Тернопільський підприємець Віталій Сороколіт таки переміг прокуратуру

- Суд засудив Сороколіта Віталія Івановича, відданого під суд по обвинуваченню у вчиненні злочину за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, визнати невинним і по суду виправдати за відсутності події злочину, - підсумувала під час сорокахвилинного зачитування вироку суддя Гусятинського райсуду Ірина Лисюк.

Поки суддя читала, всі напружено слухали. Коли ж закінчила, Віталій Сороколіт на декілька секунд прикрив очі, а потім сів. Перед тим, щоправда звернувся до судді.
- Дякую, Ваша Честь, за мужність, - не голосно промовив пан Сороколіт.
На жаль, простежити реакцію прокурора який вів справу, Федора Нужди, не вдалось. Адже обвинувач не з’явився на озвучення вироку по справі, яку вів більше трьох років.
“Придумали щоб знищити”
На останньому слуханні, яке відбулось за три дні до вироку, у п’ятницю, 29 липня, прокурор все ж був. Традиційно рішення іменем України звучить в день останнього слухання, бо ж згідно з законом, суддя не може виходити з нарадчої кімнати, допоки не прийме рішення. Проте в цьому випадку через складність справи, яка оформлена в шести томах (кожен по 300-400 аркушів) суддя Ірина Лисюк думала три дні з перервами лише на сон та їжу.
- Я радий, що суддя не піддалась на тиск, який, я переконаний, на неї здійснювали, - каже Віталій Сороколіт. - Насправді це вчинок гідний захоплення, бо всім відомо що незалежні, об’єктивні судді - “червонокнижна рідкість”. Такий вирок — повне фіаско прокуратури і податківців, які більше трьох років мене мордували тільки за те, що вмію працювати та чесно заробляти але з ними не ділюся.
Останнє слухання у справі, до речі, тривало увесь робочий день. Під час нього розглядали і докази, тривали дебати між прокурором та паном Сороколітом. Прозвучало й останнє слово підсудного. Щодо доказів, які розглядали, то майже усі вони, як наполягав у судовій залі підсудний, — сфабриковані. Свої слова чоловік підтверджував результатами власних розслідувань, аналізом документів та дій слідчих та причетних осіб. Аби довести свою невинність, підсудний навіть їздив в установи, які були залучені слідством для надання роз’яснень. У подальшому “роз’яснення” були використані при проведенні судових експертиз. А виявилось, що люди, які підписували дані роз’яснення, самі навіть не знали, що проводили будь-які експертизи. А самі запити на ці дії від прокуратури, за доводами Сороколіта, “йшли” в обхід реєстрації та належного процесуального оформлення, як цього вимагає кримінально-процесуальний закон.
- Звинувачення придумане для того, щоб мене знищити, - зауважує пан Сороколіт. - Вся справа сфабрикована. Та навіть обвинувальний висновок прокуратури ґрунтується на порушенні мною норм закону, якого просто не існує. Посилаються на неіснуючий закон і судять мене майже чотири роки. А висновки експерта один в один збігаються з протоколом допиту податківця. Навіть граматичні помилки ті самі ж. Так само і результати перевірок підтасовані, бо в акті перевірок у мене все гаразд, а потім звідкись беруться вставки, де виявили порушення, яких в мене не знаходили.
Окрім фабрикування, як каже екс-підсудний, на нього чинили тиск і намагались зламати волю. Навіть фізичні методи застосовували. Зокрема, проводили незаконне затримання під час їзди в авто при неповнолітньому синові, наручниками сильно пошкодили руку, без пояснень, без води та їжі весь день протримали на стільці і навіть підвестись не давали, проводили обшуки не лише в нього й родини, а й навіть у батьків зятя.
