Одного викрали, іншого закатували. Третій – зник

Троє тернополян зникли під час Революції Гідності у Києві.

Ймовірно, таких людей було значно більше, однак точних даних, як ми переконались під час підготовки матеріалу, немає ані у волонтерів, ані в місцевих силових структурах, ані в державних. 

Тіло закатованого тернополянина Тараса Слободяна, який був учасником Майдану, знайшли аж у Сумах. У хлопця були відрізані кисть руки, а на тілі - численні сліди від катувань. Героя “Небесної сотні” поховали у Тернополі на Микулинецькому кладовищі.

Ще одного тернополянина, 57-річного Миколу Остановича, досі шукають. Принаймні на це вказують дані волонтерської групи «Євромайдан-SOS». Долею зниклого чоловіка журналісти цікавились і у волонтерів, і в силових, і в державних структурах. Однак, ніде інформації про нього немає. 

• Він є у нашій базі, але номери тих, хто його шукав – постійно «поза зоною», - повідомили у ГО Пошукова ініціатива Майдану. - Зараз над його місцезнаходженням працює карний розшук. Але поки немає жодної інформації.

Тернополянина Василя Бойцуна, на щастя, вдалось відшукати. Його викрали з Майдану  тітушки. Спочатку везли до Криму. Але дорогою юнака побили, порізали і викинули у полі. Думали, не виживе.

До Тернопільської лікарні, де хлопця ставили на ноги після катувань, його привезли з райцентру на Херсонщині. Доки лікувався – у нього було єдине бажання… скоріше повернутись на Майдан.

- Вони зловили мене, побили, забрали український та закордонний паспорти, воєнний квиток, все з кишені, - пригадав Василь. - Завели до свого автобуса. Десь в Умані мене пересадили до іншого. Везли до Криму.
Дорогою хлопця не били. Тітушки стримували один одного, адже юнак потрібен був для інтерв’ю. На відео мав розказати про те, що приїхав на Майдан через гроші. Дорогою тітушки, серед яких були і жінки, всерйоз вирішували подальшу долю хлопця.
- Одні казали, що треба повісити, інші, що зарізати,  застрелити. Старші жінки радили просто викинути у полі, - каже він. – Серед жінок були і ті, що розносили їжу на Майдані. Впізнав волонтерку, що нам приносила їсти на барикади.
Однак плани тітушок змінив дзвінок – у Києві вбили двох міліціонерів. І їм, пригадує Василь, наказали повертатись.
Хлопцеві наказали вийти з автобуса, і били по голові і ногах. Потім штрикнули ножем. Згодом взяли попід руки і відволокли у поле, під кущі.

Ще у лікарні Василь мріяв чимшвидше одужати, аби повернутись на Майдан. Але дістатись до Києва так і не судилось. Травмовану ногу згодом оперували. Зараз, зізнався Василь, почувається добре, однак рана дуже реагує на погоду. Хлопець працює таксистом і нерідко допомагає братові, який волонтерить – виготовляє буржуйки для АТО.