Наймолодший мер України Василь Мартюк переміг із відривом у 30 голосів

Василь захоплюється фотографією і мандрівництвом. Побував на найвищій вершині Європи - Ельбрусі - та організував більше кількох десятків всіляких масових заходів, таборів і семінарів.
За два місяці своєї виборчої кампанії рейтинг Василя із 5 відсотків голосів зріс майже до 30. Чоловік уже має дружину Інну і маленького синочка Іванка. Дружина називає Василя трудоголіком.

Розмовляємо з наймолодшим мером у його рідному місті Зборові. У суботу Василь, поки ще не отримав призначення, допомагав викорчовувати коріння зрубаних дерев на будівництві будинку в друзів.
3000 гривень на кампанію
- Хто був твоїм найбільшим конкурентом на виборах? З яким "рахунком" ти в нього виграв?
- Ці вибори були чимось на кшталт змагань між старшим і молодим поколінням. Я обігнав всього на тридцять голосів, що є приблизно одним відсотком, 59-річного Олексія Шевчука. Цікаво, що Шевчук і минулого року балотувався на мера, однак йому не вистачило десь 50 голосів для перемоги. Цього року ще за три місяці до виборів всі його вважали новим мером, оскільки конкурентів він не мав. У мене ж тоді було всього п'ять відсотків рейтингу. Проте мені вдалося за якихось два місяці підняти його.
- Яким чином? Що такого незвичайного ти зробив?
- Нічого незвичайного. На всю виборчу кампанію потратив трохи більше трьох тисяч гривень. Не замовляв жодних біг-бордів, із зовнішньої реклами були всього лиш листівки. Проте щодня влаштовував по кілька зустрічей із виборцями, їздив в організації та установи. До того ж мені дуже допомогли люди, яких поважають у місті і які позитивно про мене відгукуються. Лікарі, вчителі, незаплямовані держслужбовці, просто поважні люди всім знайомим радили голосувати за мене. Багатьох дивував мій юний вік, але всі, хто мене знав, пояснювали іншим, що вік - не показник. Показником же є моя енергія та бажання працювати для міста.
30 голосів
- Який ідеальний вік, щоб стати мером?
- Я взагалі не зважав на вік. Просто зрозумів, що я готовий, можу це зробити, а досвіду і лідерських якостей маю більше, ніж багато старших за мене людей. Біологічний вік тут не важливий. Перешкодою може стати лише обмеженість і стереотипне мислення людей. Потрібно просто знати, що ти готовий.
- Як до тебе прийшла думка стати мером? Ти хотів встановити рекорд чи просто зрозумів, що готовий для цієї посади?
- Ідея балотуватися на пост мера була не моя. Коли дізналися, що будуть позачергові вибори, авторитетні люди Зборова, з якими я зустрічався у справах, наполягли, щоб я балотуватися на цей пост. У місті я людина доволі відома, бо є організатором багатьох акцій, заснував у Зборові осередок "Пласту", куди люди віддають своїх дітей. Думка про мене у людей позитивна, тому я зрозумів, що можу бути обраним на цю посаду. Довго вагався, але врешті подав документи. Проте завжди наголошую, що ця посада дає не привілеї, а насамперед надзвичайно відповідальні обов'язки.
- Як відреагували твої батьки, близькі та друзі на таке рішення?
- Батьки мої взагалі дізналися від знайомих про те, що я балотуюся. Вони були здивовані і просто запитали, чи це правда. Я не хотів казати, що збираюся стати мером, поки не побачив реальних результатів росту свого рейтингу. Але приховати щось від рідних ніколи не вдасться (сміється). Дружина моя спершу була не в захваті від цієї ідеї. Боялася і далі боїться, щоб я не забував про сім'ю, бо я дуже часто поринаю з головою в роботу. Але коли побачила, що я за це взявся всерйоз, зрозуміла, що відмовляти мене немає сенсу. Вона підтримала мене і навіть була спостерігачем на одній із дільниць. Фальсифікацій на цих виборах зафіксовано не було, але я їй дуже вдячний, тому що, можливо, завдяки їй, комусь не вдалося щось сфальсифікувати, тож вона вберегла тих вирішальних 30 голосів.
Гори і фотомайстерність
- Розкажи про свою сім'ю.
- З дружиною Інною одружився у лютому минулого року. Нещодавно народився син. Назвали його Ііваном за нашою давньою родинною традицією. Усіх старших синів у нашій родині почергово називають Василем чи Іваном. Таким чином, я Василь Іванович, мій батько Іван Васильович, а дід був теж Василем Івановичем. З сім'єю буду проводити усі вільні вихідні. Але дружина й так каже, що бачить мене рідко, бо я трудоголік.
- Чим доведеться пожертвувати задля нової посади?
- Насамперед моїми захопленнями - я займаюсь фотографією і туризмом. Відповідно, найкраще у мене виходить фотографувати у горах. Але тепер доведеться приділяти цьому мінімум часу. Також менше часу залишиться для дружини та синочка Іванка. Звісно, вільного часу буде дуже мало, оскільки треба багато чого зробити.
- Що саме зробити?
