Тернопільські активісти борються за введення заборони на промисловий вилов риби на річці Дністер у сусідній області. Адже такий хоч промисел там відбувається безконтрольно, навіть у період нересту. Відповідні фото та відеодокази браконьєрства промисловиками активісти передали Держрибагенству України.
Як пояснюють активісти, Дністер на Тернопільщині, Івано-Франківщині, Чернівеччині належить до території природно-заповідного фонду. Хмельницька ж сторона – ні. І увесь промисловий вилов риби концентрується саме там, географічно – у низинній території. На нерест риба підіймається у верхів’я, зокрема до нас. Утім, якщо низинна частина перекрита сітками, то це ускладнює її шлях на нерестовище. Причому, нагадують активісти, 50% видового складу риби Дністра є червонокнижною. Але сусіди-промисловики на це практично не зважають.
Так, чергових браконьєрів-промисловиків тернопільські активісти спільно із рибінспекторами Державного агентства рибного господарства України спіймали 27 травня.
– Торік, коли майже закінчився нерест, активісти нашої громадської організації спільно із рибалками-аматорами виїхали на річку Дністер, поблизу села Анадоли Хотинського району, - розповідає директор ГО «Скеля» Андрій Об’єщик. – В чому причина поїздки – багато небайдужих і наших, і тамтешніх людей мали претензії до промисловиків. Зокрема через те, що той промисел ніким не контрольований. Навіть у період нересту. А тамтешня рибоохорона не те, що не контролює, а й сама лобіює і покриває їх.
Під час минулорічної поїздки активісти побачили, як якісь чоловіки поблизу території Кам’янець-Подільського рибодобувного господарства на човні перевіряють розставлені сітки. Їх попросили пред’явити документи. Ті заявили, що є працівниками чернівецької рибоохорони і саме здійснюють контрольний вилов. Однак не всі їхні сітки мали бірки з номером. І самих сіток для «контрольного лову» виявилось у воді значно більше, аніж зафіксовано було у документах.
- У межах буйків була відведена територія для контрольного вилову. Чотири сітки мали бірки, решту – ні, - продовжує пан Об’єщик. – Були сітки і за межами буйків, причому у такій кількості, що їх до ночі можна було б знімати. Ми зняли тоді близько 100 сіток. Причому, у документах було зазначено 12. Пояснити, звідки взялось стільки сіток, ні промислова організація, ні представники рибоохорони, що ще під’їхали, не могли.
Дивує активістів і інший факт. Зокрема те, як база Кам’янець-Подільського комунального підприємства могла опинитись на Чернівецькій стороні. І так, як представники підприємства не змогли показати жодних документів на базу, активісти схиляються до думки, що йдеться про самозахоплення території. Причому, промислом там підприємство займається уже майже 25 років.
- Торік ми викликали правоохоронців, рибоохорону, всі матеріали передали до Києва, - продовжує активіст. – Були проведені службові перевірки, які не дали ніякого результату. І то не дивно, бо сама перевірку провели невідповідно. Після наших питань керівнику Держрибагенства, як вони так проводили, було узгоджено ще один виїзд на згадувану територію. Нам повідомили, що якщо ми доведемо порушення у цій частині, то керівник агентства введе мораторій на промисловий вилов у 2016 році. Наступного року промислу і так не буде, оскільки цьогоріч контрольні вилови заборонені. А без них дати квоту неможливо.
Під час поїздки 27 травня, активісти спільно з рибінспекторами виявили там аналогічну ситуацію. Цілий день спостерігали за порушниками і ввечері, близько 22-ї після їх нього повернення на базу, затримали. Рибінспектори склали два протоколи. Збитки по виловленій працівниками рибодобувного господарства складають майже 10 тис. грн. Також вилучили транспорт.
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
№ 46 від 18 листопада 2026
Читати номер