Восьмирічна тернополянка Яна Сорока серед світових красунь

Тож про наше місто завдяки Яні почули у світі. Проте у міській казні на її поїздку грошей не знайшлося. Батьки оплачували участь Яни з власної кишені
У вільний час Яна Сорока пише вірші та малює. Часто ходить на роботу до мами - в театр. Тепер хоче добре вивчити англійську, аби через Інтернет спілкуватися з новими подружками, яких знайшла на конкурсі.
- Усе було так класно, ніби я - у казці! - ділиться враженнями восьмирічна Яна Сорока. Днями вона привезла з Туреччини перше місце у конкурсі краси.
XI-й інтернаціональний дитячий фестиваль культури та мистецтв Little Miss World-2011 тривав дев’ять днів.
Тернополянка змагалася із 35-ма дівчатами із 13-ти країн світу віком від 5 до 15 років і перемогла у номінації “Перша міні-принцеса”. Вона поступилася у своїй віковій категорії тільки дівчинці з Бразилії, яка й стала "Першою міні-міс Всесвіту".
- Вона дуже рухлива дитина, - розповідає мати юної красуні тернополянка Любов Сорока. – - В усьому мені допомагає, та ще й своє все встигає. Усі знайомі радять віддати дочку в школу моделей. Адже Яна має для цього все - і красу, і розум, і вміння поводитися на великій сцені. Можливо, колись так і буде. В неї ще все попереду.
Та найперше, про що Яна розповіла своїм однокласникам Тернопільської школи №27 після повернення додому, це те, що вона вперше летіла в літаку та плавала у величезному басейні.
До слова, відразу після повернення дівчинки з Туреччини старшокласники виготовили стінгазету про її перемогу. Там розмістили багато фото і привітання друзів та однокласників.
Дівчинка – старанна учениця
Для Яни це - вже третій переможний етап конкурсу юних красунь, і всі - цього року.
- Перший титул “Міні-міс Тернопіль-2011” донька здобула в травні, - розповідає мати. - Другою була перемога в Києві - у номінації “Міні-міс талант” і “Найкраща співачка”. Журі особливо відзначило виконання пісні “Кап-кап”. Той етап – найважливіший. Він надає красуні право представляти Україну на конкурсі міжнародного рівня.
Яна Сорока зараз навчається у другому класі. Вона - старанна учениця. Улюблені уроки - англійська та трудове навчання. Від чотирьох років дівчинка проявила здібності до творчості. Додатково Яна займається вокалом, співає в хорі, танцює у зразковому дитячому ансамблі “Посмішка”. У вільний час ще й пише вірші та малює.
- І вона ще знаходить час, аби приходити до мене на роботу - в театр, - додає пані Сорока, яка працює актором у театрі. - Усім цікавиться, про все розпитує...
У перших два дні перебування в Анталії дівчинка почувалася незвично, але потім звикла до насиченого графіка. Упродовж 8-ми днів із 10.00 до 14 та з 16 до 18 ходила на репетиції. Інколи затримувалася і допізна. Весь час поруч із Яною була її мама.
- Я підтримувала донечку, допомагала їй чим могла, - продовжує пані Любов. - А з Тернополя Яночку по телефону підбадьорювали тато Михайло та братик Назар.
Сукню привезли з Польщі
Надзвичайно красивим був конкурсний вихід дівчаток у національних костюмах, каже мама. Адже кожна прагнула якнайкраще представити культуру своєї країни.
- Цікавим та насиченим був показ модного дитячого одягу, — додає Янина мама. - який не втрачає попиту серед дітей. Джинси та футболки від відомих світових брендів згодом подарували дівчаткам.
Далі на конкурсі талантів юні красуні співали та танцювали. Яна виконала улюблену пісеньку “Кап-кап”. А на виході у бальних сукнях члени журі просто „засипали” дівчинку компліментами. Майже з усіма із них вона сфотографувалася і навіть встигла поговорити. А русяві коси Яни виявилися найдовшими!
- Біле бальне плаття ми взяли напрокат в одному із магазинів Тернополя, - згадує мама. - Його тоді тільки-но привезли з Польщі.
Відпочила від конкурсних хвилювань донька на екскурсіях. Побувала у старому порту, що на березі Середземного моря, побачила водоспади та інші дивовижі.
- За дев'ять днів Яночка дуже полюбила дві тамтешні страви - млинці, политі шоколадом, та смажену картоплю із турецькими спеціями, - каже мама дівчинки. - Говорила, що їстиме їх і тут – мого приготування.