- У своїй програмі я чітко виписав стратегію розвитку нашого міста. Також написав конкретні кроки, які я зроблю як мер. Загалом місту необхідно розробити стратегію розвитку щонайменше на десять років. Це дозволить накреслити перспективу розвитку міста, над реалізацією якої працюватимуть усі наші установи. Ми створимо сайт Зборова, шукатимемо місто-партнера за кордоном. Тоді ми зможемо реалізувати спільні соціальні, культурні і навіть економічні програми за європейські кошти. Важливо, що це також позитивно впливатиме на "авторитет" Зборова. Ми матимемо змогу отримувати європейські гранти і на розвиток місцевого самоврядування, і на розвиток міста. Також потрібно збільшити інвестиційну привабливість Зборова. Нам теж слід популяризувати історичні місця: Білий Берег, оборонний вал міста, музей, козацьку могилу. Ці історичні пам'ятки обов'язково зацікавлять туристів і стануть нашою "візиткою".
Годинник від Ющенка
- Які завдання на новій посаді найближчі?
- У Зборові є надто багато проблем, аби я не мав чим зайнятися. У нас повністю розбита інфраструктура. А найближчим кроком буде організація святкування історичної дати. Наше місто могло б стати туристичним центром, бо в ньому є дуже багато різних історичних пам'яток. Зараз наближається 360-річчя великої Зборівської битви Хмельницького з поляками. Якщо б вдалося організувати цікаве для туристів дійство, можна було б їх зацікавити нашим містом. Але для цього потрібні гроші, а в нашому бюджеті їх немає. Доведеться шукати фінансування у підприємців, Кабміні та інших структурах.
- Чи у тебе є досвід проведення подібних акцій і пошуку грошей для них?
- Я у 2007 році отримав грант президента для проведення всеукраїнського табору для дітей на козацьку тематику. За його проведення отримав у нагороду від президента іменний годинник, на якому пише, що це подарунок президента за мою добре виконану роботу.
- Коли ти приніс документи у ТВК, як там відреагували на те, що ти такий молодий?
- У нашій територіальній виборчій комісії працюють переважно старші люди, і коли я прийшов із документами, вони саме говорили, як це погано, коли членом ДВК роблять двадцятирічних. Мовляв, вони ще молоді, "зелені" і нічого не зрозуміють. Коли я сказав, що хочу подати документи, вони дуже здивувалися і почали перемовлятися між собою. Але документи прийняли. Так само у багатьох людей виникало запитання, як такий молодий чоловік може бути мером? Але усі, хто знали мене, підтримували і запевняли інших, що молодість моя лише допоможе бути хорошим мером.
"Кабінет пахне совком"
- Ти уже приступив до своїх обов'язків? Як тобі бути мером?
- Офіційно мене ще не оголосили мером. Я ще чекаю свого призначення. Це мають зробити на сесії міськради. Чекати залишилося приблизно тиждень. Проте я уже був у міськраді та ознайомлювався зі своїми новими обов'язками.
- Був уже у своєму новому кабінеті? Як він тобі?
- У кабінеті був і не залишився ним дуже задоволений. Потрібно буде над ним також попрацювати. Хоча у кабінеті висить жовто-блакитний прапор, там все ще "пахне радянщиною". Хочу оживити це приміщення. Повішати іще портрет Шевченка, "Заповіт", ікону. Візьму у свого друга Миколи Бігуса плакат із зображенням козака-Мамая (сміється).
- А що змінилося уже зараз, ще поки ти не став офіційно мером міста Зборів?
- Найбільш відчутнішим є те, що на кожному кроці усі знайомі мене вітають. Раніше старші люди казали: "Чого рипаєшся, ти ж іще молодий", а зараз уже всі до мене доброзичливі. На моїй сторінці "Вконтакті" на стіні кілька десятків написів із вітаннями. Приблизно щось таке було, коли у мене народився син. Зараз усі пишуть і кажуть: "Не підведи нас", "Віримо у тебе", "Надіємося, що будеш найкращим". Уже з таких привітань видно, що люди на мене, як на нову людину, покладають великі надії.
"Політики заплямували себе"
- Чому, на твою думку, Зборів обрав саме тебе?
- Наші політики уже заплямували себе. Люди втомилися довіряти їм. Перебуваючи на керівних посадах, вони робили для міста недостатньо, і жителі це бачили. Я ж своїми вчинками поки встиг показати лише позитивну сторону. Не встиг я ще себе заплямувати (сміється) і, впевнений, не заплямую. Зборівчани хочуть бачити нових, позитивних людей, які уже щось зробили і можуть зробити ще більше для нашого міста. А я це зроблю, головне, щоб мені не заважали!
- Хто допоміг тобі у твоїй виборчій кампанії?
- На свою кампанію, як уже казав, багато грошей не витратив - трохи більше трьох тисяч гривень. Я балотувався як кандидат від Української Народної партії, тож основну частину грошей дали вони. Також мої друзі допомагали у розклеюванні листівок, в організації зустрічей з виборцями і ще багато в чому. Морально підтримували друзі, дружина і батьки. Вони додавали мені впевненості у тому, що я роблю. Адже на початках я мав лише п'ять відсотків рейтингу, а це трохи важко психологічно - здається, це ж неможливо, аби за такий короткий час у багато разів підвищити рейтинг. Але, як бачимо, усе можливо.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.