
Людина користується таким апаратом протягом дня, а на ніч знімає. Живиться апарат від акомуляторів чи батарейок. Власне, для соціально незахищених верств населення існують спеціальні державні програми зі слухопротезування. Решта може обирати серед дорожчих — від 300-400 грн до 4-5 тисяч доларів.
- Звісно, такі апарати дуже відрізняються і за якістю, і за технічними характеристиками, і за виглядом, - продовжує лікар. - Є такі, що вкладаються у вухо і практично непомітні зовні. До слова, обидва Буші (президенти США) — і старший, і молодший — користувалися слуховими апаратами, аби нормально спілкуватися з людьми. У США дуже звертають увагу на якість життя. Наші ж люди байдужіші до цього. Однак це — як носіння окулярів, яким уже нікого не здивуєш.
Утім, носіння слухового апарата слуху насправді не відновлює, бо такі зміни - незворотні, пояснює лікар.
- Ще один важливий момент, - продовжує він. - Краще носити два апарати одночасно — і на правому, і на лівому вусі. Тільки тоді можна чути природний стереозвук і правильно визначати напрямок джерела звуку. Скажімо, почувши позаду звук наближення авто, можемо визначити, справа чи зліва від нас та машина. Людині ж, яка носить слуховий апарат лише в одному вусі, зорієнтуватися важче.

Нині глухота — не вирок, але операція дорога
Вірусні захворювання - кір, краснуха, грип — перенесені вагітною, можуть призвести до вроджених вад слуху у немовляти.
Тож у період вагітності жінці варто остерігатись будь-яких вірусних захворювань. А якщо вагітна захворіла трема проконсультуватись з гінекологом, а краще з лікарем-генетиком про необхідність вживання специфічних противірусних препаратів. Такий фахівець працює в Тернопільській обласній дитячій клінічнній лікарні.
- Утім, навіть якщо дитина народилася глухою, відновити їй слух можна, - зауважує лікар. - Такі операції називають кохлеарною імплантацією і проводять навіть в Україні. Найкраще робити таку операцію дитині від 2 до 5 років.
Щоправда, як наголошує професор, у маляти доволі важко одразу діагностувати глухоту. Вона може залишатися нерозпізнаною навіть до дворічного віку.
- Не чуючи звуку, така дитина відчуватиме його в інший спосіб, - пояснює пан Яшан. - Тобто — як вібрацію, чи відчуття волоссям коливання повітря. Тобто маля може навіть повертатися на гучний звук — наприклад, плескання у долоні, хоча при цьому залишається глухою.
Тож зазвичай мати починає підозрювати, що дитина не чує, лише тоді, коли вона не починає говорити.
- Матері, які в пологовому лежали в одній палаті, часто залишаються подругами на все життя. Вони продовжують спілкуватися, розповідають, як ростуть їхні малюки, акцентуючи увагу на успіхах своїх чад. Кожна мати обов'язково похвалиться, коли її дитина скаже перше слово. А в два роки малюк вже має говорити реченнями. Тож коли, порівнюючи свою дитину з іншими, мати помічає велику різницю в розвитку, вона насторожується. І, звертаючись до лікаря, зазвичай скаржиться на те, що її дитина не говорить. Але насправді — малюк не чує і це є основною причиною у відставанні в сприйнятті і відтворенні слів.
Провівши правильне обстеження, як каже професор, у таких дітей можна виявити повне чи часткове ураження слуху.
- Для матері — великий шок — дізнатися, що її дитина не чує, - зауважує лікар. - Ще років 15 тому такий діагноз був вироком — дитина залишалася інвалідом на все життя. Тепер вихід є. Щоправда, операція з кохлеарної імплантації — доволі дорога.
Суть операції, як розповідає професор, у тому, що у завиток внутрішнього вуха дитини вводять спеціальний пристрій — кохлеарний імплант, який ніби заміняє функцію внутрішнього вуха. Така операція — одноразова, імплант залишається у вусі на все життя.
Такі операції, за словами лікаря, тепер роблять у Києві та в Дніпропетровську.
- Технічно операція не дуже складна, - зауважує пан Яшан. - Проблема лише — у вартості самого імпланта. Найдешевший коштує 20 тисяч доларів.
Утім, проведенням такої операції процес повернення дитини до повноцінного життя не завершується, додає лікар.
Дитину потрібно ще як мінімум рік вчити розрізняти звуки, які вона почала чути, - продовжує він. - Адже електричний сигнал, який її вухо отримує з імпланта, відрізняється від природного. Але головне — такі діти врешті починають говорити. А це означає, що вони соціально адаптуються.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.