Єдиний в області державний асфальтний завод «зливають»

- Я не претендую ні на які посади, - запевняє Ігор Терновий, (51 р.). - Готовий працювати, де буду потрібен. В мене дід був дорожником, і батько. Я вже 30 років в цій системі. Для мене дороги – трохи більше, аніж заробляння грошей

- Реорганізація в дорожній галузі потрібна, я тільки «за». Але ж не методом повного знищення! – заявив Ігор Терновий, керівник філії Деренівський асфальтобетонний завод – дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор. – Наразі ми маємо саме такі приклади, коли державні підприємства знищують, прикриваючись оцією-таки реорганізацією.

Методом реорганізації хочуть приєднати єдиний в області державний завод з виробництва асфальту до завідомо збиткового підприємства – Великоберезовицької дорожньо-експлуатаційної дільниці, чи будь-якої іншої філії, каже директор. Про це він дізнався від керівництва Облавтодору. Станом на 2 жовтня таким самим чином почався процес об’єднання філій Борщівського, Шумського та Підволочиського райавтодорів.

До цього вже об’єднали Монастириський з Бучацьким, Підгаєцький і Козівський з Бережанським, а Гусятинський з Чортківським. Таким чином впроваджується програма ще регіоналівського керівництва з оптимізації роботи галузі та економії коштів.

Фото 1 з 8

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 

Previous Next

Об’єднують – перестане існувати

- Минулоріч вже приєднали філію Тернопільський «Доркомплект» до цієї ж структури, - каже Ігор Терновий. - Вона раніше займались виготовленням дорожніх знаків, інформаційних таблиць, автобусних павільйонів і металевих піднавісів. Після приєднання фактично така структура зникла. Вони нічого не випускають, спеціалісти розрахувались, територію продали приватній структурі. Подібна доля чекає і нас.

Деренівський завод - єдиний в області державний, на території якого є дві асфальтобетонні установки. Денна виробітка може сягати до 1000 тонн.

- Тернополяни, напевне, пам’ятають, як у січні 2013-го оперативно «вкатували» вертолітну площадку у Почаєві для Януковича, - каже Ігор Терновий. – Тоді ми виготовляли матеріали. Зима, матеріали мокрі, мерзлі, а ми випустили за один день 755 тонн.

Якщо асфальтний завод приєднають до великоберезовицького підприємства, максимум через рік він перестане існувати, переконаний директор. А якщо і буде діяти, то вже в приватних руках. Його таким же чином від’єднають і продадуть за безцінь, як металобрухт. В результаті приватник отримає дві асфальтобетонні установки, підвищену естакаду для вивантаження восьми вагонів сипучих матеріалів і під’їзну колію для одночасної вигрузки трьох цистерн бітуму, власну котельню і бітумоплавильню. Ще два бітумосховища з паропідігрівом по 500 тонн кожна і одне - ємністю 3000 т. Бонус до цього всього – два гектари землі. Не потрібно бути надто розумним, щоб порахувати і зрозуміти – такий масний шмат може піти у приватні руки за добрий відкат.

- Зараз нас перевели на триденний робочий тиждень. Точніше – на триденний неробочий, бо навіть, як ми і виходимо, замовлень і матеріалів для нас немає, - скаржиться пан Терновий.

Завод під носом, а возили за 40 км

Влітку робили капітальний ремонт дороги державного значення Доманово-Ковель-Чернівці-Теребляче у селі Мшанець, що на Теребовлянщині. Асфальт возив приватник з Тернополя – а це близько 40 км. І це - коли за два кілометри від дороги, яку ремонтували – є завод, причому державний!

- Кому завод вигідно знищити, запитуєте? Напевно, конкурентам, – каже Ігор Терновий. - Важко боротись з державними цінами – ми їх встановлюємо за певною калькуляцією. Як правило, приватники можуть між собою домовитись. Думаю, вони спочатку дізнаються наші ціни, а вони відкриті, і скидають свої на кілька гривень.

Замовником робіт з ремонту доріг виступає Служба автодоріг в області. Вони ж є розпорядником коштів з держбюджету. Саме вони можуть вибрати постачальником матеріалів державний завод, або приватну структуру.

- На останній прес-конференції керівник Служби автодоріг заявив, що у нас застаріле обладнання. Це неправда! – переконує Ігор Терновий. – Цим ввели в оману тернополян.

Обладнання на державному заводі комп’ютеризоване, переконує директор. Останній змішувач був введений в експлуатацію в 2004 році. Інший – трохи старший. Щороку ми проходимо сертифікацію. Все працює на належному рівні.

Дороги такі, що всім є робота

Реорганізація підприємству справді потрібна, вважає пан Терновий. І дороги в області в такому стані, що роботи вистачить щонайменше на 30 років всім. Але ж має бути якась пропорційність. Натомість «державники» сидять без роботи, отримуючи мізерні зарплатні, а працюють лише приватники.

Як ліквідують Деренівський завод, Теребовлянщина втратить податки. Натомість виграє лише приватник, який через рік може за безцінь, умовно – за 200 тис. грн, отримати ті ж сховища для бітуму з опаленням. Взимку тонну бітуму можна придбати за 7000 грн. Натомість влітку продати вже за 12. Аби збудувати подібні, потрібно вкласти мільйони.  Дістануться приватнику за безцінь і земля та обладнання.

Довідка

Обсяг виконаних робіт з повної заміни дорожнього покриття в області становить близько 40 млн. грн., вкладено 20 тис. тонн асфальтобетону, замінено покриття на 22 км. автомобільних доріг загального користування, повідомили у прес-службі Служби автодоріг в області

До речі

У Рівному, наприклад, підтримали саме державне підприємство і дали можливість спеціалістам працювати. Як ми з'ясували, при Рівненському райавтодорі працював асфальтобетонний завод. Його навпаки вивели зі складу філії райавтодору і створили окрему філію – завод працює за 18 км від Рівного. Виходить, що «об’єднання» у рамках реструктуризації - лише прикриття для місцевих чиновників.

Орієнтувати приватників на завод, який можуть від'єднати від комунікацій, було б не правильно

Ми звернулись до керівництва Служби автодоріг в області, аби підтвердили, що завод справді планують об’єднати та чому замовлення отримують лише приватники. 

- В цьому році не плануються будь-які дії щодо реорганізації чи приєднання або виведення Деренівського асфальтобетонного заводу з структури Облавтодору, - запевнив начальник Служби автомобільних доріг в області Богдан Юлик.

Щоправда, чи уникне завод «об’єднання» на початку наступного року, нам так і не повідомили.

• Ситуація така, що підрядні організації виконують роботи за власні обігові кошти, - каже Богдан Юлик. - Кожен підрядник планує сам свій виробничий процес, домовляючись з тою приватною структурою, яка йому на вигідних умовах може виготовляти асфальтобетон.

Станом на 2 жовтня Деренівський асфальтобетонний завод має заборгованість за газ приблизно 700 тис. грн, і за електроенергію – ще 60 тисяч. Тому орієнтувати приватні організації на асфальтобетонний завод, який в будь яку хвилину можуть від'єднати від комунікацій, було б не правильно, вважає Богдан Юлик.

Випуск продукції Деренівського АБЗ, т

2008-2009 рр. за 2 роки (криза) - 100 176 т

2010-2013 рр. за 4 роки (покращення) – 98 116 т

За 9 місяців 2014 – 8402 т

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google