Ярослав Злонкевич близько 15 років був прикутим до ліжка

“Уявіть, що протягом багатьох років я з паличкою, покаліченими ногами змушений був проходити пішки сім кілометрів із рідного села Вовківців до Борщева або по кілька годин чекав, щоб мене “підібрала” попутка”

 

Незважаючи на те, що Ярослав Злонкевич був близько 15 років прикутим до ліжка, він творив чудову музику. Завдяки своєму оптимізму він зумів знайти місце під сонцем і зустріти справжнє велике кохання.

Перенісши дві складні операції, пан Ярослав пересів в інвалідний візок. Наразі чоловік продовжує писати свою музику на слова поетів Тернопілля і не тільки.

Відео дня

Композитор Ярослав Злонкевич – інвалід із дитинства. Біда трапилася у трирічному віці, коли маленький хлопчик випав із вікна, не втримавшись на вологому після дощу підвіконні. На велике щастя він вижив, але страшні травми змусили бути “постійним гостем” у лікарнях, де ще дитиною переніс багато хірургічних втручань.

• Єдиною розрадою для мене у лікарнях була музика, - розповідає пан Ярослав. – Самотужки вивчив нотну грамоту, та й навчився грати на сопілці, кларнеті, трубі і домбрі.

Згодом чоловік вступив до Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької, тоді ж акомпанував різним колективам, грав на концертах. Після того, як завершив навчання, більше 20 років пропрацював у Борщівській музичній школі.

• Я був щасливий, адже займався улюбленою справою - вчив дітей гри на гітарі, - розповідає пан Ярослав. – Уявіть, що протягом багатьох років я з паличкою, покаліченими ногами змушений був проходити пішки сім кілометрів із рідного села Вовківців до Борщева або по кілька годин чекав, щоб мене “підібрала” попутка.

Далі почалося найстрашніше. У чоловіка погіршився стан здоров’я і майже 15 років він був прикутий до ліжка.

• Все, що я міг тоді зробити, – це повернутися на лівий бік, - каже пан Ярослав. – Але і тоді я не втрачав надії, продовжував писати музику. Саме вона рятувала мене від самотності.

Зустріч із коханням

Пані Юлія Щербакова, зараз Злонкевич – голова Борщівської районної організації інвалідів “Зорі Надії” каже, що у її зустрічі з Ярославом не обійшлося без містики.

• Одного разу до мене уві сні прийшло видіння, - розповідає жінка. – Я в ореолі яскравого світла побачила свою покійну маму, а згодом і себе. Священики розтлумачили моє видіння як благословення на добру справу.

І через декілька днів жінка у місцевій газеті прочитала про новостворену організацію інвалідів, пан Ярослав був заступником цієї організації. Пані Юлія зателефонувала за номером, так зустрілася з паном Ярославом.

• Коли я вперше її побачив, одразу відчув, що ми “споріднені душі”, - зізнається композитор.

Жінка-рятівниця

• Найбільшою мрією Ярослава було стати на ноги, - розповідає Юлія Злонкевич. – І лікарі, до яких ми зверталися, казали, що якби ми прийшли до них десять років тому, Ярослав міг би ходити.

Юлія Злонкевич, тоді Щербакова, дуже перейнялася долею митця. Вона організувала масштабну акцію щодо збору коштів для пана Ярослава, домоглася навіть допомоги діаспори з Канади. На операцію для композитора потрібно було близько 30 тисяч гривень. Але після того, як необхідну суму зібрали, на пана Ярослава і пані Юлію чекав неприємний сюрприз - порадившись, харківські лікарі відмовилися робити операцію.

• Вони сказали, що операція надто небезпечна, - ділиться спогадами композитор. – У вісімдесяти відсотках зі ста операція могла завершитися летально. Але я наважився ризикнути, а найбільше тому, що поряд зі мною була жінка, яку я кохав.

Пані Юлія упродовж всього часу була поруч з Ярославом Злонкевичем. Пройшовши через всі випробування долі, 7 жовтня 2005 року Ярослав Злонкевич і Юлія Щербакова одружилися.

Співпраця з письменниками

Пан Ярослав співпрацює з багатьма письменниками Тернопільщини. Він поклав на музику слова Володимира Вихруща, Євгена Безкоровайного, Євгена Зозуляка, Богдана Мельничука, Ірини Чуйко, Олега Германа, Валерія Залізного, Ганни Костів-Гуски, незрячої поетеси Ольги Михальчук і багатьох інших. А також твори поетеси з Чернівців Анни Дущак, яка прикута до ліжка понад 26 років.

- Саме вона своєю мужністю надихала мене на музику, - каже Ярослав Злонкевич.

В авторському доробку композитора понад три сотні пісень, котрі часто звучать по радіо. Ярослав Злонкевич - автор двох пісенних збірок: “Доля судила жити з піснею” (2003) та “На крилах надії” (2006). Наразі він готує до виходу свою третю збірку.

• Я висловлюю щиру вдячність аранжувальнику моїх пісень Юрію Майданнику, - каже композитор. – А також, усім виконавцям, які співають пісні на мою музику.

  Оксана ЧУЙКО

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.