У квітні міжнародна соціологічна компанія TNS провела опитування в Польщі та Україні про те, що громадяни вважають найбільшими проблемами країни. Обирати можна було кілька варіантів відповіді.
Результати опитувань у сусідніх країнах різнились достатньо радикально. Українці майже на один рівень поставили корупцію (63%) та економічні проблеми (61%), які в принципі випливають одна з одної. На третьому місці – слабка армія (42%), хоча імовірно, що сьогодні проблема війни та армії була би першочерговою і гострішою за будь-що інше. 30 з копійками відсотків громадян скаржаться на поганий соціальний захист (гм, і це в країні, де соціальні виплати при всій державній бідності не згірш за скандинавські) і погану систему охорони здоров'я. І певно ще свіжі враження від Революції Гідності провокують запит на реформи у силових структурах (21%).
Поляки вже цим перехворіли. Ще десять років тому. Про це розповідає Гжегож Пєхота, директор Інноваційної лабораторії при "Газеті Виборчій" (Варшава).
У них свої сучасні клопоти. 44% населення хвилюються через недосконалу систему охорони здоров'я, точніше на дорогі ліки та довгі черги.
41% скаржиться на боротьбу з бідністю, адже майже 50% поляків отримують заплату менше ніж 500 євро на місяць, а 10% - менше ніж 300 євро. Тобто 11500 і 6900 гривень відповідно… Напевно всі українці теж були б раді, якби наша бідність виглядала хоча б як польська.
Далі на черзі реформа пенсійної системи – так, ми теж про це говоримо. Однак ми лише говоримо про факт, вони ж говорять про вдосконалення системи.
Далі – ріст економіки (25%). Зверніть увагу – їх хвилює ріст і щоб він не припинився, а не те, як стримати падіння.
Наступна тема – еміграція поляків. Типова і для українців, однак поляки думають, як повернути 2 млн тих, хто виїхав за кордон. А українці, судячи з черг до банків на сплату візових послуг, прагнуть активніше вирушити за межі країни.
Ще 17% поляків хвилюються з приводу сімейних цінностей та малої народжуваності. Нам же, за військово-корупційними клопотами, подібні теми навіть не приходять в голову. Але вони для українців не менш болісні. Просто не настав ще час в Україні, коли кожен п'ятий українець буде думати, що найгірше те, що у родинах народжується мало дітей.
