Музика – моє світло у темряві: 13-річна слабозора тернополянка презентувала дебютні пісні

• Майже не бачить світ очима, зате яскраво відчуває кожну ноту серцем! Знайомтесь – 13-річна тернополянка Ірина Лупійчук, або просто Ліра. Дівчина з особливими потребами, слабозора, й змалечку пережила чимало операцій. Та це не стало перепоною для її творчості – радше навпаки: музика – її світло у темряві.
• Нині вона грає на фортепіано, пише авторські пісні, знімає кліпи й мріє підкорити Євробачення. Її історія – про силу таланту, наполегливість і любов до життя. 

Дні юної тернополянки розписані погодинно. Попри щільний графік, Ліра знаходить час зустрітися з журналістами «20 хвилин» і дати своє перше, але точно не останнє інтерв’ю. Під час зустрічі вона усміхається і переконує, що зовсім не хвилюється, адже за плечима десятки юнацьких прямих ефірів у соціальних мережах та виступів на сцені. 

Любов до пісні з татових колискових

Ліра – тендітна 13-річна тернополянка. Вона навчається у восьмому класі школи №6 за інклюзивною програмою, має асистентку, яка допомагає їй. Дівчина каже, що обожнює дізнаватися нове, і школа приносить їй лише задоволення.

– Навчання дається мені легко, бо я маю гарну пам’ять, швидко запам’ятовую матеріал, а якщо що – завжди допоможе асистентка. Мені простіше використовувати ноутбук, ніж зошит та ручку, адже так можу збільшити шрифт і краще бачити, що саме пишу. Вчителі адаптують завдання під мене: наприклад, замість написання твору я вивчаю матеріал уроку на пам’ять. Також я не відвідую фізкультуру та малювання, але в цей час можу виконати домашні завдання і вдома зайнятися творчістю, – каже тернополянка.

Любов до музики Лірі прививав батько з народження. Він співав їй колискові та українські народні пісні перед сном. А вже в рік дівчинка стала підспівувати таткові.

– Тато розповідав, як хотів мене вкласти спати, співав кілька пісень і, лише промовивши перші слова «Ой, у вишневому саду», я почала підспівувати. Тоді батьки звернули увагу на мій слух, вже тоді я співала по нотах. З того часу ми з батьком співали разом майже всюди: вдома, в автівці, на вулиці. Тато зрозумів, що у мене є задатки до музики і вирішив, що це може стати чудовим хобі для мене, –  розповідає Ліра.

Ліра поринула у світ музики ще у 4 роки. Спершу – фортепіано, згодом вокал. Вона навчається у вокальній студії «Тріумф», а також приватно займається грою на фортепіано та акторською майстерністю. Для Ліри музика – це не лише хобі, а й спосіб висловити емоції та подолати внутрішню тривогу.

– Займаюся музикою майже 10 років. Пам’ятаю, як викладачка вчила мене грати пісеньку «Я лисичка, я сестричка» – спочатку одним пальчиком. Та згодом моя гра ставала кращою і кращою. Я вивчила близько 20 класичних композицій і виконувала їх без нот, спираючись лише на пальцеву пам’ять. Найскладніше було з педаллю: складно зосередитися одночасно на клавішах і педалі, але регулярні заняття допомогли мені впоратися з цим, – розповідає 13-річна співачка.

Музика, що лине із серця 

Свої перші пісні Ірина почала створювати ще у вісім років. Композиція «Сніг мете» народилася спонтанно – на хвилі емоційної імпровізації зимового вечора. Ірина також пише музику на вже існуючі вірші, наприклад, створила пісню на слова «Колискової» Лесі Українки, яку мріє співати своїм майбутнім дітям і племінникам.

– Іноді я просто сідаю за фортепіано, імпровізую, граю мелодії, і слова з’являються самі. У ці моменти забуваю про все погане. Свої пісні запам’ятовую на слух, а мама або тато часто записують їх на диктофон. Потім я кілька разів переслуховую, щось змінюю. Музику писати мені легше, ніж слова – над кожним довго думаю, хочу, щоб воно торкалося душі людей, які слухатимуть потім. Приспіви з’являються швидко, а над куплетами доводиться працювати довше, – зізнається Ірина.

Зараз у творчому доробку тернополянки 15 авторських композицій. Шість із них – професійно записані на студії. Навесні вона представила публіці свої перші кліпи на пісні «Розкажи» та «Вільна». За кожним стоїть титанічна праця як співачки, так і всієї команди, яка працює над музичним мистецтвом та образами. 

– Пісню «Розкажи» я написала минулого літа, в один з найважкіших етапів свого життя, коли готувалася до чергової операції на око. Тоді фортепіано допомагало розслабитися і сховатися від зовнішнього світу. Я побоювалася, що можу остаточно втратити зір. Але все пройшло добре, – каже дівчина. 

Особливе місце серед авторських творів Ірини займає і пісня «Вільна» – про Україну, її народ, силу духу та незламність. Цей твір – справжній музичний маніфест свободи, натхнений сучасними подіями. Відеокліп на пісню знімали майже добу у павільйоні в Києві. У відео поєднуються кадри Ірини за фортепіано з документальними сценами війни – боротьби українців за свою землю, за мир і незалежність. 

– Мені дуже хотілося, аби кадри боротьби українського народу були присутні у кліпі. Це наша історія, те, що маємо пам’ятати завжди, – додає дівчина.

Хоче «рятувати» душі людей

У травні та червні Ірина планує зйомки ще двох кліпів, а до кінця року — випустити перший повноцінний альбом з 12 пісень. Над кліпами працює вся сім’я. Батько займається організаційними питаннями, мама – допомагає з образами. Ідеї для зйомок обговорюють спільно зі фахівцями. 

Попри юний вік, Ірина точно знає, чого хоче – підкорити сцену Євробачення, а також заспівати у дуеті зі співачкою Колою та гуртом Molodi. У майбутньому вона мріє поєднати музику з психологією: стати фахівцем із ментального здоров’я, допомагати людям – і цивільним, і військовим оговтатись після війни. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.