Експерти застерігають тернополян: у продажі є багато фальсифікованого оцту

Зараз — у розпал періоду консервацій — питання якості оцту є особливо актуальним. Адже від нього залежить і якість закруток. Попри заяви частини науковців про шкоду оцту, чимало тернополян все ж консервують овочі з додаванням цієї рідини. На прилавках тернопільських магазинів і супермаркетів є оцет багатьох виробників. Ціни на цей продукт коливаються від 3-х до 10-ти грн за літрову пляшку.
Штучний – дешевший
Люди почали робити оцет з тих пір, як навчилися виготовляти вино.
— Правда, у ті далекі часи оцет отримували лише за допомогою бродіння натуральної сировини, — розповідає керівник експертно-аналітичного відділу науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз “Тест” Ніна Кільдій. — У наш час у магазинах також багато винного і яблучного оцту, але для консервування зазвичай купують найдешевший — “білий”.
На етикетках оцту в складі частенько вказана синтетична оцтова кислота. Нічого дивного, за словами фахівця, немає. Адже такий оцет значно дешевший за натуральний.
— Частина виробників просто замовчує дані про походження оцтової кислоти, і споживачеві залишається здогадуватися про якість сировини, — продовжує пані Кільдій. — По суті, спирт і оцет можуть бути отримані з однієї і тієї ж сировини. За виробництвом спирту та алкогольних напоїв держава стежить пильно. Зате з оцтом, схоже, проблеми є. Якщо на етикетках дуже відомих марок з цією рідиною красується синтетична оцтова кислота, отже, техумови із такою рецептурою держава зареєструвала. Тобто заборони на використання “синтетики” для виробництва оцту в Україні немає.
Результати весь час ті самі
Експерти цієї організації досліджували якість оцту в 2007 та 2010 роках. Так, торік у половині з перевірених марок не вистачало обіцяної концентрації оцтової кислоти. Цьогоріч перевірили якість восьми марок столового оцту 9%-го — “Бориспільський”, “Златко”, “Кама”, “Рідний край”, “Руна”, “Крапля”, “Лад” і “Смачний світ”.
— Результати нічим не відрізняються: половина оцту — знову фальсифікат! — каже Ніна Кільдій. — У лабораторії ми перевірили вміст оцтової кислоти й обсяг. Весь оцет в тесті заявлений, як 9%-й. Здавалося б, що може бути простіше, особливо для виробництва оцту з синтетичної кислоти: відміряв потрібну кількість і все. Так ні ж, до половини продукції наші фахівці мали зауваження. Три марки оцту містили оцтової кислоти менше норми — “Бориспільський”, “Крапля” та “Смачний Світ”. Минулого року до них теж були зауваження. Ці три марки показують дуже стабільний рівень фальсифікації продукції.
Крім них, зауваження щодо вмісту оцтової кислоти також були до продукції марки “Лад”.
Загалом оцет — це продукт, який складається із двох компонентів — води й оцтової кислоти. Те, що в оцті було менше кислоти, аніж вимагають норми, означає, що продукт просто більше розбавили водою і споживач платить за неї.
— Звісно, це “не смертельне” порушення, але домашня консервація, приготована на розведеному оцті, навряд чи зможе похвалитися безпекою і стійкістю при зберіганні, — пояснює фахівець. — Не забувайте і про смак. Адже господині відміряють потрібну кількість оцту, розраховуючи на його концентрацію.
У банки не доливали
У продажу в магазинах і супермаркетах є в основному літрові пляшки оцту. Згідно з ДСТУ 2450:2006, виробник може не долити в літрову пляшку 15-20 мл. Але виробники оцту “Бориспільський” зекономили цілих 80 мл. До інших марок експерти зауважень не мали.
Загальну оцінку “відмінно” за тест вони поставили оцту марок “Руна”, “Златко”, “Кама” і “Рідний Край”.
— Ці марки вже не перший раз показують високу якість, що приємно, — пояснює Ніна Кільдій. — А от маркам “Лад”, “Крапля”, “Смачний Світ” і “Бориспільський” ми знизили оцінку до “погано”, бо їх виробник забагато розбавив водою. “Смачний Світ” уже втретє “попався” на нестачі кислоти. Виходить, що ринок оцту дуже стабільний: є марки із високою якістю і є дуже стабільний оцет-фальсифікат...

Результати тестування оцту
Марка оцінка
“Златко” - відмінно
“Кама” - відмінно
“Рідний край” - відмінно
“Руна” - відмінно
“Крапля” - погано
“Лад” - погано
“Смачний світ” - погано
“Бориспільський” - дуже погано

За інф. Центру “Тест”

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.