Статут змусить владу радитися з тернополянами (ВІДЕО)

Скажімо, ви вважаєте, що ремонт Театрального майдану затіяли невчасно. Адже набагато важливіше для міста, на вашу думку, якнайшвидше розв'язати проблему зі сміттям. Тому влада повинна була 4 млн грн спрямувати на виготовлення проектно-кошторисної документації для сміттєпереробного заводу чи облаштування приміщень для встановлення сміттєсортувальної лінії. Однак змінити рішення виконкому пересічні тернополяни наразі не можуть. Навіть громадські слухання, котрі проводять у місті, по суті, - незаконні. Хочете це змінити – докладіться до обговорення і розробки Статуту міста, переконують експерти.
Нагадаємо, формування документу вже вийшло на фінальну стадію. Робоча група збереться для внесення остаточних правок у середині серпня. Відтак Тернопіль може отримати Статут ще за цієї каденції депутатів міськради. Більше того, питання про ухвалення документу вже внесли до порядку денного наступної сесії, котра відбудеться 10 серпня.
Підлягає держреєстрації
- Проект Статуту, навіть у тому варіанті, який уже є, дає можливість застосувати хоча б слабенькі, але запобіжні заходи щодо впливу на владу і її рішення, - вважає незалежний експерт Ярослав Чорнозуб. – Сподіваюся, цей документ незабаром ухвалять і громада тоді матиме такі інстументи, яких ми не мали ніколи і не маємо нині. Мінус - немає положення про прийняття мером і депутатами міськради присяги перед громадою. Лікарі присягають, вояки теж... Так, закон такого не регулює. Ну, вийшли б вони всі, скажімо, на майдан, аби їх люди побачили, познайомилися з ними. Що в цьому поганого?
Навколо Статуту дискусії точаться впродовж кількох місяців. Проте для городян важливо, аби цю тему не заговорили. Адже Статут - дієвий спосіб саморегуляції територіальної громади, кодекс писаних і неписаних норм, котрі стверджують цінності, спільні для всього суспільства і дозволяють врегулювати всі можливі конфлікти, які виникають між людьми та соціальними групами. У ньому мають бути відображені історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості місцевого самоврядування. Наразі у проекті автори змогли втілити не всі свої ідеї (див. перелік унизу статті – прим. ред.).
- Цей документ вводить механізми місцевої демократії, містить норми і правила взаємодії між різними органами місцевої влади і населенням, громадськими організаціями, - пояснює заступник керівника робочої групи Володимир Ханас. - На відміну від інших рішень міськради, Статут підлягає держреєстрації в Мін'юсті та має вищу юридичну силу щодо інших рішень міської влади.
У цьому документі заклали систему процедур для прийняття багатьох рішень - проведення місцевих референдумів і громадських слухань. Статут навіть допоможе заповнити певні прогалини в законодавстві України з питань місцевого значення.
Статут - не панацея
- Саме Статут дає можливість закласти правову базу для того, щоб громадяни мали змогу висловлювати свою волю, захищати свої права та виражати законні інтереси через діяльність органів самоорганізації населення, спільні збори, громадські слухання, місцеві ініціативи, місцевий референдум, - наголошує пан Чорнозуб.
Але Статут - не панацея від всіх бід і не той документ, від якого завтра поліпшиться благоустрій міста чи, скажімо, відремонтуються дороги і вирішиться проблема сміттєзвалища. Це, насамперед, - система процедур. Але через нею створюються умови для активної участі громадян в благоустрої, підвищується рівень відкритості, прозорості органів місцевого самоврядування.
- Саме Статут дасть змогу покращити управління всіма сторонами життя міста, адже він допоможе забезпечити захист його інтересів від посягання зовні, - додає пан Ханас.
Нагадаємо, спроби розробити статут в Тернополі були, але справа дійшла лише до створення робочої групи, яка не запропонувала тексту для розгляду.
Учасники "круглого столу" сподіваються, що тепер у Тернополі створять умови, аби громадяни могли вільно виражали та захищати свої права через участь у діяльності органів самоорганізації населення, загальних зборах, громадських слуханнях, місцевих референдумах тощо.
До речі, іншим громадам краю, на думку депутата Теребовлянської міськради Олега Продана (Народний Рух), тепер буде легше створювати власні статути. Адже документ, який завершують розробляти у Тернополі є хорошою базою.

