- Це все, що відбувається на території нашої країни не може бути марно, - каже Володимир Малишевський. - Так сталось, що більшість теперішніх подій будуть затавровані сльозами. Докладено багато зусиль, щоб Дебальцеве, в боях за яке я брав участь, було територією України. Обороняли його більше півроку, чимало військовослужбовців полягли. Дивно, що це відбувалось під час дії так званих мирних Мінських угод. Наразі багато чого замовчується, але історія все розставить на місця.
За словами бійця, в свідомості народу повинні закарбуватися не кількість, а патріотизм, відданість та самопожертва - їх під Дебальцевим було багато. Пригадує, як воював з Дмитруком Сергієм, якого на днях випустили з полону. Це сталось на одному з постів, де його і захопили - пройшло майже 15 місяців.
- Соціальні пільги, які зараз в нас є, не покривають того ризику, - продовжує боєць. - Взяти до прикладу тих, хто перебуває в полоні чи пропав безвісти - їхні сім’ї поза статусами. Замість того зараз "ламають голову" над амністією бойовикам та автономією. Навряд чи мої побратими гинули за це. На жаль наше суспільство йде в протилежному шляху. Не шанують, не бачать, не розуміють… І навряд будуть розуміти тих, хто побував в пеклі. Це видно по багатьох подіях, навіть тих, що відбуваються в Тернополі.
Тим не менше, військовий зазначив, що патріотичний настрій у бійців не змінився. Вони продовжуватимуть боротися за кожну усміхнену дитину, яка пише їм листа, за кожну бабусю, яка віддає останню пенсію волонтерам, адже любов та підтримка - це найцінніше, що у них є.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер