«Бог почув мої молитви»: на Тернопільщині матір дочекалась сина після чотирьох років полону

«Бог почув мої молитви»: на Тернопільщині матір дочекалась сина після чотирьох років полону
Колаж редакції

Чотири роки і один місяць Ольга Чверенчук чекала на той момент, коли знову почує голос сина. 23 жовтня її молитва здійснилася — Андрій Чверенчук повернувся з російського полону. Мама почула його голос одразу після звільнення.

«Я чекав, молився. Нарешті цей момент настав» — говорить вже колишній військовополонений Андрій Чверенчук у телефонній розмові із мамою одразу після звільнення, 23 жовтня. Пані Оля чекала сина чотири роки і один місяць.

— Я вчора просила матінку Божу, кажу: «Боже, дай почути вже його голос, бо вже не витримую». Бог почув мої молитви. Я почула його голос, — розповідає Ольга Чверенчук.

Андрій зник у вересні 2022 року. У 2023-му підтвердили, що він у полоні.

— Він не дзвонив, але він листа від нас отримав. Був інший полонений, він віддзвонився нам і сказав, що Андрій получив листа. Але ми від нього не получали нічого, — розповідає мати.

Пані Ольга наголошує, син завжди був патріотом, доброю людиною. У дитинстві гарно вчився, став кандидатом технічних наук, працював у Києві, Львові, Польщі, Тернополі і не тільки. Був на майдані.

— Він дуже любив Україну. Коли він був на четвертому курсі інституту я просила: «Андрій, залишися в Америці». Ні. Він як приїхав з Америки, він землю цілував нашу. Каже: «Як я люблю нашу землю, наші поля, це не Америка», — пригадує Ольга Чверенчук.

Коли почалась повномасштабна війна Андрій добровільно пішов захищати країну. Про те, як потрапив у полон, про той бій, продовжує мати, навіть зняли документальний фільм — «Шоста рота». Багато хлопців тоді загинули. Андрій мав поранення, переніс дві операції поки був у полоні.

Наразі воїн буде проходити реабілітацію, відновлення. Після чого захисника чекають у рідному селі — Скоморохи.

— Чекають ще брат, похресниця, невістка наша. Вся родина його чекала, вся громада, все село. Всі такі щасливі, що він повернувся. Всі дзвонять, всі вітають. Емоції зашкалюють, — підсумовує пані Ольга.

Редакція «20 хвилин» приєднується до вітань і бажає захиснику скорішого одужання і повернення до родини. 

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналістці гривнею
...
Яна Полухіна - авторка цього матеріалу. Ви можете подякувати їй та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

keyboard_arrow_up