Писати можуть усі
Кожен охочий може взяти участь в роботі над документом в онлайн-режимі. Із текстом проекту Статуту територіальної громади Тернополя можна ознайомитися на: https://statut.te.ua, а також на веб-порталі мерії: https://www.rada.te.ua/laws/view/2280. Там є навіть ті положення, котрі не війшли у друкований варіант проекту (його примірник можна отримати у мерії: вул. Листопадова, 5, у довідково-інформаційній службі "1580" або приймальні міського голови).
Пропозиції щодо питань, що мають, на вашу думку, знайти відображення у Статуті, можна надати під час громадських обговорень. Телефонувати пропонують і на "гарячу лінію" - 42-01-72.
Крім того, зміни в текст документа можна вносити через членів робочої групи: представників громадських організацій, ЗМІ, партій.

Коментарі
Петро ГРОДА, адвокат (УНП):
- Недоречності, котрі містить проект, мають технічний характер. Але виправляти завжди легше, ніж писати щось нове. Тому на юридичних недоліках акцентувати увагу не хочу.
Натомість розділ 4 Статуту є ключовим і дуже важливим – "Участь членів громади у здійсненні місцевого самоврядування". Він вимагає ширшого обговорення та врахування думок тернополян. Адже саме там йдеться про громадський контроль і дорадчі слухання.

Павло ФЕДИК (46 р.), депутат облради (Партія регіонів):
- Варто сказати, що Статут у Тернополя міг би бути набагато скоріше. Великих проблем із його ухваленням, думаю, не буде. Навіть мер зрозумів, що йому треба саме із цим документом завершити цю каденцію. Про недоліки проекту можна говорити багато, але всі мають розуміти, що Статут не має бути надто регламентованим. Він просто має забезпечувати право громади на участь у міських справах. Приклади ми бачимо за вікном. Чому влада зосередила зусилля на абсолютно декоративному моменті – ремонті майдану, а не взялася вирішувати проблему зі сміття? Чого насправді хочуть тернополяни? Їх ніхто не питав. Отже, це доводить, що Статут треба приймати, а пізніше продовжити над ним роботу.

Степан БАРНА (30 р.), депутат облради ("За Україну!"):
- Подібними статутами керуються громади в інших країнах, в Європі зокрема. Саме тому наша позиція чітка – Статут Тернополю потрібен як документ, що дає можливість регулювати його політичне, соціальне й економічне життя. Розуміння цього врешті має допомогти розмежувати відповідальність громади, влади, місцевого самоврядування, а також політичних партій і депутатів.

Михайло ГОЛОВКО (27 р.), депутат міськради ("Свобода"):
- У проекті є чимало недоліків, їх треба виправити. Причому ми категорично проти того, аби приймати хоч щось, аби воно було. На Заході чомусь вміють приймати конституції, що за століття майже не зазнають змін... Ми не приймаємо документ на один день. І підганяти його ухвалення під вибори чи вигідні для когось терміни не варто.

"Плюси" документу
- дозволить запровадити такі демократичні інструменти, як громадські слухання, місцеві референдуми, громадські експертизи;
- допоможе ефективніше впливати на владу у вирішенні важливих питань;
- урегулює всі питання у стосунках громади і влади, навіть до питання про недовіру керівництву міськради чи якомусь чиновнику мерії;
- максимально "вирівняє" недоліки та прогалини, що існують у законодавстві про місцеве самоврядування.
Унікальні риси
- процедура громадської експертизи;
- положення про молодіжну міськраду;
- порядок про загальні збори громадян;
- умова про можливість створення громадського радіо і телебачення та використання нових медіа ("вКонтакті", "Фейсбук" та ін.).
"Мінуси" проекту
- наявні посилання на старий Закон "Про вибори до місцевих рад...";
- не окреслені напрямки майбутньої розбудови міста, засадничі моменти, на які орієнтується громада, моральні ідеали та ін.;
- деякі розділи лише задекларовані, їх ще не розробили, зокрема про інститут уповноваженого громади з прав людини;
- не виписані процедури проведення дорадчих опитувань громадян, а також створення громадської ради із розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування;
- рядові городяни не можуть запропонувати кандидатуру на звання почесного громадянина міста чи вимагати нагородити когось за заслуги перед Тернополем;
- ще не було достатньо широкого обговорення проекту, навіть депутати не всіх фракцій міськради допомагали робочій групі.
Суперечливі моменти
- Статут має вищу юридичну силу щодо інших нормативних актів, органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади міста. Втім, юристи кажуть, що це не зовсім правильно. Крім того, у документі є положення, котрі дублюють закони;
- потреба мерії у власних ЗМІ, адже вони зазвичай - "кишенькові", хоча використовують кошти громади.
За інф. учасників "круглого столу" та "RIA плюс"

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.