- „RIA” першою публікує засекречені донедавна документальні факти про діяльність і дислокацію фашистських розвідувально-диверсійних груп у роки Великої Вітчизняної війни. У Росії з цих матеріалів ще не зняли гриф „Цілком таємно”
Серце німецько-фашистської розвідки знаходилося у селищі Вороновиця під Вінницею. Саме тут розташувалися штаб, школа розвідки, дві абверкоманди і п’ять абвергруп. Тут же відпочивали розвідники-диверсанти, яких почасти набирали і з числа місцевих мешканців. „RIA” вже повідомляла про діяльність школи абверу у Вороновиці. Тоді місцеві жителі розповіли, що німці дислокувались у приміщенні нинішнього музею Можайського та в школі № 2, що знаходиться біля цукрозаводу. Після цієї публікації ми стали шукати документальні підтвердження розповідей очевидців. Управління СБУ надало копії досі не оприлюднених матеріалів - двадцять сторінок, скріплених печаткою цього відомства, мають загальну назву штаб „Валлі”. У Росії з цих матеріалів ще не зняли гриф „Цілком таємно”.
Штаб „Валлі”
У червні 1941 р., як свідчать надані документи, з метою організації розвідувально-диверсійної та контррозвідувальної діяльності проти СРСР фашисти створили спеціальний орган – управління „Абвер-закордон” під умовною назвою штаб „Валлі”. Штаб доповідав про результати розвідувальної та підривної діяльності. Керував ним підполковник Шмальшлегер Гейнц. „Валлі” мав у своїй структурі сім підрозділів. Так, підрозділ Г займався виготовленням фіктивних радянських документів, нагородних відзнак, штампів і печаток радянських військових частин, установ і підприємств. Бланки документів, які було важко виготовити, отримували з Берліна.
Відділ „Валлі-1” із весни і по листопад 1942 р. дислокувався у Вороновиці. Як зазначено в документах, він керував військовою й економічною розвідкою на радянсько-німецькому фронті. Після поразки фашистської Німеччини начальник штабу підполковник Баун здався в полон американцям, після чого займався розвідкою проти СРСР. Із п’яти місць дислокації у країнах Європи, штаб „Валлі-1” знаходився в Україні лише у селищі Вороновиця.
Навесні 1943 р. до Вороновиці прибула ще й абвер команда-101. Фашистське керівництво створило її у липні 1942 р. для вербування і підготовки агентів, яких потім засилали у тил військ Першого Українського фронту. Агентуру отримували переважно з Полтавської розвідшколи. Напередодні капітуляції Німеччини особовий склад абверкоманди-101 перейшов на територію, окуповану американськими й англійськими військами.
Абверкоманді-101 підпорядковувалися шість абвергруп, чотири з яких також знаходились у Вороновиці. Так, абвергрупа-101 займалася військовою розвідкою. Крім допитів військовополонених, вербувала агентів, навчала їх і закидала у тил радянських частин. Частина агентів була з табору для військовополонених у Вінниці. Абвергрупа-102 готувала ще й резидентів – здебільшого з числа місцевих жителів. Її штаб знаходився у приміщенні місцевої школи, агенти жили у будинках місцевих мешканців. Із травня 1945 р. абвергрупа-102 була розформована в Північній Австрії. Більша частина особового складу перейшла в американську й англійську зони окупації.
Абвергрупа-103 вела розвідку проти військ Сталінградського, Північно-Кавказького і Четвертого Українського фронтів. Перед виконанням завдання агентура навчалася на короткотермінових курсах „Локкерта”. „Локкерт” влаштував агентам короткотерміновий відпочинок на лоні чудової подільської природи. Після капітуляції Німеччини частина агентів здалася в полон.
Абвергрупа-104 мала умовну назву „Хорст”. Керівником курсів підготовки агентів служив зрадник Батьківщини, колишній майор Радянської Армії Озеров. Ця група мала у своєму складі „штурмову команду”, де готували розвідників переднього краю оборони. Команду формували з числа перевірених агентів, які відзначилися при виконанні завдання у радянському тилу. З грудня 1943 р. абвергрупа-104 переїхала до сіл Мала Татаринівка та Погоріле Вінницької області.
„Зондерштаб Р”, місто Вінниця
Контррозвідувальний орган під такою назвою „Абвер” створив у 1942 році. „Зондерштаб Р” мав свої резидентури, одна з яких розташовувалась у Вінниці. Наше місто входило до так званої резидентсько-розвідувальної області Б. Резидентура виявляла дані про дислокацію партизанських загонів, їх керівників, чисельність партійних прошарків у регіоні, наявності працівників НКВС, баз постачання і т.д.
Коментар
Начальник підрозділу УСБУ у Вінницькій області Зоя Шайтанова:
- В архіві ще зберігаються матеріали кримінальних справ на тих наших громадян, які були завербовані для діяльності у дуже розгалуженій мережі створених на території області фашистами розвідувально-диверсійних підрозділів. Даних про наших агентів, яким вдавалося проникнути у німецькі підрозділи і працювати там, у нас нема. Такі документи, якщо й були, то передані у Москву в архів ще за часів Союзу. Одразу після війни дуже багато матеріалів „пішли” у Москву.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.