Пожертв для армії від тернополян суттєво поменшало

Проте, запевняють, - хто раніше допомагав армії, і зараз знаходить можливість.

• Надходження впали приблизно на 200% після падіння долара, - каже Тарас Білан, керівник складу допомоги бійцям АТО, що на вул. Дністрянського, 10. – Останніми днями процес надання допомоги трохи пожвавився.  

Пересічні тернополяни, кажуть волонтери, почали більше довіряти складам допомоги бійцям і менше «збирачам» зі скриньками.

• На зупинці транспорту в Березовиці стоять волонтери від невідомої громадської організації і збирають гроші для франківського батальйону, - каже Тарас Білан. -  30% від зібраного йде їм в кишеню, ще 30% - фонду. І, можливо, близько 40 попадає бійцям. І цей процес неможливо проконтролювати. На ринку «Котломонтаж» стоїть скринька з печаткою незрозумілої організації…

Кошти, які люди кидають в банку на складі, обліковуються по акту в присутності не менше 5 чоловік, запевняє волонтер. Кожній людині видається копія акту про облікування коштів, після цього гроші старший зміни кладе на рахунок.

• Витрачаємо їх на різні потреби. – каже пан Білан. – Скажімо, міні-каримат в магазині коштує 300-400 грн., наші волонтери закуповують витратні матеріали і собівартість  виходить 16. Армії віддаємо безкоштовно. 

Що пожертв від людей суттєво поменшало, стверджує і волонтер «Самооборони майдану Тернопільщини» Лілія Мусіхіна.

• Передусім, бо люди вже тривалий час допомагають, - каже пані Мусіхіна. -  Населення дуже сильно збідніло. Держава нам не те що не допомагає, а й шкодить. Це, як на мене, схоже на економічну диверсію. Бо мало того, що ми практично рік часу утримуємо самі армію, нам ще й палки в колеса.  

Тарас Герман, керівник складу Логістичного центру допомоги бійцям АТО, що на вул. Збаразькій, 16, каже, що люди не мають грошей. Натомість пропонують продукти, овочі. А їх, через здорожчання вартості пального, на Схід доправити проблематично.

• Мусимо визначати пріоритети, - каже пан Герман. – Картоплю, моркву останнім часом просимо не везти, бо нема як доправити на передову. У нас щодня не менше 15 мобілізованих. Нам потрібно їх одягнути, дати спальник, каримат. На це потрібні кошти. Канадська форма закінчилась. Тому одягаємо повністю ми. Рік часу йде війна, а форми і далі немає.

Обмежили волонтери й прийом цивільного одягу. Раніше мали можливість відправляти через «Нову пошту» безкоштовно 8 тонн, а зараз лише одну.

• Зараз набагато складніше, - каже Тарас Герман. – Скажімо, раніше ми мали 1 тис. грн. За неї могли придбати 2 пари взуття. Тепер лише одну. Але ті, хто раніше допомагав, і зараз гроші несе. От сьогодні приходила бабця – принесла 100 грн. І видно, що вони їй ой які не зайві. А вона плаче, що хоче бодай трошки допомогти. А ті, що не давали, вони і не дають. 

Проте волонтери не впадають у відчай. Кажуть, рішучості і позитиву набираються від вояків. І, дивлячись на них, просто не мають права розслаблятись.  

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google