- Для мене повним шоком стало лише те, що порушили кримінальну справу. Я сам не свій ходив, це мене вибило “з сідла”, - пригадує пан Сороколіт. - Деякі знайомі, колеги по роботі, люди з якими часто пересікався, почали на мене з пересторогою дивитись. Це відчувалось і в спілкуванні. Тоді прокуратура почала “добивати”. Оці безпідставні обшуки в кого тільки можна, оці затримання незаконні! Це все форма залякування і своєрідне пояснення: “Ти є ніхто. Бачиш як ми можемо з тобою і з рідними? Не “рипайся” і змирись, бо ми - сила”. Але я миритись з таким не буду. Не так мене батьки виховували і не таким прикладом я для дітей своїх повинен бути.
“Система готова дусити”
Підприємець зізнається, що інколи йому здавалося, що перемогти систему - не можливо. Коли чоловік переконався, що навіть адвокати є частиною системи - почав сам себе захищати. Для цього освоїв Кримінальний, Адміністративний, Цивільний та Кримінально-процесуальний кодекси, проаналізував масу законів та підзаконних актів. Саме це, як вважає, дозволило відстояти себе. Бо ж коли досконало знати закон, добре видно його порушення під час підтасування фактів та фабрикування справи.
- У цій справі додавали впевненості мої знання податкового та господарського законодавства, - говорить пан Сороколіт. - Я свідомо здійснював свою діяльність і знаю, що робив усе виключно згідно з законом. Мені ж сказали, що я - злочинець. Я не міг цього стерпіти і піддатися. Доводити було не легко, хоча й знав, що правий. Але одного переконання в правоті — мало. Потрібно вміти доказати свою позицію і законослухняність. Я навчився. Змушений був навчитись, хоча до того про кримінальне право взагалі нічого не знав. Разом з тим, на жаль, розумію, що людина без знань та без грошей, навіть якщо не винна, не “вибереться” з такої ями в яку її можуть кинути і потоптати. Але треба вірити і пробувати, шукати підтримки у людей. Бо якщо й не пробувати, тоді вже точно шансу ніякого.
Щодо переконання Віталія Сороколіта, що податківці та працівники прокуратури, які причетні до його справи, самі є злочинцями, які хотіли засудити невинного, то всі крапки над “і” розставить розслідування Генпрокуратури, яке зараз триває. У відповідній заяві чоловік описав на 300-х аркушах усі, як вважає, протизаконні дії людей, які б мали захищати закон. Проте сам пан Сороколіт не вірить, що когось покарають.
- На жаль, наша держава є правовою лише у висловлюваннях політиків, - констатує екс- підсудний. - Насправді ж є система, яка готова “душити” невинних, а також корпоративна солідарність, зважаючи на яку, причетні до системи люди прикривають одне одного. Це не мене, а прокурора потрібно судити за фальсифікацію доказів, за викривлення та незнання законів. Ця кримінальна справа - типовий приклад групового злочину службових осіб. Це приклад приниження людини, щоб пригнути її перед тими, хто має владу. Мені дуже цікаво, чи подаватиме прокуратура апеляцію? Якщо так, тоді навіть про мізер моральності у них, говорити не доведеться.
Нагадаємо, що Віталій Сороколіт, створив інформаційну систему управління й підписав з іноземною фірмою 10-річну ліцензійну угоду на її використання. Суму угоди оформили одним платежем. Чоловік задекларував зароблене та заплатив податки. Та податкова вирішила, що він сплатив не все, і звинуватила його в ухилянні. Податківці змусили чоловіка заплатити в бюджет ще грошей. В адмінсуді бізнесмен довів, що нічого не порушував, і суд зобов’язав податкову повернути сплачені гроші. Прокуратура ж у березні 2008 р. порушила проти пана Сороколіта кримінальну справу за частиною 3 статті 212 (загрожує 10 років тюрми та конфіскація майна — ред.). У лютому цього року суд звільнив чоловіка від кримінальної відповідальності. Проте це рішення підприємець оскаржив а апеляційному судді з аргументами, що хоче почути вирок “Винен” або “Не винен”, бо посередині бути не може. Апеляційний суд задовольнив прохання чоловіка і він таки почув вирок: “Не винен”. Варто зауважити, що вироків-виправдання у кримінальних справах за офіційними даними є менше 0,2 %, тобто один вирок із 500. То ж перемога Віталія Сороколіта — рідкість.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.