Із тернопільських аптек зникли російські ліки

Провізор-інтерн Уляна Тернавська (22 р.) розповідає, що з аптек зникли імунопрепарати російського виробництва. Утім, серед українських медикаментів можна знайти чимало аналогів

За словами завідувача аптечного складу Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об’єднання Ольги Баранюк, з українського аптечного ринку зникли поки що незамінні в нас імунопрепарати. Приміром, «Анатоксину протиправцевого», який необхідно застосовувати при порізах, великих рваних ранах, укусах, немає уже півроку. Раніше цей препарат виготовляли і на харківському заводі ПАТ «Біолік». Однак після закриття підприємства ми втратили вітчизняний аналог. Європейська чи американська альтернатива, мабуть, є. Але наразі ці ліки не зареєстровані в Україні.

- Сьогодні наші медики фактично залишилися без життєво важливого лікарського засобу, - зауважує пані Ольга. - За схемою, при значних пораненнях медики повинні негайно вколоти «Анатоксин протиправцевий” і «Протиправцеву сиворотку». Тепер використовують тільки останню.

Великий попит серед тернополян мають мазі російського виробника «Ніжфарм" — антибіотики, гормональні засоби тощо. Нині вони ще надходять на наш ринок, проте в значно меншій кількості.

- Давно немає в аптечній мережі відомої всім очної «Тетрациклінової мазі”, - продовжує завідувач аптечного складу. - Але ми маємо свій аналог - «Еритроміцинову» мазь. З весни до нашого міста не завозили протитуберкульозну вакцину БЦЖ. Тому ми не робимо профілактичних щеплень. У меншій кількості отримуємо з Росії мазь «Гіоксизон». Проте маємо альтернативу цьому препарату, яку виробляє український завод «Червона зірка».

Точної кількості російських лікарських засобів, які зникли з наших аптек, пані Ольга не називає. Як каже, такої статистики вони не ведуть. Співрозмовниця зазначає, що до багатьох  інших препаратів є чимало як українських, так і закордонних аналогів - генериків. За хімічним складом вони ідентичні. Брендових російських ліків насправді дуже мало.

- Якщо взяти в кількісному співвідношенні, то обсяги реалізації українських препаратів останнім часом істотно збільшилися, - додає заступник генерального директора з організаційно-фармацевтичної роботи виробничо-торгового об'єднання Наталія Марків. - Вартість вітчизняних засобів набагато нижча, ніж імпортних. Наші ліки не менш якісні, при їх виготовленні дотримуються всіх світових стандартів.

Серед кардіологічних препаратів, за словами Ольги Баранюк, більший попит мають брендові ліки іноземних виробників. 

- Медичний препарат «Плавікс», який сприяє зниженню тромбоутворення, хоч і коштує дуже дорого, але популярний у тернополян, - додає пані Баранюк. – Хоча ми маємо вітчизняний «Клопідогрель», ідентичний за складом і дешевший орієнтовно на 600 гривень.

Заступник завідувача аптеки №168 Лариса Комінко зауважує, що, попри конфлікт на Сході, багато російських препаратів ще залишилося на ринку. Завдяки тому, що маємо чимало вітчизняних аналогів, проблеми через відсутність російських ліків не буде.

Натомість сьогодні є проблема із постачанням медичних препаратів зі Сходу України. Так, у зв’язку з військовим конфліктом зупинилася робота великого українського концерну «Стирол», який розташований у Горлівці Донецької області.

• Через це з аптек зник дуже важливий препарат для розрідження крові «Аспекард», - каже заваптекою. - Немає тепер і цианобактерій «Спіруліна», наобхідних для лікування гнійних ран, опіків, ураження організму радіонуклідами тощо. Зник донецький «Парацетамол», дозування  325 мг. З прилавків також зникли українські пластирі та інша медична продукція фірми «Сарепта», яка також працювала у Донецьку. Хоча аналоги цих препаратів є серед вітчизняних лікарських засобів. Просто тернополяни вже звикли до певного засобу, тому такі зміни багатьом створюють проблему.

Чекають подешевшання імпортних ліків

Кабмін планує внести законопроект, який дозволить визнавати без ліцензування лікарські засоби, які пройшли реєстрацію у ЄС, США, Канаді, Австралії та Японії. Це частина реформи системи охорони здоров’я. 

Місцеві провізори сподіваються, що скасування ліцензування європейських та американських ліків в Україні сприятиме їхньому здешевленню.

- Реорганізація системи охорони здоров’я, введення медичного страхування конче необхідні нашому суспільству, - вважає Наталія Марків. - Виробники все закладають у ціну: реєстраційні витрати, транспортування тощо. Через стрибок курсу долара імпортні ліки дорожчають кожного дня. Важко пояснити це простим тернополянам, які думають, що це ми, працівники аптек, винні в тому, що ліки стали удвічі-утричі дорожчими, ніж були кілька місяців тому.

На переконання пані Марків, скасування ліцензування імпортних ліків вплине на остаточну ціну. Адже лікарські засоби у Європі коштують у кілька разів менше, ніж у нас.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google