У Тернополі - кадровий голод

Питання браку кваліфікованих кадрів дуже гостро постало у нашому місті. Оголошення "Потрібні працівники" можна побачити на стовпах, на екранах у маршрутках, у блоках оголошень газет, а також на Інтернет-сайтах.

- Набір на посаду медіа-консультанта ми проводимо майже постійно, - розповідає директор з реклами Тернопільської філії Медіа Корпорації  RIA Іванна Лазар-Виноградова. – І зі свого досвіду скажу, що знайти людину, яка хотіла б працювати, дуже важко.

Жінка додає, що справа не в особливих вимогах до кандидатів. Адже на посаду приймають і студентів, і молодих мам, і без досвіду роботи. Обіцяють повноцінне навчання особливостей роботи. Однак це не міняє суті справи – закрити вакансію досі не можуть.

- За рік безперервного набору я знайшла двох працівників, які усвідомлюють, що зможуть мати високу зарплату і перспективи, якщо будуть добре працювати, - коментує Іванна. – Більшість кандидатів ставлять непомірні вимоги, приміром, не маючи ні дня робочого стажу, вимагають зарплату від 5000 гривень. Майже 70% кандидатів, які подали резюме, відмовляються від роботи, дізнавшиь, що передбачається тижневе навчання. Мовляв, це марна трата часу.

Відео дня

Іванна Лазар-Виноградова розповідає про один випадок, який її вразив: дівчина навідріз відмовилась прийти на співбесіду, дізнавшись, що робочий день триває з 9.00 до 18.00.

- Таке враження, що ніхто не хоче працювати, - знизує плечима Іванна. – Люди орієнтовані на легкий заробіток і швидкий кар'єрний ріст. Неначе начитались мудрих Інтернет-статей про те, що "вони варті більшого" і вірять, що можна за два місяці стати керівником й отримувати зарплату по кілька тисяч доларів.

Ситуація на ринку праці - тупикова

Можемо пригадати історію із тернопільською волонтеркою Іриною Жигуновою, яка не могла знайти швей на роботу. Наче багато пропонувала – соціальні гарантії, офіційне працевлаштування, 3000 гривень зарплати, стандартний робочий графік. Аж ні – охочих не було, і читачі під публікацією бурхливо обговорювали тезу, що "за такі гроші ніхто працювати не буде". Зрештою, проблему вирішили позитивно. Після публікації у нашій газеті швей знайшли і підприємство запрацювало на благо країни. Однак ситуація була показовою і продемонструвала тенденцію на тернопільському ринку праці та настрої серед людей.

- Ситуація на ринку праці тупикова, - коментує економічний експерт Ігор Качмарський. - Люди не готові працювати за ті гроші, які пропонують тернопільські підприємства. У близькому зарубіжжі (Росія, Польща) на некваліфікованій роботі легко можна заробити 300-350 доларів за місяць. А на таку зарплату (від 7000 грн) у Тернополі бізнес заробити не може. Через низькі зарплати молодь не хоче освоювати професії кухарів, електриків, сантехніків, столярів і т. д, на які дуже високий попит. Замість цього вчаться на юристів, економістів, педагогів і з цими дипломами йдуть торгувати на базар чи торговими агентами.

Тож виходить замкнене коло. Люди хочуть більші зарплати, аби нормально жити в реаліях нашого міста. Бізнес їх дати не може, бо для більших зарплат має отримувати більші заробітки. А більших заробітків немає, бо підняття цін на послуги і продукцію є немудрим, оскільки у такому випадку їх ніхто не купуватиме через низьку купівельну спроможність населення.

Без досвіду – а керівник

Якщо проблема браку кадрів серед пересічних працівників ще з горем навпіл вирішувана, то дуже відчутною є криза кадрів серед керівництва.

- Я дуже часто бачу, як державні мужі і чиновники поводяться по-панібратськи, жартуючи і заграючи зі зверненнями журналістів та активістів, – каже тернополянин Володимир М. – Замість професійних шляхів вирішення проблеми вони пропонують традиційно зібрати комісію, припрошують до кави і дають багато порожніх обіцянок. Тож я з досвіду маю вже переконання: якщо чиновник поводиться по-панібратськи, за цим він ховає свою непрофесійність.

Ми можемо пригадати скандали з призначенням на керівні посади неспеціалістів або випускниць університетів. Нещодавно схожий конфлікт був щодо призначення Ольги Жерухи на посаду завідуючої аптекою №78. Зазвичай персонал обурюється, що їхній колектив очолює людина, яка не те що у галузі нульова, а навіть уявлення не має про основи управління та менеджменту. Однак конфлікти гасили згори, з запевненням, що "немає інших гідних варіантів".

Якими наслідками обернеться для роботи цілої організації призначення на керівну посаду людини, яка є непрофесійною як фахівець і менеджер?

- Перш за все, це завжди дестабілізація роботи цілого колективу, - коментує психолог Наталія Гаєвська. - Відсутність необхідних навичок і знань не дають такій людині можливості ефективно організувати роботу та використати потенціал підлеглих. Натомість досить часто такий керівник своїми діями гальмує просування важливих проектів.

Проте, продовжує пані Наталія, не лише відсутність необхідної кваліфікації керівника негативно впливає на роботу організації. Важливим моментом є те, що ж відбувається всередині колективу, який вплив на пересічних працівників має призначення такого управлінця. Така ситуація провокує поділ колективу на керівництво, в якого створюється переконання, що йому все дозволено – «в разі чого мою спину прикриють, бо в мене є важливі знайомства, фінанси», і на простих працівників, з яких будуть вимагати виконання не лише їхніх обов’язків, а й згладжування недопрацювань керівництва.

"Ініціатива буде наказуємою"

- Такий розподіл сил усередині колективу завжди провокує конфлікти, приховані чи явні, - коментує психолог. - Серед найбільш негативних наслідків такого керівництва - схильність до придушення будь-якої ініціативи, що йде від працівників. Спрацьовує правило – «ініціатива наказуєма». Так відбувається тому, що для такої людини розвиток організації не є вигідним, всі сили вона кидає на збереження свого місця. Відсутність фахової підготовки, власних досягнень, бажання вчитися та підсвідоме відчуття власної меншовартості на тлі краще обізнаних та професійних колег змушує такого керівника «виживати» ініціативних і перспективних працівників. Існує страх – «вони можуть зайняти моє місце», та заздрощі – «чого це він має бути кращим за мене?». Все вищезазначене за короткий час може повністю паралізувати роботу організації.

Чим закінчується така історія? Є небезпека появи неформального лідера, який візьме на себе роль людини, що прагне відновити справедливість. Досить часто поява такої людини веде до відкритого конфлікту й погіршення роботи усього колективу, оскільки решта працівників займають позиції, які умовно можна назвати так: за наших, за ненаших і окрема маргінальна група - ні за одних, ні за других, а насправді і там, і сям. Якщо лідер є – відбувається конфлікт і проблему якось вирішують. Чи звільненням керівника-непрофесіонала, чи звільненням частини колективу, чи втручанням преси і громади (якщо справа про непрофесіоналізм - у державних структурах). Якщо лідер не з'являється – підприємство поступово втрачає позиції і зрештою втрачає репутацію та довіру.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.