На етикетках продуктів - дезінформація та обман

Ми перевірили в акредитованій лабораторії хліб, молоко і рибу тих марок, які назвали тернополяни – читачі сайту 20minut.ua. Найбільше претензій у фахівців було до маркування цих продуктів

Замовчують усю інформацію про товар і навіть дезорієнтують покупців виробники продуктів, які продають у Тернополі.
Це засвідчила лабораторна перевірка куплених “RIA плюс” хліба, молока і копченої риби. Ми віднесли на дослідження у акредитовану випробувальну лабораторію ДП “Тернопільстандартметрологія” три види продуктів: молоко 2,5% жирності, білий хліб та копчену скумбрію.
Всіх продуктів купували по п’ять зразків — від різних виробників. Хліб — від фірм “Агробізнес”, “Моноліт”, “Надзбруччяхліб”, “Світанок”, “Тернопільхлібпром”. Молоко — від ТМ “Ласуня”, “Молокія”, “На здоров’я”, “Селянське” і “Повна чаша”. Скумбрію холодного копчення тестували від місцевих “Терфіш” і “Сапфір”, рівненського “Західриба” та чернівецького виробника “Галс-2000”.
КУПУВАЛИ ПОПУЛЯРНЕ
Аби обрати дійсно найбільш вживані марки продуктів, ми опитали читачів сайту 20minut.ua, продукцію яких виробників вони беруть найчастіше.
Усе купували 1 березня в супермаркетах міста, окремі товари — на Центральному ринку. Звісно, ми брали лише ті продукти, які були наявні у продажу у день закупки. Усі товари ми одразу ж віднесли в лабораторію.
— У продуктах ми оцінювали ряд показників. У молоці — масову частку жиру. Тобто чи не розбавлене молоко водою і чи відповідає заявлена на упаковці жирність реальній. У хлібі перевіряли вологість та кислотність м’якуша. Адже коли вміст води у хлібі перевищений, споживач платить гроші за воду, а не за реальну вагу хліба. А кислотність допомагає дізнатися, чи добре викис хліб, — каже начальник випробувальної лабораторії ДП “Тернопільстандартметрологія Роман Ратушняк. — У копченій рибі перевіряли вміст гістаміну та масову частку вологи. Гістамін допомагає дізнатися, чи свіжа риба, чи не заморожували її декілька разів. А вологість — важлива так само, як і в хлібі.
Дослідили фахівці і маркування продукції. Як виявилося, жоден із виробників, окрім “молочників”, не зазначив у маркуванні продукту інформації про наявність чи відсутність генно-модифікованих організмів (ГМО).
Це порушення, адже зміни до Закону “Про безпечність та якість харчових продуктів” набрали чинність 30 грудня минулого року, пояснила помічник директора ДП “Тернопільстандартметрологія” Орися Дмитренко.
— На кожному харчовому продукті має бути інформація про наявність чи відсутність ГМО. Науковці ще добре не вивчили, наскільки шкідливими є для організму людини ті ГМО. У світі їх споживають, — говорить вона. — Але споживач має право знати, який продукт він купує.
ОБМАН НА ЕТИКЕТЦІ
Норми порушували, як виявилося, майже всі виробники хліба. Так, на маркуванні тостерного хліба від ТОВ “Агробізнес” є недозволений напис “100% натуральний продукт”. А от такий обов’язковий пункт, як форму хліба — формовий чи подовий, на ньому не вказали. Як і воду в його складі. Хоча усім зрозуміло, що без води хліб випекти неможливо.
На пшеничному хлібі комплексу “Світанок” був недозволений напис “Виготовлений з натуральної сировини”. Адже увесь хліб, згідно з нормами, мають виготовляти з натуральних продуктів.
Хліб з маком від “Надзбруччя хліб” був без дати виготовлення на упаковці. Не було на ньому, за її словами, й інформації про номер партії.
 — У складі подового хліба від “Моноліту” забули вказати наявність маку, — продовжує перелічувати порушення експерт. — А на білому різаному хлібі  від “Тернопільхлібпром”  не було маркування від виробника. Товар містив лише наклейку від супермаркета з короткою інформацією про назву та дату виготовлення хліба.
МОЛОКО ДЕЗІНФОРМУЄ
Казуси з маркуванням були і на придбаному нами молоці. Так продукт від ТМ “На здоров’я” мав на етикетці напис “ультрапастеризоване”. Така інформація, за словами пані Дмитренко, є неправильною, дезінформує споживача.
— Згідно з технічними умовами, на молоці мали написати “ультрависокотемпературно оброблене”, — каже вона.
Не вказали і юридичну адресу виробника. У разі непорозумінь споживач не знатиме, куди скаржитися.
А от на упаковках продукту від “Молокії” та “Ласуні” маркування було в нормі.
 — Зразки “Селянське” і “Повна чаша” теж містили написи “суперпастеризоване”, — продовжує фахівець. — А така назва не передбачена Державним стандартом. Це дезінформація покупця.
Також на молоці “Повна чаша” написано, що його можна зберігати 30 діб при температурі до +26 С і не більше 20 діб при нерегульованій.
— Тобто воно може зберігатися біля батареї або ще десь у теплі і не зіпсується, — пояснює вона. — Можете собі уявити, яке воно корисне.
Упаковка цього ж молока, до речі, ще й протікала. Хоча несли ми його в лабораторію обережно.
НЕ ОТРУЇТИСЯ РИБОЮ 
З чотирьох зразків скумбрії холодного копчення лише один був у вакуумній упаковці і мав етикетку виробника. Проте і вона не була оформлена як слід.
— На етикетці дата виготовлення вказана нечітко, немає інформації про наявність чи відсутність ГМО, — каже пані Дмитренко.
Гістамін, який досліджували у копченій рибі, свідчить про свіжість продукту. Природний вміст гістаміну невеликий і не шкодить організму. Та якщо цієї речовини у рибі більше норми, покупець може отруїтися.
 — Якщо виробник чи магазин не дотримується технології розморозки, то вміст гістаміну в рибі збільшується, — каже пан Ратушняк. — Ваша риба — в нормі.
Забраковують хліб, сир і масло
Усі продукти, які ми придбали для дослідження, лабораторія визнала якісними. Принаймні за тими показниками, які визначали.
Проте покупцям не завжди щастить. Так, за 2009 рік експерти випробувальної лабораторії забракували 114 зразків продукції. Загалом перевірили понад 1,5 тисячі зразків продукції і з них більше 100 забракували.
— Так, 14 зразків хлібних і кондитерських виробів забракували через недотримання встановленого вмісту вологи, жиру та цукру, — пояснює помічник директора ДП “Тернопільстандартметрологія” Орися Дмитренко.
Забракували і три зразки риби через невідповідний вигляд, консистенцію, вміст вологи та мікрофлору.
Через невідповідний вигляд фаршу на розрізі, консистенцію і вміст вологи та крохмалю забракували 15 зразків ковбасних виробів.
Окрім цього, бракували цукор, масло та сир, безалкогольні та лікеро-горілчані вироби та інші продукти.
За два місяці 2010 р. фахівці ДП “Тернопільстандартметрологія“ перевірили якість хліба та хлібобулочних виробів під час виробництва на дев’ятьох підприємствах. Порушення знайшли у восьми випадках. Перевіривши майже три тонни виробів, чверть продукції забракували. У двох підприємців визнали непридатними дві партії хліба із суміші житнього і пшеничного борошна — продукція не мала маркування.
Трафунки траплялися не лише з хлібом. Партія коржів для тортів “Наполеон“ не відповідала вимогам стандартів щодо транспортного маркування.
А одна з чотирьох перевірених партій “Хліба тернопільського особливого упакованого порізаного“ також не містила маркування.
За встановлені факти порушень фірми оштрафували і приписами заборонили продавати дев’ять найменувань продукції.
— Хліб на Тернопіллі переважно виготовляють якісний, — розповідає Орися Дмитренко. — Браку в нашій області останні декілька років майже немає. Щоправда, за смаком і запахом споживач сам вибирає хліб, який йому смакує.
 

Довідка

Тернопільська випробувальна лабораторія ДП “Тернопільстандартметрологія” акредитована Нацагентством з акредитації України, згідно з вимогами ДСТУ ISO/ІЕС 17025:2006 (атестат акредитації №2Н121 від 21.04.2008р., дійсний до 20.04.2011р.)
Це єдина лабораторія на Тернопіллі з випробувань харчової продукції, продовольчої сировини та промислових товарів, акредитована відповідно до вимог міжнародних стандартів.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.