Тернополя бояться - як чорт ладана

Об'єднатися у громаду з Тернополем не хочуть у більшості довколишніх сіл. За приєднання до міста - голови Гаїв Шевченківських та Смиківців. Але там ще не визначились місцеві жителі, а останнє слово - за ними. Навіть Біла, Петриків та Підгороднє, які пасували б Тернополю, будуть не з нами.

Ми поспілкувались із сільськими головами довколишніх сіл та місцевими жителями. Питали їх про об'єднання, сильні сторони їхніх сіл, а також чому вони бояться об'єднання з Тернополем.

Обирати хочуть самі!

Якщо варіанти об'єднання різні, то причини відсторонення від міста схожі. Люди бояться високих податків та кивають на плачевний стан міських мікрорайонів Кутківці й Пронятин, які колись були селами, що приєднались до міста. Ще одна причина – страх не мати впливу, адже більшість представників у майбутньому органі самоврядування будуть з міста. Крім того, представники мерії, судячи з того, що ми почули і побачили, майже не працювали над тим, аби приєднати села до міста: зборів не проводили, громади не переконували. Максимум – надіслали поштою пропозицію об'єднуватися...

Відео дня

Адміністративно-територіальна реформа неминуча. Її задекларували і над нею працюють різні гілки влади. У громадян є два варіанти: об'єднатися самостійно або ж бути об'єднаними згідно з баченням угорі. Однак таке бачення - часто недосконале, вважають селяни, тож не всі новостворені громади будуть успішними. Та й силувано милим не будеш. У частині сіл, особливо приміських, відбулись чи відбуваються громадські обговорення щодо об'єднань так, як хочуть люди. Чи вдасться їм відстояти свої варіанти, поки що невідомо. Селяни готові відстоювати свою думку.

Поганий приклад

Окремо варто написати і про ситуацію у мікрорайонах Кутківці та Пронятин, адже їхній приклад, як досвід невигідного приєднання до міста, відштовхує. Ми побували там і поспілкувались із людьми. Жителі, м'яко кажучи, не в захваті від того, що вони - тернополяни. Проблеми з освітленням, розбиті дороги, поламані зупинки транспорту... Є там навіть цілі вулиці з ґрунтовими дорогами....

- Від того, що ми мікрорайони, виграв лише Тернопіль, - каже житель Пронятина Володимир (прізвище відоме – прим. авт.). - Ми нібито місто, а насправді - як далеке село. Землю отримує незрозуміло хто, виростають новобудови, а нам від того нічого. Думаєте, з'явились нова школа чи садок? Думаєте, транспорт ходить по-людськи, думаєте, ремонтують дороги? Ви попитайте. Он, на Будинки культури Кутківців і Пронятина гляньте...

Мешканці мікрорайонів визнають, що місту раціональніше робити ремонти та розвивати інфраструктуру в густонаселених районах Тернополя. Але ж людей, схоже, взагалі забули... У наступних публікаціях ми озвучимо, які суми виділяло місто на мікрорайони. Написали запити в мерію.

Юрій ШТОПКО, видавець RIA:

- Адміністративно-територіальна реформа, згідно з задумом її лобістів, дозволить знизити витрати на утримання чиновницького апарату на місцях, а також збільшити дохідні частини бюджетів об'єднань. Думаю, якщо села і міста добре продумають варіанти формування громад - грошей і можливостей буде більше. Але треба говорити й про те, що податки, які йтимуть громадам, це, зокрема, й ті гроші, які платять підприємці у тому чи іншому селі, місті. Та у Тернополі, приміром, є проблема: багато підприємців та підприємств, хоч територіально й тут, але зареєстровані деінде. Їхні податки йдуть не нам, а туди, де реєстрація. Тобто в людей є страх та недовіра до органів місцевого самоврядування, можливо, стикалися з поборами і тиском.... Це потрібно змінювати. Місцева влада - чи то міська, чи то в перспективі об'єднання - повинна думати не про власне збагачення, а про комфортні умови для бізнесу і збагачення громади. Всім потрібно зрозуміти, що після реформи дотацій від держави не буде – що зможемо виплекати в середині громади, тим і будемо багаті. Вже зараз, після бюджетних змін, наш бюджет отримує додаткові надходження. Їх може бути більше, якщо місцевий бізнес таки буде місцевим.

Михайло ФЕДИШИН, фахівець з економіки та земельних відносин:

- Добровільне об'єднання громадян мають проходити на основі певних пропозицій та економічних розрахунків. Такими розрахунками, як ми бачимо сьогодні, є опорний план, який представила обладміністрація. Якщо він опорний, отже, є можливість його доповнень та змін. Я спілкувався з жителями сіл та головами, людей турбує підхід до створення цього опорного плану. Безперечно, працювали спеціалісти на місцях та фахівці департаментів міністерств. Але, схоже, забули про науковців. Основним, як я розумію, в опорному плані є такі фактори, як наявність інфраструктури та доїзд до центру громади. Та не завжди враховували перспективні плани розвитку територій сіл! Є сумніви, що враховані генплани громад, є сумніви, чи зробили комплексний аналіз перспективних напрямків економічних показників цих громад. Переконаний, що основою для проведення територіальної реформи мали б бути опорні плани, розроблені не лише чиновниками, а й науковцями із врахуванням пропозицій бізнесу. Вони мали б бути подані на розгляд громад, бажано - у кількох варіантах.

Сергій НАДАЛ, міський голова Тернополя:

- Згідно з постановою Кабміну, є чіткі критерії, за якими мають формуватися центри територіальних громад. Це наявність шкіл, лікарень, інфраструктури, відстань між центрами громад та інші. Але, на мою думку, питання об’єднання громад мають вирішувати не голови сільрад, які хвилюються, щоб не втратили свої робочі місця. Це питання повинні вирішувати люди на місцевих референдумах.