У Тернополі помер видатний тренер з боротьби

- Свою спортивну діяльність він починав у Чернівцях, – пригадує тренер дитячо-юнацької спортивної школи №1 Володимир Баришев. - Ми з ним познайомились у 1965 році на чемпіонаті України у Донецьку. Він там став чемпіоном. Сам він родом з Донбасу. Я запросив його тоді до Тернополя і з того часу він продовжив свою роботу у нашому місті.
Анатолій неодноразово був призером Чемпіонатів України. У Тернополі почав працювати у педуніверситеті, викладачем фізичного виховання. Після цього став тренером з вільної боротьби у спортшколі “Спартак”. Виховав спортсменів призерів України.
- Ми з ним підготували команду яка виграла чемпіонат серед збірних команд областей у 1972 році, - продовжує пан Володимир. Тренер він був дуже відповідальний і багато учнів до нього тягнулись.
Він виховав чемпіона Радянського союзу Юрія Єпіфаніва, а також трикратного чемпіона України Дмитра Хруща.
- Україну я “брав” у 1979, 1981, 1982 роках, розповідає учень померлого Дмитро. - Я був три рази чемпіоном серед юнаків в Україні. Тренувався я в спортивній школі “Спартак”. Пан Анатолій був людиною дуже порядною.
Колеги розповідають, що померлий був гарним тренером, тому що сам показував гарні результати у спорті. Та кожен спорт вимагає йти на жертви.
- Він часто скидав вагу під час тренувань, бо спортсменам це необхідно робити під час змагання. Мабуть, це і вплинуло на здоров'я, - розповідає заслужений тренер України з боротьби Володимир Ломанцев. Останні півтора року свого життя він почав хворіти.
Анатолій мав дві освіти. Перша — технічна, друга — педагогічна. Він також працював завучем у школі олімпійського резерву.
- У нас він пропрацював 10 років, з 1964 до 1974-го, - розповідає директор школи Володимир Пласконіс. - Він дуже чітко вів документацію.
До пенсії Анатолій Костевич більше 20 років працював у технічному університеті. Вся кафедра фізичного виховання прийшла на похорон. Викладачі пригадують, що Анатолій рідко хворів і у житті був оптимістом.

- Він був дуже відповідальний до своїх обов’язків, - каже старший викладач кафедри фізичного виховання Ярослав Надозірний. У нас працював до 1972-х. Він виконував такі фізичні вправи, що не кожний у 40 років зробить. Людина він був дуже колективна. На пенсії був повноправним членом колективу. Завжди приходив на свята.
[email protected]

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google