У Монастириськах церква вивісила списки, хто скільки здав на ремонт

Така проблема виникла навколо  ремонту у храмі Воздвиження Xесного Хреста господнього УГКЦ.

- У нас місто гуде дві дні, такого ніхто не очікував, - каже жителька міста Ірина (ім’я змінене – прим. ред.). – Церква вивісила списки на суд людський, хто скільки здав на ремонт. Бо у церкві сказали, що з кожної хати має  бути 1500 гривень, а не всі стільки змогли дати.

Ремонт церкви, за словами жителів міста, обійдеться у 1,5 млн грн. Причому ця церква – у хорошому стані, має опалення, загалом є найзаможнішою у місті і має найбільшу кількість парафіян. Однак хтось ремонт вирішив в середині.
- От хтось вирішив, що з хати мають дати – 1500 гривень, - обурюється  пані Ірина. –  І ще – щодня кожна родина має годувати майстрів, або оплачувати їхній обід. Але 1500 – то немалі гроші, не всі стільки можуть дати. Тож, коли побачили списки на подвір’ї в церкві, то спершу подумали, що то графік, хто коли має годувати. А виявилось, що ні – списки з назвами вулиць, прізвищами, сумами і підписами. То це ж не інакше, як тиск. 

За словами жителів міста, після розголосу та масового обурення, списки довго не провисіли. Їх вивісили орієнтовно у четвер, 6 липня, а у понеділок, 10 липня – вже зняли. Попри те людей обурює, що здавалось би таку добровільну справу як пожертвування, таким способом переводять в іншу площину.

- Яке там, хто скільки може, стільки і здає. Просто приходять в хату і кажуть, скільки здати треба, - додає жінка.

Парох церкви Володимир Шуляр надає дещо іншу інформацію. Каже, що всі рішення щодо ремонту церкви приймали самі парафіяни. І ніхто ще ні підходив  та не скаржився на таку ініціативу. 

- Це ініціатива самих парафіян. Тому що ми нічого скритного не робимо, ми є одна громада, - каже він. - Ніхто нічого в нікого не вимагає. Це є добровільні внески. Громада порадилась між собою, яка сума приблизно  виходить для ремонту і скільки б виходило на один двір. Але це є добровільна пожертва. 

За його словами, сума у 1500 – це в середньому. Якщо хтось має можливість - дасть більше, не має – менше. В когось взагалі проблемна ситуація і вони нічого не можуть дати взагалі. Це не є якась вимога.  

- Ініціатива із списками  - це ініціатива загальної більшості громади, - каже отець. – Це є відкрита справа, ми ні перед ким не криємось. Мусить знати громада, який фінансовий стан. Ми постійно звітуємо... Але я перепрошую, хто такий запит дав? І причому ЗМІ до такої парафіяльної справи?  Тут нема ніякого напруження. Це є, можливо, якісь окремі особи, які є у кожній громаді, які роблять на тому якийсь ажіотаж.

На питання щодо визначення списку, хто коли годуватиме майстрів, священик відповів, що так є в кожній громаді.

- Я не розумію, яке ви маєте відношення до цієї справи. Приїжджайте до нас у місто і будемо з вами говорити, - додав він.

До слова, «RIA плюс» раніше вже писала про подібну проблему. І відповідь, на кшталт цієї, ми отримуємо від багатьох церков. Мовляв, це рішення громади, внутрішня справа громади і крапка. Втім, чи все так безневинно і з юридичної точки зору?

- Стаття 18 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" встановлює, що релігійні організації не мають права проводити примусове обкладання віруючих, - каже адвокат Тетяна Семусь. -  Стаття 35 Конституції України говорить, що  кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. Будь-які пожертви громадян нічим не регламентовані, повинні здійснюватися виключно на власний розсуд та виходячи із майнових можливостей. Тому визначення, яку конкретну суму повинен сплатити кожен двір, а також оприлюднення списків громадян із зазначенням пожертвуваних сум є прямим втручанням в особисті права як тих осіб, які сплатили пожертвування, так і тих, хто їх не сплатив.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google