До речі, у Туреччину їздили ще дві дівчинки з України – Ярослава Куліш із Запоріжжя та Анна Головко із Житомира. Однак вони повернулися без відзнак.
Не вірить, що перемогла
Повірити у перемогу Яна не може досі. Адже конкуренція була досить великою у всіх етапах змагання. Із дівчатами з Бразилії, Татарстану, Росії та Вірменії я потоваришувала, - згадує дівчинка. – Прощаючись, ми обмінялися сувенірами.
З минулорічною переможницею конкурсу Кейлі Віктор із Південної Африки Яна тепер хоче спілкуватися через Інтернет. Для цього вивчає англійську.
Із Анталії міні-міс привезла море вражень і спогадів. Приємним сюрпризом був похід на концерт київського танцювального гурту “Тодес”. Він тоді був у Туреччині з гастролями.
До слова, днями дівчинку привітав із перемогою мер Тернополя. Проте на прохання сім'ї допомогти фінансово написав, що на оплачення її поїздки коштів у бюджеті міста не заклали. Тож батьки за все платила із власної кишені.
Надія ОГОРОДНИК, 0-67-316-69-00
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
-
AnonymousНє шоб порадіти за дитину! Коментатори деякі пишуть всяку фігн., брудом обливають. Молодець дитина, гарно виступила і захистила честь держави. Красива чи не красива не нам вирішувати і на конкурсі не лише на красу дивилися. Дитина і співає і танцює гарно.
-
AnonymousОго!!!!!!! Оце коментар!!!!!!!!!! Робити мамусі нічого, от і коментує!!!!!!!!!!!! Треба бути об"єктивними!!!!! Ну немає краси!!!!!!!!!!!
-
AnonymousАле, наразі, як би там не було, дівчинка - Тернополянка. Можна тільки привітати. Випадково чи ні, але перемогла і своєю маленькою перемогою теж прославила Україну, як і перша віце-міс на конкурсі міс Всесвіт із села з-під Коломиї (Олеся, ніби). Просто наші місцеві дітки, якщо і прориваються десь, то обов'язково повертаються з призовим місцем. Між іншим з досвіду скажу, що прорватися важко, бо то інформації ніхто не надає про якийсь конкурс, то вартість участі шалена, то вартість занять у спеціалістів не по кишені, а про "знайти спонсорів" взагалі можна не згадувати. Де тільки батьки не потикаються, ніякого толку. У нас в Тернополі не прийнято спонсорувати участь дітей в конкурсах. Дуже рідко, хто виділяє невеличку суму, яка теж є допомогою. Тому батьки реалізують здібності своїх дітей там, де здатні оплатити, де відчувають, що дитя може себе показати. Не всім дітям це треба. Але є такі, яким, як повітря, потрібне визнання і які просто почуваються впевненіше, одержавши десь перемогу. Участь і перемоги в конкурсах - серьйозний стимул для щоденної рутинної праці на репетиціях, у вивченні будь-чого. А інакше для чого так чорно пахати з 5-6 років? Для себе? Ну і для чого "собі", приміром, уміння сідати в шпагат? Скажете, не треба дитині з такого віку пахати? А більшість видів спорту і більшість видів мистецтва дозволяють реалізуватися лише за умови початку занять в ранньому дитинстві. А ні - на двір, в підвал - курити. Так що батьки Яни знають краще, що роблять із своєю дитиною і знають краще, що їй на даному етапі потрібно. Головне, щоб навчили дитину, що на кожного кращого знайдеться ще кращий, тому тримати планку доведеться постійно і не завжди все закінчується перемогами. А потім, коли подорослішає, щоб спокійно ставилася, до того, що уже не викликає замилування, як маленька дівчинка, до неї вищі вимоги, рідші виходи на сцену, більше часу віддаватися буде навчанню і підготовці до дорослого життя, щоб не було на цьому ґрунті депресії (це доведене і розповсюджене явище з такими дітками, хоч при правильній роботі з ними цього вдається уникнути). Адже сцена - це своєрідний наркотик. Поки що можна з упевненістю сказати, що батьки забезпечили своїй дитині яскраве дитинство, їй буде, що розповісти своїм дітям і онукам, показати фотографії і відео: "От якою була ваша мама (бабуся)!" А ще вона з вдячністю буде згадувати свої батьків за надані їй можливості. Хай Яночці щастить!
-
AnonymousЯна перемогла не тільки за вроду , вона зачаровує всіх своїм талантом..Батьки у неї звичайні прості люди. Так що не можна писати такі коментарі.