Пройшов шлях від злочинця до вірянина

Навіть вбивця чи грабіжник у минулому може змінити своє життя, повіривши у Бога. Саме так сталося із Тоні Ентоні — триразовим чемпіоном світу із кунг-фу.

<

p>
У чоловіка була складна доля — важке дитинство, лаври слави, а потім шлях злочинця, тюрма.
Втім, згодом його життя абсолютно змінилося. Чоловік із буддистської родини із багатолітніми традиціями повірив у Господа. Зав’язав із кримінальним минулим, заснував міжнародну місію “Аванті Міністріз” і разом із місіонерами їздить світом та розповідає свою історію про те, як Ісус змінив його.
Тоні перебував в Україні наприкінці грудня 2009 р.  протягом двох тижнів. За цей час він презентував свою книгу “Приборкання тигра” та зустрічався із молоддю, представниками християнських церков та пресою.
Організація “Аванті” несе служіння у 80-ти країнах. Місіонери працюють навіть серед мусульман. І хоча проповіді Євангелія там заборонені, проблем не виникає, зауважує Тоні.
— Ми це не робимо з релігійною метою, — каже він. — Я автор книги, яка розповідає про те, як змінилося моє життя. Його змінив Христос. І я просто їжджу світом і розповідаю людям про це.
Втрата коханої перевернула світ
— Розкажіть, як ви почали займатися кунг-фу і як досягли статусу триразового чемпіона світу?
— Я народився в Англії у сім’ї італійця та китаянки. У чотирирічному віці батьки відправили мене до Китаю, де моїм вихованням займався дід. Він був великим магістром кунг-фу.
Дід передав мені усі свої вміння, він вчив мене “стилю тигра” у боротьбі. Звідси й назва моєї автобіографічної книги. Втім, моє дитинство було дуже важким. Дід був дуже суворий, часто ображав мене, бив по обличчю щодня.
Коли мені виповнилося 12, я повернувся в Англію, продовжив навчання у Лондоні. Міжнародна організація кунг-фу оплатила мені навчання. Адже я показував дуже хороші результати. Я виробив власну техніку бою, почав брати участь у змаганнях по всій Азії. У 1987 вже вийшов на рівень чемпіона світу й утримував його й два наступних роки.
— Чим ви надалі займалися?
— Далі я почав працювати у Міжнародній організації кунг-фу в групі інструкторів. Пізніше працював у відділі безпеки цієї організації, де вчили людей, як стати тілоохоронцем. Там навчали, як використовувати зброю, як знешкодити бомбу, як протистояти тероризму. Я викладав рукопашний бій.
Згодом і сам став високооплачуваним тілоохоронцем — охороняв бізнесменів та багатих людей. Почав працювати на саудоаравійського посла у Лондоні. Мені не було чого скаржитися на життя, воно було чудовим.
Але одного разу сталася трагедія з моєю дівчиною. Вона загинула в аварії. П’яний водій виїхав на зустрічну смугу... Ми зустрічалися три роки і планували одружитися, вже навіть призначили дату весілля. Це цілком перевернуло моє життя, я став дуже жорстоким, робив багато вчинків, про які дуже соромно згадувати. Працюючи охоронцем, я вбивав людей. Так, закон мене виправдовує, я мав право носити зброю і використовувати її для захисту. Але нічого морального в тому, що я робив, немає.
Потім я переїхав на Кіпр, де продовжував працювати на посла. Тут я ще й почав грабувати. Робив це тому, що захворів мій батько і потрібні були гроші на операцію. Це закінчилося тим, що я опинився в тюрмі. Там було справжнє пекло. Ув’язнені били один одного, різали, ґвалтували і навіть вбивали. Але я заслужив потрапити у таку тюрму. Адже я справді був просто жахливою людиною. Ніхто з моїх друзів чи рідних не написав мені жодного листа. І тут я отримав його від християнина-місіонера. Він побачив моє фото в газеті і запропонував мене відвідати.
Перестав бути жорстоким
— І ви погодилися поспілкуватися з місіонером?
— Так, погодився, але з корисливою метою. У кімнаті для зустрічей було кафе і відвідувач міг мені купити кока-колу. Таким чином я використав його.
Щоразу при зустрічі він розповідав мені про свою віру в Бога. Мене це не цікавило, адже я був буддистом. Але одного разу місіонер дуже просто та доступно розповів мені про спасіння. Розповів, наскільки сильно Бог любить цей світ, що віддав свого сина на мученицьку смерть за гріхи людства. Місіонер сказав, якщо зробити дві речі, то будь-яка людина може отримати прощення. Перше — це захотіти відвернутися від всього неправильного і попросити в Ісуса прощення, друге — присвятити себе Йому.
У той вечір я дивився у вікно з ґратами у вигляді хреста . Мені було важко повірити в Ісуса, в невидимого Бога. Я тоді дуже хотів, щоб моя дівчина була зі мною. Але коли подумав про неї, це вирішило проблему моєї віри. Справа в тому, що моя дівчина була незрячою. Вона три роки мене дуже любила, хоча жодного разу не бачила.
Цей факт допоміг мені зрозуміти, що і я можу повірити в Бога, хоча й не бачу Його. Я попросив у Ісуса пробачення за тих людей, яких я вбив, присвятив себе Йому.
Наступного ранку я прокинувся у тій же камері, але почувався більш вільним, ніж охоронець, який йшов додому. Я не думаю, що для того, аби бути в тюрмі, слід бути за ґратами. Для багатьох тюрмою може бути проблема зовнішності, брехня, прив’язаність до чогось. Але у будь-якій тюрмі є Бог, який може все змінити. Я перестав займатися кунг-фу, перестав бути жорстоким, і Бог змінив моє життя. Згодом я одружився, і вже 14 років — у шлюбі. Виховую двох синів.
Світу потрібна
добра новина
— Розкажіть про свою книгу. Її герої — з реального життя.?
— “Приборкання тигра” — автобіографічна книга, за її мотивами планую зняти фільм. Книга перекладена на 30 мов, надрукована у 1,5 млн примірників. Втім, не радив би читати її людям, яким менше 12 років. Тому є ще молодіжна версія цієї книги — “Крик тигра” .
— Яка мета вашої організації?
— Італійське слово “аванті” означає — йди. У своїх останніх словах до учнів Ісус сказав, щоб вони йшли і ділилися доброю вісткою з іншими. Приміром, якби винайшли ліки від раку, було б неправильно тримати їх далеко від світу. А ще більше недопустимо утримувати від світу лікарство від гріха. Ми хочемо донести цю звістку до всього світу.
У нашій організації працює 176 місіонерів. Ми відвідуємо школи, тюрми, людей різних сфер. Приміром, у Новій Зеландії в одній із тюрем я спілкувався із двома президентами банд (паханами) у цьому районі. Вони обидва згодом присвятили своє життя Христу. Завдяки цьому вони більше не будуть займатися кримінальними справами. Вони сиділи за вбивство, грабежі та насилля. А тепер змінили своє життя і, можливо, змінять життя ще когось. Ось вам і спосіб зниження рівня злочинності в країні.
— Ви працюєте із християнами різних конфесій?
— Для нас не має значення, яка конфесія. У нас проста тактика — ми розповідаємо особисті історії, робимо презентації, аби підтвердити наші розповіді. Я простий чоловік, життя якого змінив Бог, і я радо розповідаю про це людям. Я впевнений у тому, що світу потрібно почути добру новину.
Покинув кунг-фу,
бо це суперечить Біблії
— Чому ви залишили кунг-фу?
— Причин кілька. Я так і не зміг собі уявити, як би Ісус займався кунг-фу. Коли я був викладачем, я вчив, як нападати і захищатися, коли б’ють в обличчя. А в Біблії Ісус на цю тему говорить: “Якщо тебе вдарили в одну щоку — підстав іншу”. Окрім того, у кунг-фу людина починає володіти собою і думає, що контролює обставини та інших людей. А я, як християнин, присвятив себе Богові, щоб Він контролював усе.
У житті мені доводилося проходити через дуже складні обставини. У той час я не боявся, навіть якби 100 чоловік напали на мене. Я був настільки впевнений у собі, що не задумувався ні над чим. Я й зараз нічого не боюся. Адже знаю, що зі мною є Бог . Звертаюся до Біблії. Саме там шукаю інструкції, що мені робити. Не хочу сказати, що мистецтво єдиноборства — це щось цілком неправильне. Але у моєму житті кунг-фу більше немає. Моя родина шокована моїм вчинком. Адже я перервав довголітню традицію. Вони навіть погрожували мене вбити. Багато моїх знайомих зараз також вражені, дехто навіть образився. Але я просто перестав цим займатися, і все.

 

"Хочу поділитися мвоєю історією зі всіма "
- У вас дуже щільний графік графік пересування світом. Як ваша родина переживає такі часті розлуки?
— Це ще одна історія про те, що таке віра. Ми з дружиною одружилися, тому що дуже кохаємо одне одного. І те, що я роблю, — тільки з її дозволу. Так, ми любимо один одного і дуже сумуємо у розлуці. У нас двоє синів, без яких мені теж важко. І якщо ви думаєте, що я сюди приїхав заради якоїсь релігії, ви дуже помиляєтеся. Те, що я роблю, — це просто вдячність Богу від мене і моєї родини за те, що Він зробив у нашому житті. А також усвідомлення того, що ми повинні цим поділитися зі всіма. Я навіть не уявляв, що Бог може використати мою книгу, щоб привернути стільки уваги до мене по всьому світі. Адже не багатьом доводиться спілкуватися із такою великою кількістю людей, з якою спілкуюся я.
— Який ви у житті, чи вмієте готувати, як відпочиваєте?
— Я дуже люблю готувати, в основному це китайська їжа. Дружині мої страви дуже подобаються. Весь свій вільний час проводжу разом із дітьми — ми малюємо, пускаємо повітряного змія. Проводити час із родиною для мене дуже важливо.

Довідка
Тоні Ентоні — народився в 1969 році в Англії.
У 4 роки переїжджає до Китаю, де його вихованням займається дід.
У 12 років повертається до Англії, де продовжує тренування кунг-фу. У 1987-1987 рр. тричі завойовує титул чемпіона світу з кунг-фу.
У 1989 потрапляє у тюрму на Кіпрі за вбивства та грабежі.
Автор книг “Приборкання тигра”, “Крик тигра”.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.